Курсовий проект
з дисципліни «Інженерний менеджмент»
Тема проекту
«Розробка організаційних заходів системи охорони праці в сільськогосподарському підприємстві»
ЗМІСТ
ВСТУП
1. АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ В ГОСПОДАРСТВІ
1.1.Аналіз захворюваності працівників підприємства
1.2.Аналіз травматизму по господарстві
1.3.Атестація робочих місць
1.4.Аналіз стану санітарно-побутових приміщень
2. БІЗНЕС-ПЛАН
2.1. Резюме
2.2. Стратегія маркетингу
2.3. План виробництва
2.4. Організаційний план
2.5. Юридичний план
2.6. Оцінювання ризику і страхування
2.7. Фінансовий план
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
В умовах науково-технічного прогресу в усіх галузях агропромислового комплексу широкого впровадження нових технічних засобів механізації і автоматизації виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, а також нових форм організації й оплати праці. Вирішення програмного завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни в свою чергу вимагає докорінного поліпшення стану охорони праці в усіх галузях народного господарства.
Охорону праці не можна розглядати у відриві від конкретного виробництва. Вона тісно пов'язана з науковою організацією виробництва, економікою, фізіологією людини, інженерною психологією, ергономікою і багатьма іншими науками.
Керівники господарств, спеціалісти та службові особи сільськогосподарських підприємств повинні бути глибоко переконані в тому, що завдяки створенню здорових умов праці та відповідних санітарно побутових умов для всіх працівників, можна значно підвищити загальну культуру виробництва та його ефективність.
Поліпшення умов праці є одним з резервів росту її продуктивності і економічної ефективності виробництва, а також дальшого розвитку самої людини.
Враховуючи вище згадане, нами вибрана тема курсового проекту «Розробка організаційних заходів системи охорони праці на СФГ «Хлібороб України”», впровадження у виробництво якої дозволить суттєво поліпшити умови праці, та знизити захворюваність та травматизм серед працівників підприємства.
І. АНАЛІЗ УМОВ ПРАЦІ В ГОСПОДАРСТВІ
Оснащеність сільського господарства технікою, електрифікація, механізація, а також хімізація виробництва докорінно змінила умови і характер праці на селі, разом з тим ставляться підвищенні вимоги до організації безпеки праці на виробництві.
Тепер в сільськогосподарському виробництві кожен працівник щоденно зустрічається з машинами, механізмами, електродвигунами і приладами.
Від умов праці залежить її продуктивність, збереження життя і здоров'я працюючих.
В СФГ «Хлібороб України» як і в усіх сільськогосподарських підприємствах існують деякі труднощі роботи членів господарства, інколи доводиться працювати в умовах, що не відповідають нормам виробничої санітарії. На працездатність механізаторів сильно впливає температурний фактор. В умовах нагріву кабіни до 40-45° С швидко настає втома, важче переносяться фізичні навантаження, пов'язанні з управлінням агрегату, а також інші фактори виробничого середовища. В цей же період їм доводиться працювати довше нормальної зміни, щоб в погожі дні зібрати урожай.
Вхідні двері ремонтної майстерні не обладнанні тамбуром, не добре закриваються, в наслідок чого створюється підвищений рух повітря. Стіни, вікна, обладнання майстерні знаходяться в поганому санітарному стані, а це негативно впливає на безпеку працюючих, на продуктивність їх праці.
На тракторних бригадах площадки для збереження техніки не завжди мають рівну горизонтальну поверхню. Під рами та робочі органи машин та обладнання не завжди встановлюють міцні, спеціально підготовлені підставки. Часто на місцях збереження проводиться очистка, ремонт та збирання, обслуговування нових машин.
Аналіз умов праці робітників тваринницьких ферм показав, що з впровадженням автоматизації і механізації основних виробничих процесів різко знизилось застосування ручної праці, покращився мікроклімат тваринницьких приміщень.
На тваринницьких фермах в господарстві несприятливий вплив на працюючих здійснює підвищений рівень шуму, який в основному створюється при роботі обладнання, підвищена вологість повітря, загазованість приміщень, недостатня освітленість увечері та в ранні часи. Все це впливає на продуктивність праці працівників ферм.
1.1 Аналіз захворюваності працівників підприємства
В СФГ «Хлібороб України» питанню охорони праці приділяється велика увага. Безперервно покращуються умови праці, із року в рік підвищується рівень механізації виробничих процесів. Але до цього часу не повністю усунено вплив шкідливих факторів, які негативно діють на організм людини. В зв'язку з цим виникають різні захворювання, які так чи інакше пов'язані з виробництвом.
В таблиці 1.1 приведено розподіл захворювань по місяцях за три роки.
Таблиця 1.1 Розподіл захворюваності працюючих по місяцях
| Місяці | Роки | Всього: за три роки | ||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||
| Січень | 5 | 8 | 4 | 17 |
| Лютий | 5 | 9 | 6 | 20 |
| Березень | 5 | 6 | 5 | 16 |
| Квітень | 5 | 6 | 2 | 13 |
| Травень | 3 | 4 | 1 | 8 |
| Червень | 4 | 2 | 4 | 10 |
| Липень | 4 | 6 | 6 | 16 |
| Серпень | 5 | 4 | 4 | 13 |
| Вересень | 4 | 5 | 6 | 15 |
| Жовтень | 3 | 5 | 3 | 11 |
| Листопад | 4 | 7 | 5 | 16 |
| Грудень | 4 | 7 | 4 | 15 |
| Всього: | 51 | 69 | 50 | 170 |
Із даних таблиці 1.1 ми бачимо, що найбільша захворюваність працівників в січні, лютому, березні, липні, листопаді. Захворюваність в ці місяці збільшується через значні коливання температур, наявність в приміщенні протягів. Більш чітко показує захворюваність від шкідливого впливу на виробництві показники табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Розподіл захворюваності по групам
| Групи | Роки | Всього за три роки | ||
| 2008 | 2008 | 2009 | ||
| А | 16 | 11 | 8 | 35 |
| Б | 20 | 16 | 15 | 51 |
| В | 3 | 22 | 10 | 35 |
| Г | 12 | 20 | 17 | 49 |
А - захворювання, які мають прямий зв'язок з виробництвом.
Б - захворювання, частково зв'язані з виробництвом.
В - захворювання, не зв'язані з виробництвом.
Г - інші захворювання.
Аналізуючи таблицю 1.2, можна сказати, що найбільша кількість випадків захворювань припадає на групу Б, друге місце посідає група Г, по якій захворювання щорічно коливається то в одну то в другу сторону. Захворювання по групі Б з року в рік зменшуються, а група В різко піднімається вверх, а потім знижується. Кількість днів непрацездатності втрачених внаслідок захворювання по місяцях за три роки показано в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Кількість днів непрацездатності, втрачених в наслідок захворювання
| Місяці | Роки | Всього за три роки | ||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||
| Січень | 113 | 252 | 82 | 447 |
| Лютий | 79 | 196 | 83 | 358 |
| Березень | 102 | 115 | 105 | 322 |
| Квітень | 96 | 81 | 35 | 212 |
| Травень | 56 | 105 | 31 | 192 |
| Червень | 133 | 20 | 54 | 207 |
| Липень | 74 | 124 | 120 | 318 |
| Серпень | 74 | 71 | 121 | 266 |
| Вересень | 86 | 119 | 131 | 336 |
| Жовтень | 20 | 63 | 94 | 177 |
| Листопад | 100 | 91 | 76 | 267 |
| Грудень | 66 | 86 | 53 | 205 |
| Всього | 999 | 1323 | 985 | 205 |
Дані таблиці 1.3 свідчать, що за останні три роки втрачено найбільше днів від захворювань в січні, лютому, березні, вересні, що становить відповідно 447, 358, 322, 336. Кількість днів непрацездатності коливається по місяцях із року в рік неоднаково. Віковий стан робітників, які хворіли на протязі аналізованого періоду показано у вигляді таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 Стан захворюваності по віку працюючих
| Вік, років | Роки | Всього за три роки | ||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||
| До 20 | 2 | 1 | 3 | 6 |
| від 21 до 30 | 16 | 18 | 11 | 45 |
| від 31 до 40 | 14 | 24 | 23 | 61 |
| від 41 до 50 | 8 | 15 | 7 | 30 |
| більше 50 | 11 | 11 | 6 | 28 |
Аналізуючи таблицю 1.4 можна сказати, що найбільш вразливими до захворювань є працівники у віці від 31 до 40 років, кількість випадків захворювань за три роки складає 61.
Незначна кількість захворювань працівників у віці до 20 років та більше 50. Це пов'язано із малою чисельністю їх у господарстві.
Таблиця 1.5 Розподіл захворюваності по статі
| Місяці | 2007 | 2008 | 2009 | За три роки | ||||
| ч | ж | ч | ж | ч | ж | ч | ж | |
| Січень | - | 5 | 6 | 2 | 3 | 1 | 9 | 8 |
| Лютий | 3 | 2 | 7 | 2 | 3 | 3 | 13 | 7 |
| Березень | 1 | 4 | 4 | 2 | 1 | 4 | 6 | 10 |
| Квітень | 5 | - | 4 | 2 | 2 | - | 11 | 2 |
| Травень | 2 | 1 | 4 | - | 1 | - | 4 | 4 |
| Червень | 3 | 1 | 2 | - | 1 | 3 | 6 | 4 |
| Липень | 2 | 2 | 2 | 4 | 3 | 3 | 7 | 9 |
| Серпень | 4 | 1 | 1 | 3 | 3 | 1 | 8 | 5 |
| Вересень | 1 | 3 | 1 | 4 | 4 | 2 | 6 | 9 |
| Жовтень | 2 | 1 | 2 | 3 | 2 | 1 | 5 | 6 |
| Листопад | 2 | 2 | 5 | 2 | 3 | 2 | 10 | 6 |
| Грудень | 3 | 1 | 3 | 4 | 2 | 2 | 8 | 7 |
| Всього | 28 | 23 | 41 | 28 | 28 | 22 | 97 | 77 |
Із таблиці 1.5 видно, що кількість випадків захворювань чоловіків більша. Це зв'язано з тим, що в господарстві працює більше чоловіків і вони зайняті на більш шкідливих для здоров'я роботах (протруєння насіння, внесення гербіцидів, обробка посівів пестицидами та ін.).