| Променева (пристрої, генератори вражаюча дія яких заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих швидкостей); |
| радіочастотна (заснована на використання електромагнітних випромінювань надвисоких або наднизьких частот, що приводить до порушення життєво важливих функцій органів і систем людини: мозок, серце) ; |
| радіологічна( застосування відходів ядерних реакторів або бойових радіоактивних речовин); |
| геофізична (штучний ураган, землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, посухи, руйнування озонового шару). |
Тема 3 Захист населення у надзвичайних ситуаціях
3.1 Законодавство
3.2 Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
3.3 Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
3.2.1 Інформування та оповіщення
3.2.2 Спостереження
3.2.3 Укриття у захисних спорудах
3.2.4 Індивідуальні засоби захисту
3.2.5 Евакуація
3.4 Прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю
3.5 Медичний захист
3.1 Законодавство
| Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (2000 р.) | Концепція “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій” схвалена Наказом Президента України від 26.03 1999 р № 234/99 |
3.2 Державне регулювання і контроль захисту населення і територій
| Державна стандартизація. Спрямована на забезпечення: безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів; якості продукції; безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення НС. |
| Державна експертиза відносно техногенної безпеки об’єктів. |
| Державний нагляд - спеціально уповноваженим центральним органом до компетенції якого віднесено питання захисту населення. |
| Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації НС. Розробка декларації безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, методика визначення ризиків і їх прийняття розробляється Кабінетом Міністрів. |
| Сертифікація – відповідність продукції щодо встановлених вимог та контроль небезпечної продукції. |
| Страхування – страхового відшкодування збитків у разі виникнення НС та забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій. |
3.3 Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
3.2.1 Інформування та оповіщення про прогнозовані або виниклі надзвичайні ситуації з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи і методи реагування на них
Засоби оповіщення:
| Єдина національна система зв’язку | засоби зв’язку | технічні засоби масової інформації | електросирени | допоміжні засоби |
Порядок оповіщення:
| подача попереджувального сигналу сирени “Увага всім” | після чого населення зобов’язане увімкнути технічні засоби для прослуховування інформації. |
Види інформації:
| Аварія на атомній станції | Повінь | Штормове попередження |
3.2.2 Спостереження:
| загальнодержавні | територіальні |
| системи спостереження для організації збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища. | |
3.2.3 Укриття у захисних спорудах
Захисні споруди поділяються за:
місткістю:
| малої – 150-600 осіб | середньої - 600-2000 осіб | великої – більше 2000 осіб |
призначенням:
| захист населення | органів управління | медичних установ |
місцерозташуванням:
| вбудовані | окремо стоячі | пристосовані (метрополітени, гірські вирубки) |
терміном будівництва:
| завчасно збудовані | швидко збудовані |
захисними властивостями:
| сховища | протирадіаційні укриття | найпростіші укриття. |
Сховища – надійний захист від температур, газів, вибухонебезпечних, отруйних, радіоактивних речовин, обвалів.
Поділяють на 4 класи: по 2х характеристиках:
| ступінь захисту від надлишкового тису (Р кг/см2) в залежності від будівельних конструкцій | коефіцієнт захисту(ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (К осл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший ніж ззовні, залежить від шару і властивостей матеріалу |
Вимоги при будівництві:
| забезпечувати перебування не менше 2 діб | не затоплюватись | на відстані від водоканал. мереж | без транзитних інж. комун | мати входи і виходи з відповідним ступенем захисту |
Приміщення та обладнання у сховищах:
| Основні |
| для захищених - розмір місця для сидіння 0,45х0,45 м., для лежання – 0,55х1,8 м., відстань до стелі верхнього ярусу не менше 0,75 м. |
| пункти управління - передбачений при працюючих більше 600 осіб (якщо менше то не робиться), площа на 1 –2м2. На ПУ може бути не більше 10 чол. Встановлюється телефон |
| медичні кімнати - при 800 -1200 – кімната S=9м2 +1м2 на 100 чол. Де не має кімнат на 500 чол – сан пост S=2м2, але не менше1 на сховище |
| Допоміжні приміщення |
| Входи – не менше 2, 1 аварійний; більше 300 чол. – тамбур шлюз; більше 600 чол. двокамерний. Площа тамбура-шлюза 8-10м2. (тамбур-шлюзи, фільтровентиляційне, санвузли, запасу води та продуктів харчування). |
| Аварійний вихід – галерея (0,5х1,3) з виходом на не завалену територію R = 0,5Н будівлі та плюс 3м., обладнується оголовком. |
| Запас харчів – на 2 доби, спец приміщення 5м2 +3м2 на наступні 150 осіб. У протирадіаційних укриттях передбачають приміщення для забрудненого одягу. Ці укриття за захисними властивостями поділяються на 10 видів. |
| Водопостачання та каналізація: вода 2 л/год/чол і не більше 25, при відсутності водогону запас на 3 доби - норма 3 л/доб/чол. , у ПРУ – 2 л/доб/чол. Санвузли 1 чаша на 75 жінок (150 чол) , умивальники не 200 чол. Для збору фекалій без каналізації резервуари з розрахунку 2 л/доб/чол. для сухих відходів 1 л/доб/чол.Електропостачання і опалення – зовнішні джерела або для великих сховищ дизельна електростанція в окремих приміщеннях. При заповненні сховища система опалення вимикається. |
| Система постач. повітря –оголовки, повітрозабірні та противибухові пристрої, передфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, пристрої регенерації та кондиціювання повітря. Повинна забезпечувати температуру 0- +300С, кисень 17%, СО2-3%, СО до 30мг/м3, захист від СДОР. |
Швидкоспоруджуванні укриття
| так само плануються приміщення, будують з срібного залізобетону, за 24 год. |
Пристосування приміщень
| метрополітени | переходи | цокольні приміщення | підвали громадян |
| При цьому проводять такі роботи: герметизацію(глина, гума, плівка); посилюють захисні властивості; найпростіша вентиляція (витяжний короб на 1,5-2м. вище за припливний. | |||
Найпростіші укриття:
| лише зменшують радіус ураження і послаблюють дію випромінювання не забезпечуючи захист від СДОР. Ці споруди можуть вдосконалюватись під ПРУ |
Готовність споруди:
| Контроль – служба сховищ і укрить; “Інструкція експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час” від 1985 р. | |||||
| цілісність | герметизація | оснастка, обладнання | справність систем | підготовленість персоналу | сан. стан |
Експлуатаційна документація:
| паспорт; витяг з інструкції; журнал перевірки стану ЗС; план ЗС; перелік обладнання; сигнали оповіщення; обов’язки обслуговуючих ланок; список телефонів; список обслуговуючої групи; експлуатаційні схеми вентиляції, водопостачання, електропостачання; інструкції з обслуговування ДЕС, фільтраційного обладнання, ТБ, та експлуатації ЗІЗ; журнал мікроклімату; |
| таблиці прогнозування перебування у ЗС залежно від параметрів повітряного середовища; |
| журнал звернень до мед. працівників |
| схема евакуації з ЗС |
| ЗС можуть у мирний час використовуватись під господарські потреби не порушуючи їх захисних властивостей та введення до стану придатності протягом 24 годин. |
1 лютого 1996 р. введена “Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану ЦО, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій”
Згідно неї основними показниками оцінки стану захисних споруд є:
| забезпеченість укриття найбільш працюючої зміни | готовність | освоєння підземного простору міст | завчасне будівництво ЗС | обстеження споруд та їх дообладнання | забезпечення ЗС нетранспортабельних хворих | Оцінка дається “готові” – “не готові” |
3.2.4 Індивідуальні засоби захисту