| розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни. Для тих хто не виробляє матеріальні цінності стійкість розуміється виконанням покладених функцій. в умовах НС. |
На стійкість роботи впливають фактори:
| захист праців- ників | спроможність об’єкта протистояти вражаючим факторам | захищеність від вторинних вражаючих факторів | надійність системи забезпечення об’єкта | стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО | підготовле ність об’єкта до ведення РІНР |
Шляхи підвищення стійкості в умовах НС:
Вдосконалення роботи по:
| захисту працівників | спроможності об’єкта протистояти вражаючим факторам | захищеності від вторинних вражаючих факторів | надійності системи забезпечення об’єкта | стійкість та безперервності управління виробництвом та ЦО | підготовленість об’єкта до ведення РІНР |
| підготовка до відновлення порушеного виробництва | |||||
Завчасним проведенням комплексу заходів:
| інженерно-технічних – комплекс робіт по підвищенню стійкості будівель, обладнання та комунально-енергетичних систем. | Технологічних – шляхом зміни технології, що зменшує реальність вторинних вражаючих факторів | Організаційних - планування дій керівного складу, служб |
6.3 Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
| Основний документ “Будівельні норми і правила” |
Інженерно-технічні заходи ЦО – це комплекс заходів, спрямованих на:
| захист населення | зменшення втрат під час НС | створення умов для проведення РІНР |
При проектуванні та здійсненні інженерно-технічних заходів по ЦО використовують диференційований метод
| Великі міста відносять до груп за такою класифікацією: 1-2-3 груп з ЦО | Великі промислові об’єкти теж 1 і 11 категорії з ЦО | Атомні в окрему |
| Або вони ще називаються “категорійні”. | ||
Відповідно до вимог проектування ІТЗ ЦО здійснюється зонування території на якій знаходиться категорійні міста та об’єкти.
| Є зони можливих руйнувань | сильних руйнувань | слабких руйнувань |
| Для цього є спеціальні таблиці які визначають відстані меж цих зон від об’єктів які спричиняють НС. | ||
| Крім того поруч з вищеназваними зонами можуть бути і прилеглі до них смуги до 10 км. можливого небезпечного радіоактивного зараження; для різних типів атомних станцій ці зони можуть бути 20-40 км. | ||
| А поруч з цими смугами можуть бути ще 100 км смуги можливого небезпечного радіоактивного забруднення. | ||
| Біля підприємств по виробництву СДОР є зона можливого хімічного зараження. Зона можливого катострофічного затоплення (4 год. добігання хвилі прориву). | ||
Інженерно-технічні заходи ЦО, що наведені у СниП 2.00.05-90 повинні враховувати:
| при складанні Генеральної схеми розвитку країни | областей | ||
| відповідно до методики «Загальні умови до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження» | |||
| галузей промисловості | проектів районного планування | проектів забудови міст та селищ | промислових зон |
| Завдання на розробку ІТЗ ЦО погоджується з місцевими органами влади з питань ЦО. | |||
6.4 Розміщення об’єктів і планування міст
| Діючі можуть реконструюватися без збільшення чисельності і шкідливих викидів. |
| Нові підприємства не можуть розміщатися в зонах можливих руйнувань категорійних міст, їх будують в перспективних зонах далі від межі категорійних міст на відстані: не менше 60 км. для міст особливої і 1 групи з ЦО; - 40 км. для 11 групи; -25 км. для міст 111 групи та АС. |
6.5 Розміщення атомних станцій
| від 100 до 500 тис.чол .- 25 км | 500-1000 – 30 км.; 1млн.-1.5 млн. – 40 км | 1,5 – 2 млн. – 50 км.; більше 2 млн. –100км |
| Щільність населення у 25 км зоні має бути не більше 100 осіб на 1 км2 та має бути транспортна мережа для вивезення цих людей за 4 год. | ||
| Чисельність селищ для працівників не більше 50 тис. на відстані 8 км | ||
| Відстань від берегової лінії 1 км. не допускається розміщення над джерелами підземних вод. | ||
| Передбачається створення систем автоматичного контролю та інформації персоналу і населення. | ||
6.6 Розміщення об’єктів, що мають СДОР, вибухові і пальні речовини
| Склади для СДОР у заміській зоні - відстані від населеного пункту згідно норм. |
| Склади нафтопродуктів 200 м від річок, нижче за течією від поселень та виробництв на 100м. |
| У аеропортах склади нижче їх рівня. |
| Підприємства легкозаймистих речовин нижче поселень і промислових підприємств, або обваловка , яка б утримувала 50 % ємності. Запаси СДОР установлюють міністерствами |
6.7 Розміщення інших господарських об’єктів
| Продовольчі склади на околицях категорійних міст поза зонами можливих руйнувань і затоплень. |
6.8 Планування і забудова міст
| Забезпечення розбивки частин міст на ділянки не більше 2,5 км2, по розривах між цими розбивками має виводиться населення в разі руйнувань. |
| Протипожежні розриви мають бути не менше 100м. |
| Нові залізничні станції., автопарки, трамвайні і тролейбусні депо мають будуватися за межами можливих руйнувань. |
| Обладнання міст штучними водоймами з розрахунку 3000м3 води на 1км2 території, |
| Вздовж берегової смуги рік обладнують через кожні 500м пожежні під’їзди для забору води не менш, як трьома автомобілями. |
6.9 Підприємства і інженерні системи
| При проектуванні виробничих будівель в зоні можливих руйнувань застосовують легкі огороджуючи конструкції., ступінь вогнестійкості залежить від категорії об’єкта з ЦО. |
| Пункти керування розміщують у нижніх частинах будинків. |
| Передбачається захист ємностей і комунікацій від ударної хвилі |
| Заходи по виключенню розливів та пристрої по відсіканню зруйнованих частин і технологій, або випорожнення технологічних схем у заглиблені ємності. |
| Наявність локальних систем виявлення СДОР та повідомлення працюючих і населення |
6.10 Водопостачання
| Повинно базуватися не менш як на двох джерелах, один підземний |
| Крім того мати резервуари (з фільтрами поглинаючими, за межами можливих руйнувань, з герматичними люками і пристосуваннями для наливу у пересувну тару) з тридобовим запасом води не менше, як 10 л. на 1 людину. |
| Теплові та атомні станції повинні мати запас технічної води навіть при прориві споруд. |
| Наявність резервних свердловин і колодязів, герметизація їх. |
| Пожежні гідранти в зоні де їх не завалить. |
6.11 Газопостачання
| Повинно здійснюватись від станції поза категорійними містами і мати декілька підводів, також мати відключаючи пристрої ділянок при спрацюванні тиску ударної хвилі. |
| Наземні понижаючі станції мають мати дублювальні підземні, які включаються у випадку потреби, у цих містах має бути і підземне та закільцьоване підведення до об’єктів та пристрої, які спрацьовують при ударній хвилі. |
6.12 Електропостачання
| Стійке, можливість автоматичного розподілу. |
| Теплові електростанції слід розміщати у незатопляємих та зонах де не буде руйнувань. |
| Так само розміщують і лінії ЛЕП. |
| Об’єкти мають мати декілька вводів, мати резервні дрібні та пересувні електростанції та підстанції. |
| Підстанції мають бути у безпечній зоні і на такій відстані, щоб виключало можливість їх одночасного руйнування. |
| Транзитне постачання (в обхід зруйнованих об’єктів) за рахунок транзитних перемичок. |
| Нові лінії слід проектувати в кабельному виконанні. |
| Особливі умови для об’єктів, які не відключаються, крім подвійного підведення – пересувні станції. |
| Такі ж вимоги і до нафто-газоперекачувальних станцій |
| При проектуванні атомних станцій повинна передбачатися система сигналізації для повідомлення органів ЦО, персоналу і населення, будівлі виконують згідно “Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій при проектуванні, будівництві та експлуатації” |
6.13 Гідротехнічні споруди