| Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних ОР імовірного противника: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти, хлорциана, а також парів У-газів.Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.Індикаторні трубки. У комплекті приладу: — 10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зомана, заріна, V-газів); — 10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іпріта; — 10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгена, дифос-гена, синильної кислоти, хлорциана). |
| Крім ВПХР для хімічної розвідки використовують прилад ПХР, в якому насос має гнізда для індикаторних трубок і аналіз можна робити відразу всіма. |
| ППХР — напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, має електричний насос, який може працювати від автомобільного акумулятора. |
| Для більш ретельних досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 польова хімічна лабораторія. |
| Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1, та ГСП-11.Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного вимпромінювання. |
3.5 Медичний захист
Цим займається медична служба ЦО
Вона виконує наступні основні завдання:
| своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомоги та лікування потерпілих з метою їх повного одужання; |
| попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань; |
| забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження |
Медична служба ЦО організовується за територіально-виробничим принципом.
До медичних формувань відносяться:
| а) масові невоєнізовані медичні формування: санітарні пости (СП). | |
| санітарні дружини | загони санітарних дружин (ЗСД). Вони призначаються для надання першої медичної допомоги потерпілим |
б) спеціалізовані невоєнізовані медичні формування:
| загони першої медичної допомоги (ЗПМ). Вони призначені для надання першої лікарської і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги. Створюються у лікарнях поліклініках, диспансерах, медико-санітарних частинах підприємств (146 чоловік в т. ч, 8 лікарів, 38 — середнього медперсоналу); |
| бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД). Вони призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги в осередках ураження. Створюються в клініках медичних інститутів, великих лікарнях, поліклініках, диспансерах. |
| Декілька БСМД (8—17) за основними профілями можуть об'єднуватись в загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД) — (2 лікаря + 2 м/сестри + машина); |
| пересувні протиепідемічні загони (ППЕЗ). Вони призначені для проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів в осередках бактеріологічного ураження. ППЕЗ створюються на базі санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), а також на базі інститутів епідеміології та мікробіології; спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ). Вони призначені для робіт головним чином в осередках особливо небезпечних інфекцій. Створюються на базі спеціалізованих установ. |
Медична допомога поділяється за видами:
| перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження); |
| перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до евакуації у лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6—8 годин після ураження); |
| спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження). Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування. |
Санітарні дружини
| є основним масовим формуванням, яке створюється на ОГД (одна на 2000 осіб населення). |
| Санітарна дружина складається з 24 осіб та має 5 носилкових ланок по 4 особи. |
| Загони санітарних дружин (ЗСД) формуються на великих ОГД, де є не менше 5 санітарних дружин. |
У сховищах і ПРУ
| організовуються медичні пости та медичні пункти, для чого у складі ланок з обслуговування захисних споруд передбачаються медичні працівники. |
В захисних спорудах місткістю
| до 150 осіб — 2 сандружинниці | 150—600 осіб — 1 фельшер і 2 сандружинниці | 600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці | 600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці. |
При проведенні евакуаційних заходів також організується медичне забезпечення
| До пунктів збору приписуються 2—3 фельдшери, або медичні сестри. |
| На шляхах пересування на кожну пішохідну колону, автоколону або залізничний ешелон виділяються медичні працівники. |
| На приймальних пунктах передбачаються медичні пункти у складі лікаря та 2-х медичних сестер |
4.1 Сутність РІНР
4.2 РІНР при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах
4.3 РІНР при аварії на ХНО
4.4 РІНР в осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться
4.5 РІНР в осередках комбінованого ураження
4.6 РІНР в районах стихійного лиха
4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР
4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО
4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях
4.10 Захист сільськогосподарської продукції і худоби
4.11 Спеціальна обробка
4.12 Дезактивація
4.13 Дегазація
4.14 Дезінфекція
4.15Захист продуктів харчування, води і їх дезактивація
4.16 Радіація і харчування
4.1 Сутність РІНР— усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків.
РІНР поділяють:
| рятувальнірозвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт; визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека; визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;пошук, розпізнавання і поховання загиблих;санітарна обробка уражених; знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;соціально-психологічна реабілітація населення. |
| невідкладніпрокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт; |
РІНР здійснюються у три етапи:
| На першому:- |
Екстрений захист населення : оповіщення про небезпеку; використання засобів захисту; додержання режимів поведінки; евакуація з небезпечних у безпечні райони; здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги; локалізація аварій; зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва; попередження (запобігання) і гасіння пожеж.
Третій етап- забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС: відновлення чи будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезараження майна, території, техніки.