Смекни!
smekni.com

Розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців на об’єктах господарської діяльності ВАТ "Роксолана" в надзвичайних ситуаціях (стр. 2 из 4)

Kм = M/ N =217/290= 0, 74


Висновки

1.Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам норм (БніП), так як відсутній тамбур.

2.Сховище дозволяє прийняти тільки 74% робітників та службовців найбільшої працюючої зміни.

3.Для розміщення людей, що вкриваються в сховищі необхідно встановити 43 двох’ярусних нар, що забезпечують 20% місць для лежання і 80% місць для сидіння.

2.Оцінка захисних споруджень по захисним властивостям

На цьому стані визначають властивості захисних споруджень і оцінюють можливість захисту осіб, що укривається від впливу надлишкового тиску, радіоактивних випромінювань очікуваних на об’єкті.

1.Дані про захисні властивоті по ударній хвилі беруть із характеристик сховища (ПРУ) по розміру надлишкового тиску (Д Сф.зах).

Дані про захисні властивості можуть бути приведенні в характеристиці сховищ (ПРУ), або знайдені розрахунковим шляхом. Якщо в районі розташування об’єкта очікується дія проникаючої радіації, та потрібно розраховувати вплив по радіоактивному зараженню і по проникаючій радіації роздільно, користуючи формулою:

hi

n Ї

Kо.зах = Kp*Р 2 ai

i=1

де, Kp – коефіцієнт, що враховує умови розташування захисту, обумовлений по табл. 11.3 с.123(1);

n – число захисних прошарків матеріалів перекриття захистку;

hi – товщина кожного захисного прошарку, см;

ai – товщина прошарку половинного ослаблення, см;

визначається по додатку 11 (1) окремо для ПР і РЗ с.248..

-0, 2 -0, 2

Дрз•мax 5* Pi ·(tн - tx )

Kосл.пот. = ———— = ————————

50 50

ДрзМмax – доза отримана на відкритій місцевості за 4 доби;

Pi – максимальний рівень радіації на 1 час після вибуху, P/г.

tн – час початку зараження;

tвип – час випадання РР (у середньому tвии = 1г);

tx – час закінчення опромінення, г;

Vc – швидкість вітру, км/г;

50 – безпечна доза опромінення, Р

Rx – відстань від центру вибуху до об’єкта, км

Vс.в. – швидкість вітру, км/

tн = Rx/ Vc+ tвип г

2.Визначають необхідні захисні властивості Рф.пот.

Необхідна міцність ЗС Рпотр визначається за допомогою довідника додаток 1(1).

3.Порівнюючи фактичні захисні властивості захисних споруджень ЗС з розрахунковими, отриманими з довідника (1), робимо висновок про надійність захисту людей і складаємо показник (коефіцієнт), що характеризує ЗС по захисних властивостям.

Kзм = Mзм/M

де, Мзм – кількість місць у ЗС із захисними властивостями, не нижче необхідних

М – чисельність вкриваємих у сховищі з найбільшої працюючої зміни.

У висновках указують, які сховища (укриття) не відповідають вимогам по захисних властивостях і заходи, що підвищують їхні захисні властивості.

Розглянемо приклад

1.Очікувана потужність ядерних боєпроипасів q = 20кт,

2.Вид вибуху – наземний. Відстань від центру вибуху до об’єкта Rx = 2км

3.Швидкість середнього вітру Vc = 50 км/г;

4.Напрямок середнього вітру – у бік об’єкта

5.Конструкції захистку розраховані на динамічні навантаження, утворювані надлишковим тиско 100кПа

6.Перекриття сховища:бетон hi = 10см, ґрунтова обсипка hi = 10см.

7.Сховище розраховано на 217 осіб.

Рішення

1.Визначаємо необхідні захисні властивості:

а)по ударній хвилі.

Розраховуємо максимально надлишковий тиск ударної хвилі, очікуваний на об’єкти при ядерному вибуху. По додатку 1 с.228(1) при Rx = 2км, q = 20кт, для наземного вибуху:

∆Pmax = ∆Pф.потреб = 18кПа

б) на радіоактивному випромінюванню.

Визначаємо необхідний коефіцієнт ослаблення радіації по формулі:

-0, 2 -0, 2

Дрз·мах 5 * Pi(tн - tx )

Kосл.пот.= ——— = ————————

50 50

51

Pi – максимальний рівень радіації очікуваний на об’єкті обумовлений по додатку 12, с.249(1) при Rx = 2км, Vc = 50км/г, потужності 20кт, якщо об’єкт виявиться на осі сліду, то Pi = 2400P/г.

tн = Rx/ Va+ tвип =2/50+ 1 = 0, 04 + 1г = 1г

tвип – час випадання радіоактивних речовин, рівне в середньому 1г.

tк = tн +96 = 2 + 96 = 97

Тут 96 – період однократного випромінювання (4 доб), у годинах

Тоді:

Kосл.пот.= 5*2400*(1-0.2 – 97 -0.2)/50 = 7200/50 = 144

Дія проникаючої радіації на об’єкті при Rx = 2км не очікується див.додаток 9(1) с246.

2.Визначаємо захисні властивості сховища.

а)від ударної хвилі.

Відповідно до вихідних даних Pф.зах = 100 кРа.

б)від радіоактивного зараження.

Коефіцієнт ослаблення радіації сховища не заданий, тому його визначаємо

hi

n ai

Kосл.потр.= Kр ∏ 2

(m)

По вихідним даним перекриття захистку складається з двох прошарків (n=2): прошарку бетону hi= 10см і прошарку грунту hi= 10см.Прошарки половинного ослаблення матеріалів від радіоактивного зараження, знайдені по додатку 11, складають для бетону (ai) 5, 7см, для грунту (ai) 8, 1см див. додаток 11 с.248(1).

Коефіцієнт Kp, що враховує розташування захисту, знаходимо по (1) табл.11.3 с.123 (1).Для сховища, розташованого в районі забудови Kp.=8, тоді:

10 10


5, 7 8, 1

Kосл.зах= 8·2 ·2 = 61

3.Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними

Порівнюючи Рф.защ.= 100кПа і Рф.потреб.= 18кПа

отримуємо, що міцність забезпечена.

Kосл.зах=61, Kосл.потр.=144, знаходимо, що Kосл.зах<Kосл.потр., тобто по захисних властивостях сховище не забезпечує захист людей при ймовірних значеннях параметрів вражаючих чинників ядерного вибуху. Потрібно досипати ґрунту 8, 1см, тоді

10 26, 2

5, 7 8, 1

Косл.зах.= 8·2 ·2 = 252

Тепер 144<252 і захист забезпечено.

4. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист робітників та службовців об’єкту, по захисних властивостях

Визначаємо показник, котрий характеризує інженерний захист людей по захисним властивостям.

По міцності:

Kміц.=100/18=5, 5 раза

По проникаючий радіації

Kпр.=61/144=0, 42

Висновок:Захисні властивості сховища забезпечують захист 100% укриваємих по міцності і захищають від радіоактивного випромінювання тільки на 42%.Необхідно досипати 16, 2см грунту.

3.Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруджень

Для забезпечення життєдіяльності осіб, що вкриваються захисні спорудження обладнують системами повітропостачання, водопостачання, санітарно-технічною системою, електропостачання і зв’язку.

При оцінці систем життєзабезпечення визначають кількість осіб, що вкриваються, життєдіяльність яких може забезпечити система протягом встановленого терміна.

Послідовність і отримання оцінки систем повітряпостачання.

1.Виявляютьтип, склад і параметри системи і визначають кількість поданого повітря системою в 1г. у 2 режимах: у режимі 1 (“чистої вентиляції”) і в режимі 2 (“фільтровентиляція”).

Наприклад, якщо в сховищі установлені комплекти ФВК-1, то система забезпечує подачу повітря в режимі 1:

600 + 600 = 1200мі/ч., у режимі 2:-300мі.

Якщо установлений ФВК-2, то система забезпечує в режимі 1:-1200мі, а у режимі 2:-300мі.

2.Визначають кількість осіб, що вкриваються, яких може забезпечити система очищеним повітрям з урахуванням таких норм: у режимі 1 у залежності від кліматичної зони-8мі/г на людину – для 1 зони (температура зовнішнього повітря до 20°C);10мі/г на людину для 2 зони (20-25°C), 11мі/г на людину, - для 3 зони (25 - 30°C) і 13мі для 4 зони (більш 30°C); а у режимі 2 – 2мі/г на одну особу, що вкривається і 5мі/г на одного працюючого на пункті керування незалежно від зони:

Wn= Wo/Wi

де, Wo - загальна продуктивність системи мі/г

Wi- норма подачі повітря на 1 особу у годину, мі осіб/г.

При наявності в системі додаткових електроручних вентиляторів, можливості системи в режимі 1 збільшуються на 900мі/г від вентилятора типу ЭРВ-72-211 і на 1300мі/ч- типа ЭРВ-72-3.

Якщо система повітряпостачання сховища обладнана на бази промислового вентилятора і електроприводом із фільтрами-поглинавачами типу ФП-300, то продуктивність системи визначають по кількості ФП-300.Продуктивність установки і одним фільтром-поглиначем ФП-300мі/г.

На об’єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість шкідливими речовинами і для підприємств із пожежнонебезпечним виробництвом, система повітропостачання оцінюється так само як при режимі 2 (із регенерацією повітря).

Оцінка системи водопостачання.

Визначають запас води в наявних ємкостях і розраховують кількість осіб, що вкриваються, забезпечених водою протягом заданого терміна з нормою 3 літра на одну особу, що вкривається за добу:

Nо.вод.= Wо.вод./(Wі.вод.*Cдіб.)

Де, Wо.вод. - запас води в ємностях, л,

Cдіб. - кількість діб для перебування в сховищі.

Wі.вод.- норма води (3л) на одну особу, що вкривається в добу, л.доб/чол.

Оцінка санітарно-технічної системи (санвузлів і каналізації).

Визначають кількість осіб, що вкриваються, забезпечуваних системою, з урахуванням кількості елементів і існуючих норм; одна напільна чаша (унітаз) і один пісуар для 150 чоловіків, одна напільна чаша (унітаз) на 75 жінок, умивальник із розрахунку один на 200 осіб, що вкриваються але не менше одного на санвузол.

У помешканні санвузла повинний бути аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 2л стічних вод у добу на одну особу, що вкривається:

Win= 2л.доб/чол.

На підставі розрахунків визначають кількість осіб No.cm, що обслуговується системою сантехнічних устроїв (Wо.ст.) і показник, що характеризує можливості системи по життєзабезпеченню, чол.: