3 Технічний захист
Одним з найважливіших частин захисту інформації підприємства є технічний захист.
Витік інформації в комп'ютерних системах може бути допущений як випадково, так і навмисно, з використанням технічних засобів знімання інформації.
Засоби протидії випадкового витоку інформації, причиною якої може бути програмно-апаратний збій або людський фактор, можуть бути розділені на наступні основні функціональні групи: дублювання інформації, підвищення надійності комп'ютерних систем, створення відмовостійких комп'ютерних систем, оптимізація взаємодії людини і комп'ютерної системи, мінімізація збитків від аварій і стихійних лих (в тому числі, за рахунок створення розподілених комп'ютерних систем), блокування помилкових операцій користувачів.
Найбільший інтерес представляє навмисна зміна інформації, також відоме як промислове (технічний) шпигунство.
Під час захисту інформації в комп'ютерних системах (КС) від традиційного шпигунства і диверсій використовуються ті ж засоби і методи захисту, що і для захисту інших об'єктів, на яких не використовуються КС. Для захисту об'єктів КС від загроз даного класу повинні бути вирішені наступні завдання:
• створення системи охорони об'єкта;
• організація робіт з конфіденційними інформаційними ресурсами на об'єкті КС;
• протидія спостереження;
• протидія підслуховування;
• захист від злочинних дій персоналу.
Дослідження практики функціонування систем обробки даних і комп'ютерних мереж показали, що існує досить багато можливих напрямів витоку інформації та шляхів несанкціонованого доступу до неї в системах та мережах:
- перехоплення електронних випромінювань;
- примусово електромагнітне опромінення (підсвічування) ліній зв'язку;
- застосування "підслуховуючих" пристроїв;
- дистанційне фотографування;
- перехоплення акустичних хвильових випромінювань;
- розкрадання носіїв інформації і виробничих відходів систем обробки даних;
- зчитування інформації з масивів інших користувачів; o читання залишкової інформації в апаратних засобах;
- копіювання носіїв інформації і файлів з подоланням заходів захисту;
- модифікація програмного забезпечення шляхом виключення або додавання нових функцій;
- використання недоліків операційних систем і прикладних програмних засобів;
- незаконне підключення до апаратури та ліній зв'язку, в тому числі в якості активного ретранслятора;
- зловмисний вивід з ладу механізмів захисту;
- маскування під зареєстрованого користувача і присвоєння собі його повноважень;
- введення нових користувачів;
- впровадження комп'ютерних вірусів.
Висновок
Підсумовуючи все вищевказане, можна зробити висновок, що при рівні технологічного прогресу, який ми маємо на сьогодні є доволі багато факторів які можуть нанести матеріальну шкоду будь-якого підприємства. Саме тому служба безпеки повинна бути присутньою на кожному з них.
Список використаної літератури
1. Бабаш А.В.,Шанкин Г.П. История криптографии.Ч.1. - Гелиос АРВ, 2002. – 240с.
2. Бабаш А.В., Шанкин Г.П.Криптогорафия. – Москва: СОЛОН-Р, 2002, 511с.;
3. Вербіцький О.В.Вступ до криптології. – Львів: Науково-технічна література, 1998. – 248с.
4. Вехов. Компьютерные преступления, Москва: СОЛОН-Р 2006, c. 14.
5. Гмурман А.И. Информационная безопасность. М.: «БИТ-М», 2004 г.
6. Дъяченко С.И. Правовые аспекты работы в ЛВС. СП-б, «АСТ», 2002 г.
7. Диффи У., Хеллман М.Защищенность и имитостойкость. // ТИИЭР. – 1979. – Т.67, №3. – С.71-109.
8. Ермаков С.М.Метод Монте-Карло и смежные вопросы. - М.: Наука, 1975. - 472с.