Високі локальні концентрації радіоактивних аерозолів створюються при ремонтних роботах шляхом зварювання чи механічної обробки обладнанім, забрудненого радіоактивними речовинами.
Описана картина спостерігається при роботі АС в звичайному експлуатаційному режимі і зовсім інша при аварійному режимі.
Внаслідок руйнування реактора відбувається викид всіх утворених накопичених при експлуатації радіонуклідів, із-за чого відбувається радіоактивні забруднення не тільки виробничого середовища, але і оточуючого природною середовища та середовища проживання людини.
При аварійних ситуаціях найбільший вплив на оточуюче природи! середовище життя, розвиток та спадковість людини має йод-131, стронцій, цезій-137, плутоній-239, вуглець-14.
В перший період після аварії на атомних реакторах найбільшу небезпеку для здоров'я людини представляють радіонукліди йоду («ре важно йоду-131), які і основною масою радіоактивних викидів.
В живих організмах радіоактивний йод накопичується в щитовидній залозі. З організму виводяться з фізіологічними потребами, тому ефективний період його напіврозпаду складає 3–5 днів.
Особливо небезпечними для людини є стронцій-90 та цезій-137, які при попаданні в організм з їжею, водою, повітрям депонуються в кістковій тканині пі м'язах і, знаходячись там «продовжують опромінювати організм з середини.
Основним шляхом підвищення безпеки життєдіяльності в умовах радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища є: захист людини від зовнішнього опромінювання; від ураження радіоактивними опадами, а також захист органів дихання та шлунково-кишкового тракту від попадання всередину організму з їжею, водою чи повітрям.
Для населення, яке проживає в забруднених районах, повинно в основному зводитися до дотримання відповідних норм та правил поведінки, особистої гігієни та здійснення загальних санітарно-гігієнічних заходів.
В разі повідомлення про радіаційну небезпеку необхідно негайно виконати такі заходи:
1. Укритися в середовищі проживання чи виробничому середовищі Стінки дерев'яних будівель послабляють іонізуюче випромінювання 0,5 рази, а цегляних 10 разів. Заглиблені укриття з дерев'яним покриттям послабляють дозу випромінювання в 7 разів, а цегляним чи бетонним-в 40–100 разів.
Здійснити заходи захисту середовища проживання від проникнення всередину РР з повітрям. Для цього необхідно ущільнити рами та дверні пройоми, а насамперед закрити кватирки та вентиляційні люки.
Створити запас питної води, набрати її в закриті посудини. Після чого крани перекрити. Підготувати мило чи інші прості засоби санітарного призначення для обробки рук і т.ін.
Після спеціального оповіщення провести екстрену йодну профілактику. Йодна профілактика полягає в прийомі препаратів стабільного йоду; таблеток йодистого калія чи водно-спиртового розчину йоду. Ці препарати є перешкодою для надходження радіоактивного йоду в щитовидну залозу та сприяють виведенню з неї вже потрапивши радіонуклідів. Йодистий калій слід приймати після їжі разом з чаєм; киселем або водою 1 раз в день на протязі 7 днів.
Водно-спиртовий розчин йо/у необхідно приймати після їжі 3 рази в день на протязі 7 днів:
дітям до двох років по 1–2 краплі 5%-ї настойки на 1 мл. молока (консервованого чи харчової суміші);
дітям старшим та дорослим – по 3–5 крапель на склянку молока (консервованого) чи води.
Крім цього, на протязі 7 діб необхідно 1 раз в день наносити на поверхню кистей рук настойку йоду у вигляді сітки.
Передозування препаратів йоду має цілий ряд побічних явищ, таких як алергійний стан та запальні процеси в носоглотці.
Підготуватися до можливої евакуації. Для цього підготувати документи та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одежі на 1–2 зміни. Зібрати запас консервованих продуктів на 2–3 доби. Зібрані речі упакувати в поліетиленові мішки та пакети.
Радіоточка про повідомлення інформації штабу ЦО повинна бути включеною.
Виконуючи правила радіаційної безпеки та особистої гігієни, необхідно в їжу використовувати тільки консервовані продукти, що зберігалися в закритих приміщеннях та не підпали під радіаційне забруднення. Не вживати молоко від корів, які перебувають на забруднених полях, пасовищах, тому що РР циркулюють по біологічних ланцюгах;
не вживати овочі, які росли у відкритому ґрунті та зірвані після викиду РР в навколишнє природне середовище;
їжу приймати тільки в закритих приміщеннях, перед їжею ретельно вимити руки з милом; рот прополоскати 0,5% розчином питної соди;не вживати воду з відкритих джерел та з водогонів після офіційною повідомлення про радіаційну небезпеку; колодязі закрити кришками чи плівкою;
уникати тривалого перебування на забрудненій території, особливо на фунтових дорогах чи траві, не ходити в лісові насадження, утримуватися від купання у водоймах;
7. При пересуванні по відкритій місцевості, рот та ніс необхідно прикрити змоченими водою носовичком, рушником, марлею чи чимось іншим. Шкіру та волосяний покрив прикрити будь-якими предметами одежі, головними уборами, косинками, накидками та таким іншим. При крайній необхідності виходу на вулицю рекомендується надіти гумові чоботи.
Дотримання приведених правил дасть можливість значно зменшити ризик – чинники несприятливого радіаційного наслідку при надзвичайних ситуаціях на АС.