Ефективність рятувально-відновлюваних робіт на території яка зазнала стихійного лиха буде залежати від якості завчасно підготовленої техніки і рятувальників, забезпечення зони робіт засобам механізації та транспортними засобами.
Смерчі – грізне і шкідливе явище природи, утворюються в багатьох областях земної кулі, проте в Європі це явище спостерігається значно рідше, ніж, наприклад в Північній Америці.
Батьківщина велетенських піщаних смерчів – пустеля Сахара. У США їх називають «торнадо», від іспанського «торнадо» – «той, що обертається».
Точні підрахунки про частоту та тривалість смерчів над територією України відсутні. Однак, є відомості про те, що загальна кількість смерчів над Європою, включаючи територію України, не перевищує однієї тисячі в рік. Південні смерчі спостерігаються на Чорному та Азовському морях.
Достовірних даних про величину збитків від смерчів і супутніх їм стихійних бід природного походження на території України немає. € окремі повідомлення в засобах масової інформації про те, що ь тих чи інших місцях смерч призвів до великих збитків, поранення та загибелі людей.
У три трильйони карбованців оцінено збитки, спричинені буревієм з дощем і сильним градом, який пронісся 27 червня 1996 р. над Одесою І дев'ятьма районами Одеської області. Пошкоджено 116 електропідстанцій, виведено з ладу три високовольтні лінії електропередач повністю знищено врожай на сільгоспугіддях площею понад і 5 тисяч гектарів.
Мешканці Західної Європи час від часу зазнають справжнього лиха від смерчів, один із яких увійшов в історію як най руйнівніший.
Це сталося 4.05.1952 р. на території Німеччини в районі міста Геттінгена. Після виснажливої спеки почалася сильна гроза. Виникаючий смерч наче ножем пронісся на землі дві борозни завдовжки 13 і 16 кілометрів. Смерч на своєму шляху повалив 56 000 дерев і зруйнував багато будівель. Ввібравши пилюку, пісок, каміння, уламки будівель, смерч ламав сторічні дерева, наче сірники, місцевість перетворив в напівпустелю.
Величина збитків та руйнувань залежить від того наскільки смерч здатний переміщувати, піднімати чи переносити та транспортувати або розплющувати будь-які об'єкти. Збитки залежать також від грозових злив та граду, що супроводжують смерч. Вони можуть формувати затоплення, селеві потоки, зсуви і т.ін. Однак, ці явища носять місцевий характер, «оскільки середня ширина смерчу має 350–400 м, а шлях який він проходить обмежується десятками кілометрів. Довжина шляху смерчів залежить від довжини шляху їх хмар, та тривалості дії. Розміри смерчової хмари, які породжують смерчові лійки невеликі: в поперек до 15 км, висотою до 4–5 км, іноді до 10–15 км.
Залежно від смерчових хмар буває три типи смерчових утворені,: роторні, низькі кільцеві та баштові іноді смерчові хмари рухаються над самою землею, а в рідкісних випадках – прямо по землі. При цьому лійка не утворюється, але сила горизонтальних вихорів не зменшується, а руйнування навіть збільшуються.
За місцем виникнення смерчі поділяються на такі, що сформувалися над сушею і такі, що сформувалися над водою.
За формою будови виділяють два типи смерчів: перший тип смерчів має лійки з щільними гладкими та різко окресленими стінками. Другий тип смерчів має лійки розпливчасті з неясно окресленими границями стінок.
За швидкістю руйнувань смерчі поділяються на три категорії: швидкі (секунди), середні по тривалості (хвилини) та повільні (десятки хвилин).
За швидкістю обертання вихорів у лійці виділяють: екстремальні 330 м/с, сильні – 150–300 м/с, слабкі до 150 м/с,
Уражаючі чинники смерчів:
потоки води, грязюка та інші матеріали, потоки повітря;
понижений відносно атмосферного тиск повітря у внутрішній порожнині (лійці);
спіралевидний чи вертикальний (вниз, вверх) рух повітряних потоків у стінках лійки, зливові опади та інтенсивні грози.
Вихрові рухи повітряних потоків смерчу можуть всмоктувати (піднімати) різноманітні предмети та матеріали; притискувати чи розплющувати об'єкти, що знаходяться на землі занурювати лійку у воду до кількох метрів. Глибина занурення лійки у воду залежить від глибини водоймища. Проходячи над водою, смерч іноді всмоктує, піднімає та переносить в будь-якому напрямку велику кількість води, яку потім виливає на землю на відстані декілька метрів чи кілометрів від водного об'єкта.
Сила (енергія) смерчу визначається швидкістю обертання повітря и лійці, а також швидкістю пересування лійки чи смерчової хмари. Швидкість вихорів повітря в стінках лійки може бути надзвуковою. Наповнена водою чи іншими матеріалами лійка чи смерчова хмара пересувається и швидкістю 50–80 км/годину та вище і може наносити бокові удари великої сили по перешкодам, які зустрічаються на її шляху. При цьому перешкоди руйнуються, зсуваються чи переносяться на відстань яка іноді досягти десятки кілометрів.
Швидкість та напрямок вихорів в лійці визначають підйомну силу смерчу. Висота підйому предметів та віт стань їх переміщення залежать віл ваги. Гак висота підйому предметів вагою до 300т не перевищує кількох метрів, в горизонтальному напрямку кількох десятків метрів. Предмет вагою в 50 кілограмів легко та в великій кількості піднімаються в лійках на висоту декілька десятків метрів і можуть переміщуватися в ній на декілька десятків кілометрів.
Інтенсивність смерчу визначається швидкістю обертання лійки іа напрямком вихрових потоків в стінках лійки. Ці швидкості не постійні,швидко змінюються, при цьому змінюється також кількість переносимо лійкою чи смерчовою хмарою різноманітного матеріалу (грязюки, води і т.ін.)» Тому вага смерчу коливається в широких межах і може досягати одного мільйона тон, залежно від здатності всмоктувати, утримувати та переносити в повітрі ту чи іншу кількість матеріалу.
Основними видами ураження людей при смерчах є закриті травми різних ділянок тіла, відкриті травми з кровотечами, переломи, с груш головного мозку і т.ін.
Смерч є причиною різноманітних руйнувань. Внаслідок короткого замикання електромереж виникають пожежі, порушується забезпечення електроенергією населених пунктів, припиняється зв'язок, виводиться з ладу різноманітна техніка і т.ін.
Аналогічно ураганам смерчі спочатку розпізнають з космічних супутників погоди, а потім по зйомкам просліджують їх розвиток та руха таких зйомках розвиток смерчів видно досить чітко.
Профілактичні заходи захисту від негативних наслідків смерчової дії включають оповіщення населення про те, що необхідно вжити в конкретній екстреній ситуації. В районах з великою частотою повторюємості смерчів Необхідно вводити автоматичні системи оповіщення про наближення смерчу, про розміри небезпечних зон.
В районах, які часто підпадають під дію цього стихійного лиха, повинен бути надійний контроль за дотриманням будівельних норм та правил в процесі будівництва, укріплення будівель та споруд; використання гідро та вітрозахисту об'єктів, надійне закріплення техніки яка використовується чи зберігається на відкритих площадках і т.ін.
Після проходження смерчу приступають до рятувально-відновлювальних робіт. Якщо в зоні завалених та пошкоджених будівель є люди, їм надають відповідну допомогу. Відновлюють пошкоджені лінії електропередач та зв'язку і т.ін.
Ефективність рятувально-відновлювальних операцій залежить від своєчасного повідомлення про розміри зони лиха, готовності техніки та Спеціальних підрозділів рятувальників, оперативності початку і а проведення робіт в зоні над якою пройшов смерч.
Снігові заноси та хуртовини є зимовими проявами стихійних сил Природи. На території України ці стихійні явища бувають декілька разів протягом зими з тривалістю від декількох годин до декількох днів.
Хвиля арктичного холоду, яка на валилася на Європу перед новорічні та новорічні дні 1997 року призвела до загибелі таніни Кількості людей. На території від Іспанії до Росії було зареєстровано 160 смертельних випадків – в основному серед бездомних.
Тривалі снігопади значно ускладнюють умови життєдіяльності населення, створюють небезпечні ситуації, особливо в сільській місцевості. Негативні наслідки цього явища посилюються завірюхами. Внаслідок чого погіршується видимість, на дорогах створюються небезпечні ситуації, переривається на деякий час міське та міжміське транспортне сполучення.
Сильні снігопади з дощем при понижених температурах та ураганних вітрах створюють умови для обледеніння ліній електропередач, зв'язку, контактних мереж електричного транспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор та конструкцій, що нерідко приводить до їх руйнувань.
При надходженні повідомлення про можливі снігові заноси необхідно обмежити пересування, в домі створити необхідний запас харчових продуктів, води та палива.
Особливу небезпеку снігові заноси представляють для людей, які знаходяться в дорозі, далеко від людського житла. При втраті видимості ми повністю заметених снігом дорогах людина втрачає можливість орієнтуватися.
Якщо в такий період людина ще машиною їй не слід намагатися подолати снігові замети. Необхідно зупинитися, повністю закрити машину та укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, машину необхідно повернути двигуном в навітряну сторону. Щоб не опинитися піл снігом необхідно періодично виходити з машини та розгрібати сніг. Ні занесений снігом автомобіль добре проглядається і скоріше буде знайдений, якщо почнуться пошукові роботи.
Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати, щоб уникнути його «розморожування». При прогріванні машини необхідно уникати затікання в кабіну чи салон вихлопних газів. Для цього треба слідкувати щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.
Якщо в дорозі знаходиться разом декілька машин, краще всього всі^ зібратися в одній машині, а з інших двигунів позливати воду. В сильний снігопад не допустимо покидати машину навіть при наявності будь-якого орієнтира, тому що через декілька метрів він може бути втрачений.