Відновлювальні роботи ЦО не виконує
| оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;використання засобів колективного і індивідуального захисту;організація дозиметричного контролю;проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи. Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки. |
4.3 РІНРпри аварії на ХНО
| Негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження |
| висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря |
| Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження |
| Надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи |
| Осередок ураження оточується — здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення. |
| При проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливий застій зараження повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення. |
4.4 В осередку бактеріологічного (біологічного) проводяться:
| бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;карантинний режим або обсервація;санітарна експертиза;контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання. |
4.5 РІНРв осередках комбінованого ураження
| Організація усіх видів розвідки.До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань.В осередку визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, та вживають негайних заходів щодо відвернення його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторівНаявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. |
4.6 РІНР в районах стихійного лиха
| розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації. |
4.7 Заходи безпеки при проведенні РІНР
| Уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні та пошкоджені місця. Не заходити у зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. Користуватися страхуючими засобами на висоті, місця (ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам (бійцям),на електромережах ,на водопровідних, каналізаційних та газових, при проведенні РІНР вночі |
4.8 Харчування особового складу невоєнізованих формувань ЦО
| здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування |
| Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год.). При радіації від 1 до 5 Р/год. приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год. особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці |
| У районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками. |
| В районах, заражених бактеріальними засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих. |
| Продукти і воду, заражені РР, ОР, і БЗ використовувати в їжі заборонено. |
4.9 Життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях
Організовується виконавчою владою та органами управління цивільної оборони відповідного рівня. Заходи розробляються завчасно, відображаються в планах ЦО і виконуються як в період загрози, так і після виникнення НС.
Вони передбачають:
| управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС |
| захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, а також стихійного лиха |
| забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності; захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення). Порядок забезпечення населення продуктами, водою і предметами першої необхідності в умовах НС визначається відповідними постановами Кабінету Міністрів України. |
| житлове забезпечення і працевлаштування; комунально-побутове обслуговування; медичне обслуговування; навчання населення способів захисту і дій в умовах НС |
| розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження. |
| санітарна обробка, знезараження (обеззараження) території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції; підготовка сил та засобів і ведення РІНР у районах лиха і осередках безпосереднього ураження |
| забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки; |
| морально-психологічна підготовка і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; заходи, спрямовані на попередження, запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи |
4.10 Захист сільськогосподарських тварин
Для захисту елітних (племінних) тварин виготовляють торби-протигази, попони та панчохи, крім того укривають їх у герметичних приміщеннях.
Для герметизації приміщень необхідно:
| усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином |
| 2/3 вікон закрити щитами чи заложити цеглою |
| віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою |
| вхідні двері щільно підігнати і загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем |
| у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри із мішковини, сіна або моху; на вихідні отвори (вентиляції) поставити щільні дерев'яні засуви |
| водонапійні корита та усі ємності для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою |
| розрахувати і створити 5—7 добовий запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях; обладнати місце відпочинку для перебування обслуговуючого персоналу. |
Захист запасів кормів:
| соковиті корми закопати у спеціально приготовлені ями |
| над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом чи іншими вологостійкими матеріалами |
| Вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємкостях. Навколо колодязя влаштуйте „глиняний замок" шириною 1,5—2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний „замок" захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод. |
| Здійснюються профілактичні протипожежні заходи: навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6—10 м. |
Проведення протиепізоотичних заходів
| При виявленні перших ознак захворювання тварин (посилена спрага, відмовляються від корму, часте дихання, підвищена температура тіла або тремтіння м'язів), негайно треба ізолювати, встановлюється карантин |
| Усім, хто доглядає хворих тварин, необхідно працювати тільки у спеціальному одязі (халат або комбінезон, гумові чоботи, головний убір), утримувати його у чистоті, а по закінченні роботи дезінфікувати. |
| Перед в'їздом на ферму, і кожним тваринницьким приміщенням повинні бути дезінфікуючі переїзди та килимки з тирси або солом'яних матів, змочених дезінфікуючим розчином. Працювати у засобах індивідуального захисту. |
4.11 Спеціальна обробка