Розслідування та облік нещасних випадків, професійних отруєнь і аварій на виробництві (стр. 6 из 6)

02 - конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів

03 - неякісне розроблення або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об'єктів, будівель, споруд, обладнання, устаткування тощо

04 - неякісне виконання будівельних робіт

05 - недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки

06 - незадовільний технічний стан:

06.1 - виробничих об'єктів, будинків, споруд, території

06.2 - засобів виробництва

06.3 - транспортних засобів

07 - незадовільний стан виробничого середовища (перевищення

гранично допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних та шкідливих

виробничих факторів)

08 - інші

Організаційні:

09 - незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці

10 - недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, у тому числі:

10.1 - відсутність або неякісне проведення інструктажу;

10.2 - допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці

11 - неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність

12 - відсутність у посадових інструкціях визначення функціональних обов'язків з питань охорони праці

13 - порушення режиму праці та відпочинку

14 - відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (профвідбору)

15 - невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними

16 - виконання робіт з відключеними, несправними засобами колективного захисту, системами сигналізації, вентиляції, освітлення тощо

17 - залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією)

18 - порушення технологічного процесу

19 - порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо

20 - порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів

21 - порушення правил дорожнього руху

22 - незастосування засобів індивідуального захисту (за їх наявності)

23 - незастосування засобів колективного захисту (за їх наявності)

24 - порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі

24.1 - невиконання посадових обов'язків

24.2 - невиконання вимог інструкцій з охорони праці

25 - інші

Психофізіологічні:

26 - алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння

27 - низька нервово-психічна стійкість

28 - незадовільні фізичні дані або стан здоров'я

29 - незадовільний психологічний клімат у колективі

30 - травмування внаслідок протиправних дій інших осіб

31 - інші причини

Методи аналізу травматизму

У всіх галузях сільського господарства основними методами аналізу травматизму є взаємно доповнюючі один другого статистичний і монографічний методи.

Статистичний метод дає можливість визначити кількісну сторону травматизму, а також вивчити його основні причини, закономірності їх проявлення. В його основі лежить узагальнення актів форми Н-1 та групування нещасних випадків за однорідними ознаками і статі постраждалих, віку, професії, часу, причини та тривалості непрацездатності і інше.

Групування нещасних випадків за однорідністю ознак дозволяє скласти статистичні таблиці: прості,групові та комбінаційні.

Проста таблиця включає дані про кількість нещасних випадків за тривалістю непрацездатності або дає розподіл травм по віку потерпілих. Групова таблиця дає групування за двома будь якими ознаками, наприклад, розподіл нещасних випадків за тривалістю непрацездатності і за професіями.

Комбінаційна таблиця складається для розгляду зв”язків між декількома групуваннями. В ній розглядається зв”язок між професіями, умовами праці та тривалістю непрацездатності.

За допомогою монографічного метода вивчають технологічні і трудові процеси: організацію робочих місць, стан повітряного середовища, освітленість і інші елементи виробничих обстановин, що викликають небезпечні ситуації. Метою вивчення є виявлення небезпечних місць та шкідливих умов праці. Він дає можливість своєчасно розкрити причини небезпечної ситуації та намітити міри по її ліквідації.

Різновидністю статистичного методу є топографічний метод вивчення травматизма, коли нещасні випадки розподіляються за місцем їх виникнення. При цьому на план цеха ферми наносять умовні позначенняв місцях, де трапився нещасний випадок, що виявляє їх осередок територіально.

Ергономічний метод. Сутність цього методу складається у виявлені особливостей характеру праці, ступеня впливу ергономічних факторів на безпеку праці, визначенні критичних і нормативних показників, а також порівнянні їх з встановленими нормами і рекомендаціями

Цей метод дозволяє удосконалити технологічний процес з урахуванням комфортних умов праці, удосконалення технологічних ліній, розробляються міроприємства по створенню безпечних умов праці.

Економічний метод заключається в визначенні економічного збитку від виробничого травматизму, а також в оцінці ефективності витрат, направлених на попередження нещасних випадків, з метою оптимального розподілу коштів на міроприємства з праці. Груповий – проводиться по окремій групі одноіменного обладнання. Також застосовуються поглиблений та комплексний методи аналізу виробничого травматизму.

Проаналізувати копії інструктажу працюючих на с.-г. підприємстві, перенесіть дані з них в журнал реєстрації вступного інструктажу і журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Проаналізувати копії актів форми Н-1 і занести дані в журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві.

Проаналізувати копії актів спеціального розслідування нещасного випадків за ф.Н-5 і занести дані у відповідний журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві.

Проаналізувати звіт по формі 7-ТВН”Про число днів неявок у зв”язку з тимчасовою непрацездатністю, потерпілих при нещасних випадків та заходи з охорони праці”, і на основі цього визначити відносні показники травматизму.

Коефіціент частоти травматизму

Кч=

; (12)

де:Т- число потерпілих за рік (місяць, квартал);

П – середньосписочне число працюючих у господарстві;

Коефіцієнт частоти смертельного травматизму

Кчс=

; (13)

де:Тс- число потерпілих з смертельним наслідком;

Коефіцієнт важкості травматизма

Кв=

; (14)

де: Д- загальна кількість чол.-днів непрацездатності;

Коефіцієнт втрати робочого часу

Квт=

; (15)

Коефіцієнт матеріальних втрат на одного працюючого

КМП=

; (16)

де: М- загальна сума матеріального збитку від випадків за досліджуваний період, грн.;

Коефіцієнт матеріальних втрат на одного потерпілого

Квт=

; (17)