МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра цивільно-правових дисциплін
Навчальна дисципліна Охорона праці
РЕФЕРАТ
на тему:
Державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю
ХЕРСОН – 2010
Зміст
Вступ
1. Поняття нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю та їх зміст
2. Державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Для забезпечення реалізації цього конституційного положення у державі створено систему спеціальних державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. При цьому одним з головних законодавчих принципів їхньої діяльності є незалежність від власника підприємства, в тому числі, коли власник підприємства - держава.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Яким чином це досягається ми и спробуємо розглянути в своїй роботі. Тож, мета моєї курсової роботи проаналізувати такий правовий інститут трудового права як нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. трудовий законодавство державний нагляд
З цією метою ми виконаємо наступні завдання:
- дамо поняття нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю;
- розкриємо зміст нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю;
- дамо аналіз органам, які здійснюють державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці
- проаналізуємо питання повноважень профспілкових органів при здійсненні ними контролю за дотриманням законодавства про працю
- дамо аналіз відповідальності за порушення законодавства про працю й охорону праці.
Структурно робота обумовлена її метою і завданнями.
1. Поняття та зміст нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю
Нагляд за охороною праці - це особлива правова форма правозастосовної діяльності шляхом реалізації захисної функції по додержанню законності в трудових правовідносинах, відповідності дій роботодавця приписам трудового законодавства.
Відповідно до Закону України “Про охорону праці” охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ст.1 Закону)1.
Крім вказаного Закону законодавство про охорону праці складається з Кодексу про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням і базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення соціального технічного контролю за станом виробництва, технологій та продукцій, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
Все вище сказане і обумовило видання Указу Президентом України від 16 січня 2003 р. № 29/2003 “Про Питання Державного комітету України з нагляду за охороною праці”, який є правонаступником Державного департаменту з нагляду за охороною праці[1].
Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагохоронпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держнаглядохоронпраці України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці та органом держави гірничого нагляду. Держнаглядохоронпраці України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів Україні а також Положенням про Державний комітет України з нагляду за охороною праці. У межах своїх повноважень Держнаглядохоронпраці України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією[2].
Держнаглядохоронпраці України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства про охорону праці і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
Основними завданнями Держнаглядохоронпраці України є:
- участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони праці щодо промислової безпеки, страхування ризиків виробничої безпеки, а також у галузі використання та охорони надр;
- здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно правових актів про охорону праці в частині безпечного ведення робіт, державного гірничого нагляду, здійснення державного управління з питань, що належать де його компетенції, у галузі геологічного вивчення, використання та охорони надр;
- комплексне управління охороною праці;
- координація здійснення органами виконавчої влади заходів з питань безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, інших питань охорони праці.
Значна роль у забезпеченні нагляду та контролю належить Державній інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики, створена відповідно до постанови КМ України «Про створення державної інспекції праці Міністерства праці» від 2 серпня 1996 року № 906. Цією ж постановою затверджено і Положення про державну інспекцію праці.
У більшості спеціальних законів, що стосуються окремих інститутів трудового права («Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про відпустки» тощо), містяться норми про контроль за додержанням відповідного закону. Наприклад, відповідно до ст. 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють:
• Міністерство праці та соціальної політики України і його органи.
Одним х таких органів є Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики, яка здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності.
Державна інспекція здійснює контроль за додержанням законодавства про працю з таких основних питань:
- про трудовий договір і ведення трудових книжок;
- про робочий час і час відпочинку;
- про оплату праці, гарантії її компенсації;
- про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів;
- про трудові відносини у разі банкрутства;
- про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників;
- про виплату працівникам допомоги з додержанням соціального страхування.
Свою діяльність Державна інспекція здійснює у взаємодії з органами державного управління охороною праці, органами державної податкової служби, правоохоронними органами, місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, профспілковими об'єднаннями, представниками сторін, які підписали галузеві, регіональні угоди та колективні договори.
• фінансові органи;
• органи Державної податкової служби;
• профспілки та інші організації, що виражають інтереси працівників.
Контроль - це діяльність спеціальних органів і посадових осіб, які згідно з чинним законодавством перевіряють дотримання законодавства про працю як на підприємствах, в установах, організаціях, що безпосередньо їм підпорядковуються, так і на тих, які не перебувають у їх безпосередньому віданні, з правом втручання у внутрішньогосподарську діяльність.
Контролем визнається організаційно-управлінська діяльність, що здійснюється вищими відомчими органами, профспілками, трудовими колективами, органами місцевого самоврядування.
Види контролю:
1) залежно від відомчого підпорядкування
а) відомчий (внутрішній);
б) позавідомчий (зовнішній);