| визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення та під час їх долання | визначення допустимого часу знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження; | визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення | визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження. |
Завдання з оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи спеціальних лінійок.
| На карті-схемі спочатку позначаємо місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру. | Потім знаходять розміри зон і наносять їх на карту. | Оскільки прогноз дає значні похибки то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки. |
5.2 Оцінка хімічної обстановки при аваріях на ХНО. СДОР, ХНО
Під хім.. обстановкою при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних робіт
Токсична доза добуток концентрації парів на експозицію (час дії парів на організм).
| гранично-допустимасимтоми отруєння ще не наступають. | середня пороговавикликає початкові симтоми отруєння у 50% | середня вивідна приводить до втрати працездатності до 50% уражених | смертельназагибель 50% |
Основні поняття хім. обстановки:
| зона зараження СДОР – де небезпечно | глибина зараження – протяжність від місця аварії | глибина розповсюдження -хмари СДОР | зона розповсюдження – вся;; | тривалість хім.. зараження –час випаровування СДОР, коли існує небезпека | первинна хмара СДОР – пароподібна частина СДОР в атмосферу під час аварії | вторинна хмара сдор – випаровування СДОР з поверхні; |
Прогнозування і оцінка хім.. обстановки включає вирішення завдань:
| визначення напрямку за метеоданими; | визначення розмірів зон забруднення за очікуваними значеннями доз ураження; | визначення часу підходу зараженого повітря до об’єктів і тривалості дії ураження СДОР; | визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження; порядок нанесення зон ураження на карти і схеми. |
Прогнозування є:
| довгострокове - заздалегідьдля визначення можливих масштабів та засобівліквідації, вихідні дані:вид СДОР і його кількість; СДОР у кожній цистерні; середні щільність населення для даної місцевості; метеорологічні дані; | оперативне – здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані: кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон); висота обвалування; реальні метеоумови.5.3.Оцінка інженерної обстановки. Ступені руйнування: повні (збитки більше 70% вартості основних фондів, відновлення не можливе); сильні (від 30 до 70% вартості основних фондів, відновлення після капремонту); середні (руйнування другорядних елементів споруд – 10-30% вартості ОВФ, кап ремонт – обладнання середній ремонт), слабкі (руйнування віконних та дверних заповнень, перегородок – збитки до 1ё0% ОВФ, середній ремонт) |
5.3 Оцінка стану ураження міст та населених пунктів – узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
| визначається за формулою та за таблицями враховуючи слідуючи дані: |
| ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності |
| втрати населення |
| аварії на інженерних мережах та комунікаціях |
| потребу особового складу медичних формувань та сил ЦО для проведення РІНР |
5.4 Оцінка інженерної обстановки на об’єкті господарської діяльності
Ступені руйнування:
| повне руйнування (збитки складають до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе) |
| сильне ( збитки від 30 до 70 % , відновлення після капремонту); |
| середнє ( від 10 до 30 % відновлення після середнього або капремонту) |
| слабке (до 10%, відновлення середній або поточний ремонт) |
5.5 Оцінка інженерного захисту робітників та службовців об’єктів господарської діяльності
| полягає у визначені показників, що характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов об’єкта. | |
| Проводиться оцінка достатності захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни | |
| Проводиться оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку: | |
| визначається коефіцієнт послаблення дози радіації сховища – Кпосл.; | визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4 доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген. |
| Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К посл.що вимаг., то за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує. | |
Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням
| До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, каналізація та зв’язок. Вибираються вихідні дані і за спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не менше 2 діб. |
| під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення РІНР. |
| Попередня оцінка – виявлення можливих осередків суцільних пожеж і вогневих штормів. | Оперативна оцінка – визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил необхідних для ліквідації пожежі. |
| Оперативна оцінка виконується на плані міста. Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом. | |
Тема 6. Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу
6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
6.4 Розміщення об’єктів і планування міст
6.5 Розміщення атомних станцій
6.6 Розміщення об’єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини
6.7 Розміщення інших господарських об’єктів
6.8 Планування і забудова міст
6.9 Підприємства і інженерні системи
6.10 Водопостачання
6.11 Газопостачання
6.12 Електропостачання
6.13 Гідротехнічні споруди
6.14 Транспортні споруди і станції
6.15 Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта
6.1 Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних систем мають слідуючи наслідки:
| прогрес | збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, можливість виникнення надзвичайних ситуацій - реальна загроза для здоров’я та життя людей |
результат:
| За останні двадцять років у промислових та природних катастрофах загинуло близько 3 млн. чол. та більше одного млрд. залишилося без житла. |
Вихід з даного становища:
| В червні 1992 р. на конференції ООН ухвалена “Конвенція стійкого розвитку”, що виходить з нерозривності соціально-економічних, екологічних та духовних проблем суспільства. Керуючись цим документом питання вивчення та аналізу роботи територіальних потенційно-небезпечних виробництв, розробка основ регулювання техногенно-екологічною безпекою та швидкого реагування набирає першочергового вирішення. | Для наукового обґрунтування управління безпекою потрібно класифікувати суспільства та кількісно визначити потенційно небезпечні виробництва, а також межі їх потенційного ризику. Необхідно визначити різницю між екологічно і потенційно небезпечним виробництвом. |
Сформульовано слідуючу класифікацію:
| 1 тип. – джерела екологічної небезпеки – виробництво з відходами які накопичуються в землі, атмосфері, поверхневих та підземних водах, рослинному покрові. Наближення екологічної кризи(коли негативні наслідки набувають необоротного характеру) при функціонуванні даних підприємств відбувається поступово і піддається спостереженню, аналізу та прогнозуванню. |
| 2 тип – потенційно-небезпечні – виробництва, які у повсякденному житті можуть бути екологічно малоактивні або взагалі пасивні і проявлятися в екстремальних ситуаціях, а екологічна криза настає за надто короткий проміжок часу і йдеться вже не про відвернення аварії чи катастрофи, а лише про зниження наслідків або зменшення території, які опиняться під їх впливом. Процес прогнозування у зв’язку з цим набуває ймовірного характеру. Такі катастрофи можна класифікувати за типами аварій, масштабами можливих наслідків тощо.До найбільш типових: транспортні аварії, вибухи, пожежі, , завали, затоплення, з викидом радіоактивних РЕЧОВИН та СДОР. |
6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення