Сприйнятливість до інфекційних хвороб, як окремої людини, так колективу, визначається: станом імунітету, віком, соціально-побутовими умовами, медико-санітарним забезпеченням, рівнем загальної культури, раціональний харчуванням, благоустроєм місць, знаннями та дотриманням основ гігієни та санітарії.
Важко виділити з всього сказаного найбільш значимі чинники, що| визначають сприйнятливість населення до окремих інфекційних захворювань, але з впевненістю можна сказати, що імунітет - це одне з самих важливих та цінних властивостей організму людини.
4. Вплив нікотинної залежності на здатність до учбової і предметної діяльності
В останні роки паління цигарок перетворилося з явища в проблему. Її ' обговорюють на самих різноманітних рівнях, в самих широких колах. Вже відомо біля 4000 хімічних речовин, які входять в склад тютюнового диму. Більше 50 з них сприяє виникненню раку.
На газову фазу тютюнового диму приходиться майже 90 відсотків всіх речовин, самою токсичною з яких є чадний газ. Курці щорічно викурюють в атмосферу 720т. синильної кислоти, 384000т. аміаку, 108000т. нікотину, 600000т. дьогтю і понад 550000т. чадного газу та інших складових тютюнового диму. В тютюновому димі знаходяться подразнюючі та канцерогенні речовини, ароматичні вуглеводні (бензпірен, бензатрацен), які спричиняють рак, радіоактивні речовини (полоній-210, свинець-210, вісмут- 210), отруйні речовини (оксид вуглецю (чадний газ), аміак, синильна кислота) і одна з найбільш сильних рослинних отрут - нікотин, який діє на центральну та вегетативну нервові системи.
В тютюні, крім нікотину, є ще кілька отруйних алкалоїдів. Найважливіші з них - норнікотин, нікотирин, тікотеїн, нікотимін. Нікотин, на відміну від інших алкалоїдів, не має жодних лікарських властивостей, він, як і інші алкалоїди, породжує пристрасть до нього.
Курці ідуть на ризик добровільно, не курці страждають поневолі. Тютюновий дим подразнює у них очі, порушує дихання, прискорює ритм серця, підвищує артеріальний тиск, викликає головний біль, кашель, першіння в горлі, нудоту, запаморочення, втрату апетиту, провокує виникнення алергії, загострює існуючі захворювання і т. ін. Такий набір, цілком або частково, можна отримати, коли людина перебуває в одному приміщенні з курцями і не здогадується, навіть, про причину свого поганого самопочуття.
Переконати в цьому допоможуть деякі кількісні показники вмісту нікотину і його токсичних похідних у курців, пасивних курців і людей, що не палять.
Основний метаболіт нікотину - це котинін,за токсичними властивостями дуже близький до свого родича. У тих, хто викурює в день 10 цигарок, в сиворотці крові знаходиться 137,7 мкг/л. котиніну, у курців , що викурюють в день 20 цигарок - вже 302 мкг/л. котиніну (у пасивних курців - 2,6 мкг/л.).
Оксид вуглецю, потрапляючи через легені в кров, витісняє кисень з гемоглобіну, встає на його місце і утворює карбоксигемоглобін, що веде до ' перебоїв в кисневому постачанні тканин організму. Середній вміст карбоксигемоглобіну в крові у курців - 4,3%, у не курців - 0,93%.
Ефект пасивного куріння проявляється в збільшенні концентрації нікотину в сечі - в 3рази, в крові - в 3,5 рази, в слині - в 40 разів.
Таким чином, тютюновий дим не просто забруднює атмосферне повітря. Його необхідно розглядати як отруйну речовину уповільненої дії, яку добровільно споживають мільйони курців.
Тютюн діє насамперед, на вегетативну нервову систему, яка регулює найважливіші функції організму, наприклад, діяльність серця, функціонування шлунково-кишкового тракту. Вегетативна нервова система складається з симпатичного і парасимпатичних відділів. Збудження симпатичного відділу призводить до прискорення серцевих скорочень (тахікардії), подразнення парасимпатичних нервів - до їх сповільнення (брадикардії).
Вегетативна нервова система регулює найважливіші функції організму, діючи через ендокринні залози на внутрішні. По ходу Нервових стволів симпатичні й парасимпатичні гілки мають вузли - нервові ганглії. Саме туї відбувається передавання нервових імпульсів за участю медіаторів. У різних частинах вегетативної нервової системи медіатори різні за хімічним складом (ацетил-холін і адреналін). Токсична дія нікотину виявляється, як раз, у нервових вузлах. Вона полягає в тому, що нікотин гальмує передачу нервових імпульсів майже до блокування ганглія, нервова клітина позбавляється здатності сприймати нервові імпульси і передавати їх м'язам.
Тютюновий дим негативно впливає на функції центральної нервової системи і її вищого відділукори великих півкуль головного мозку. Цей відділ найбільш чутливий до надлишку вуглекислого газу та дії інших тютюнових отрут. Під впливом нікотину виникають зміни кровоносних судин головного мозку. Втрачається їх еластичність, стінки насичуються холестерином і різними солями (вапнування), внаслідок чого погіршується кровопостачання головного мозку, що також негативно впливає на розумову діяльність.
Мозок людини, при напруженій м'язовій роботі, і м'язи постійно вимагають припливу насиченої киснем артеріальної крові. Ця потреба у робітників-курців задовольняється не повністю; тому у м'язах швидше розвивається втома. М'язова сила зменшується на 1,5%, координація рухів знижується на 25%, настає швидка втома.
Досліджуючи вплив нікотину на людей, японські експерти виявили, що куріння щорічно стає причиною до 2% усіх автомобільних аварій, а французькі спеціалісти прийшли до висновку, що ця цифра складає 5%. При курінні сльозовиділення від тютюнового диму не тільки відволікає увагу, але й знижує гостроту зору, зменшує прозорість автомобільного скла, чим погіршує видимість.
Викурювання тільки однієї сигарети призводить до зниження поля зору, порушення кольорового відчуття і сприймання червоного і зеленого кольорів, зорове сприйняття інформації приладів на20%, швидкість реакції на25%, та послаблення слуху в діапазоні розмовної мови. Куріння негативно впливає на перебіг психічних процесів, що виражається у збільшенні часу реакцій сприйняття інформації на 25%, порушенні координації рухів і мислення.
Одні вважають, що куріння шкідливою звичкою ,інші відносяться до цього, як до хвороби. Плутаниця в поглядах на паління виникає в більшості випадків тому, що воно існує в двох зовсім різних клінічних видах: у вигляді звички до паління і у вигляді тютюнової залежності. Як при звичці так і при залежності спостерігаються зовсім однакові зовнішні атрибути - систематичність куріння, постійність зростання числа викурених в день цигарок, приємність запаху тютюнового диму і т. ін. Різниця лише в тому, що у курців з тютюновою залежністю виникає патологічний, хворобливий потяг до куріння, а у курців зі звичкою, він не формується. Із 100 систематичних курців тільки у 7 - звичка, решта 93 практично не в змозі самостійно перервати свою залежність до куріння
У курців з тютюновою залежністю тютюн залишає в механізмах пам'яті, мислення, настроях, в обмінних процесах організму глибокий слід. Дослідження показали, що тютюнова залежність підтримується нікотином, який відіграє вирішальне значення в палінні. Внаслідок затяжок нікотин попадає в мозок. Кожна затяжка постачає в кров від 0,05 мг до 0,15 мг нікотину, і вже через 6-7 секунд він надходить в мозок. За 5 хвилин свого перебування там, нікотин встигає втрутитися в процеси регуляції гомеостазу, підтримки внутрішньої рівноваги в організмі.
Діяння його двояке, В малих дозах нікотин чинить стимулюючий ефект, в великих - седативний, заспокійливий. В цей процес втягуються практично всі відомі науці біологічно активні системи. Кожний курець довільно встановлює собі підходящу, йому особисто, дозу нікотину, зменшуючи або збільшуючи кількість нікотину в крові. Для збереження індивідуального нікотинного рівня, курці довільно регулюють частоту куріння, глибину затягування диму, співвідношення повітря з табачним димом, кількість затяжок, сорт цигарок. От чому цигарки з малим вмістом нікотину нічого не дають заядлому курцю, він довільно буде збільшувати число цигарок, буде затягуватися легкими цигарками глибше і частіше.
Нікотин чинить і периферичну дію. У курців збільшується рівень адреналіну і норадреналіну в крові, різко знижується концентрація імуноглобулінів, ліпідів, беталіпопрогеідів. Куріння порушує адаптацію організму до зміни зовнішнього середовища. Так курець стає носієм хвороби - тютюнової залежності.
На психічному рівні зміни полягають в тому, що в головному мозку формується домінанта патологічного потягу до куріння. В ній постійно або періодично проходять подумки. образні або змішані нагадування про куріння, потім спогад про нього і на кінець - бажання закурити. Структура такого середовища складна, у кожного курця вона має свої особливості, тому є декілька клінічних форм тютюнової залежності. У частини хворих домінанта включає в себе вегетативно-судинні розлади: - уповільнення пульсу, пониження артеріального тиску, головний біль, сухість в роті і т. ін. У інших, на перший план виступає невротичне розладнання : невідв'язне бажання курити, роздратованість, напруга, безсоння, порушення концентрації уваги переходить в гостре бажання закурити, і навіть до появи в роті присмаку і запаху тютюнового диму. Таке вогнище починає керувати поведінкою особистості, направляючи її на пошуки цигарок (випрошування їх у незнайомих). З вище сказаного не важко помітити, у тютюнової залежності зовнішні подібні ознаки з наркотичною та токсичною залежністю. Однак вони помітно відрізняються від них - в першу чергу відсутністю специфічних змін, і не призводять до деградації особистості.