Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів (стр. 1 из 3)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА“
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічних робіт
з “ Цивільної оборони“
( для студентів усіх профілів навчання )
Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
Львів 2008
Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт з “ Цивільної оборони “ для студентів усіх профілів навчання.
Укл: С.І.Качан, В.Є.Гончарук, С.М.Орел Львів : Видавництво Національного університету “Львівська Політехніка”, 2008- с.
Укладачі: С.І.Качан, к.ф.-м.н., доцент
В.Є.Гончарук, к.ф.-м.н., доцент
С.М.Орел , к.т.н., доцент
Відповідальний за випуск: Гончарук В.Є., к.т.н. , доцент
Рецензент: Новіков В.П. , д.х.н , професор
ЗМІСТ
I. Мета і завдання роботи
II. Зміст і оформлення роботи
III. Оцінка обстановки, що склалася на ОГД у надзвичайній ситуації
3.1. Оцінка хімічної обстановки
ІV. Оцінка інженерного захисту працівників
4.1. Оцінка захисної споруди за вмістимістю
4.2. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
V. Графічний додаток
VІ. Заходи для захисту персоналу ОГД
Висновки та пропозиції
Додаток : Бланк завдання
Розрахункові таблиці
Список літератури
I. МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ
Тема: “Прогнозування і оцінка наслідків аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів”
Мета розрахунково-графічної роботи: закріплення отриманих теоретичних знань з дисципліни “Цивільна оборона” і використання їх на практиці: набуття студентами практичних навичок з оцінки обстановки, яка може виникнути на промисловому об’єкті у надзвичайних ситуаціях і визначення необхідних заходів для захисту працівників та населення, оцінки інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності (ОГД).
Розрахунково-графічна робота з даної дисципліни передбачена програмою після проходження теоретичної частини предмету і є заключним етапом вивчення даного курсу.
II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Кожен студент виконує розрахунково-графічну роботу одного із варіантів вихідних даних , що видаються викладачем.
Робота складається з розрахункової частини (формат А4 ) і графічного додатку.
А) Титульна сторінка повинна мати:
- найменування вузу,
- найменування кафедри,
- назву теми роботи,
- номер варіанту роботи,
- найменування навчальної групи,
- прізвище і ініціали студента,
- прізвище та ініціали викладача, який керує роботою;
Б) Заповнений і підписаний викладачем варіант завдання.
В) Розрахункова частина має такі розділи:
- вступ;
- оцінка обстановки, яка склалася на ОГД у надзвичайних ситуаціях:
а) оцінка хімічної обстановки,
б) оцінка інженерного захисту працівників ОГД:
- оцінка захисної споруди за вмістимістю;
- оцінка захисної споруди за захисними властивостями від
радіоактивного ураження;
- оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням;
Г) - графічний додаток;
Д) - висновки та пропозиції щодо захисту персоналу.
Текст висновків та заходів по захисту працівників повинен бути коротким і ясним. Необхідно обґрунтувати прийняті рішення з посиланням на літературу і матеріали, які є джерелами для прийняття рішень.
Розрахункову частину необхідно починати з розділу “ВСТУП”, в якому слід відмітити необхідність уміння вирішувати задачі із забезпечення безпеки життєдіяльності у звичайних умовах та в умовах надзвичайних ситуацій. Далі, враховуючи вихідні дані, в роботі необхідно виконати такі завдання:
1. Оцінка обстановки, яка виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації.
У розділі виконуються розрахунки і пояснення до них з таких питань:
- оцінка хімічної обстановки: визначення меж можливих зон хімічного зараження, можливих втрат працівників в осередку хімічного ураження, визначення часу підходу хмари зараженого повітря до певного рубежу і часу уражаючої дії небезпечних хімічних речовин (НХР)
2. Оцінка інженерного захисту працівників ОГД.
Оцінка інженерного захисту персоналу полягає у визначенні показників, які характеризують надійний захист людей. Вона проводиться для найбільш несприятливих умов роботи об’єкту за такими показниками: за вмістимістю; за захисними властивостями від радіоактивного ураження; за роботою системи життєзабезпечення.
3. Графічний додаток виконується у масштабі на міліметровому папері і повинен мати:
- позначені метеорологічні умови;
- позначення напрямку “північ-південь”;
- графічне зображення обстановки, яка виникла на ОГД.
4. Заходи щодо захисту працівників .
У розділі розглядають рекомендовані заходи, які спрямовані на захист персоналу в обстановці, що виникла на об’єкті у надзвичайній ситуації. Необхідно зафіксувати роботу усіх служб цивільної оборони на підприємстві та зробити висновки і дати пропозиції по покращенню інженерного захисту.
5. В кінці пояснювальної записки подають список використаної літератури.
При виконанні роботи основна увага надається самостійній роботі студентів. Студент вибирає технічні рішення, використовуючи дані методичні вказівки, а також рекомендовану довідкову літературу і нормативні матеріали.
III. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГД У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
3.1. Оцінка хімічної обстановки
1) Визначають глибину зон можливого зараження Г. Для цього:
а) визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0 . (T) (3.1)
де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури ( табл.1);
Q0 - кількість викинутої НХР.
б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР ( Г1). Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень.
Приклад: Qe1=1,66т
Vв=5м/с
Г1= 1,68+(2,91-1,68)(1,66-1)/(3-1) = 2,09 (км)
б) Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі.
Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4 ∙ K5 ∙K6 ∙K7 ∙ Q0 /hd , (T) (3.2)
де:К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);
К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;
d - густина НХР, що розлилася, т/м3 ( табл. 1 );
h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0.05 м), або h = (H – 0,2)м, де Н – висота піддону.
К6=N0.8 при N<Т і К6=Т0.8 при N>T
де:N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)
(3.3)
T - тривалість випаровування речовини, год.
г) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою (Г2 ) з допомогою табл.2.
Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
д) повна глибина зони зараження Гп , що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1) (3.4)
де:Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2;
Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2;
е) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з
максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп’, що визначається за формулою:
Г 'П =N·VП , (Км) (3.5)
де: N - час від початку аварії, год ;
VП - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл.4).
За кінцеву розрахункову глибину зони зараження приймається менше з величин Г’п і Г п.
2) Визначають площу зони можливого зараження хмарою НХР:
SМ = 8.72 ∙ 10-3∙ (ГП)2∙φ , (км2) (3.6)
де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).
3) Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
SФ =К 8 · (ГП) 2·N0. 2 , (км 2)(3.7)
де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - К8=0.081, при ізотермії - К8=0.133, при конвекції - К8=0.235).
4) Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x: VП , (год) (3.8)
де: x- відстань від джерела зараження до заданого об’єкту (км).
5) Час перебування людей в засобах захисту шкіри визначаються за таблицею 6.
6) Можливі втрати робітників і службовців на ОГД визначається з використанням (табл. 7). Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю.
Табл. 3.1 Результати оцінки хімічної обстановки