Властивості алкоголю знижувати критичні здатності людини відомі з давніх-давен. Цією властивістю часто користувалися при торгівлі, при підмові людини на скоєння аморальних або протиправних дій.
Самокритичність - необхідна передумова для виконання будь-якої предметної або навчальної діяльності. Людина в стані сп'яніння завищує! свої здібності, можливості і не може контролювати свої дії.
Особливо важливим є розуміння негативного виливу алкоголю на інтелектуальну предметну діяльність і процес навчання. Це дуже помітно на прикладі зміни функції мови, яка тісно поєднана з процесами мислення. При легкому та середньому ступеню сп'яніння спостерігається підвищення мовної активності людини. Однак чіткість, послідовність та правильність міркування при цьому знижується, а мова в подальшому втрачає логічний зв'язок, стає нерозбірливою, переривається гучними викриками, бездумним сміхом або жалісним плачем.
Продуктивність діяльності в такій ситуації різко знижується. Предметна діяльність людини, пов'язана з управлінням складними ергатичними системами, висотою або іншими джерелами підвищеної небезпеки, стає рижковою внаслідок ігнорування небезпеки.
Процес мислення лежи і ь в основі будь-яких форм навчання, особливо тих. що пов'язані з необхідністю зрозуміти сутність явищ, складних внутрішніх взаємозв'язків та закономірностей між предметами або явищами дійсності. Порушення процесу мислення в стані сп'яніння перешкоджає навчанню, отриманню необхідних знань, вмінь та навичок.
Емоційне реагування людини на предмети та явища дійсності значно спотворюються внаслідок вживання спиртних напоїв.
Емоційна активність характеризується станом збудження і напруги або паном спокою, розрядки, занепадом та послабленням сил.
Емоції, які підвищують життєву діяльність, збільшують енергію людини, називаються стенічними, а ті, що знижують життєдіяльність, зменшують енергію - астенічними. Вживання великих доз алкоголю провокує виникнення астенічних емоцій та пасивності.
Емоційні переживання називаються стійкими, якщо вони тривають у Людини протягом тривалого періоду. Стійкий емоційний стан, що характеризується слабкою або середньою силою, називається настроєм.
Настрій людини змінюється залежно від подій особистого або суспільного життя, вдалого або невдалого виконання якоїсь справи, від стану здоров'я і т.ін. Для успішної предметної або навчальної діяльності дуже важливою умовою є те, щоб настрій відповідав або був адекватним до робочої ситуації. Це визначається тим, що емоційні переживання тісно пов'язані з регуляцією всіх органів та систем, що забезпечують активну життєдіяльність організму.
Адекватність емоційного реагування людини в процесі предметної або навчальної діяльності з являється у виникненні емоцій, які відповідають ситуації на кожному етапі цієї діяльності, що забезпечує правильну роботу організму і створює оптимальні умови для її виконання. Вживання алкоголю спотворює характер емоційних реакцій, які стають неадекватними відповідній ситуації. Внаслідок чого виникають гіперстенічні емоції, які сприяють зайвій, непотрібній активності, або гіпостенічні емоції, які заважають появі активності там де це вкрай необхідно.
Під впливом алкоголю у людини змінюється настрій, вона стає безтурботно веселою, неадекватно оцінює реальну дійсність, вважає, що може все легко здолати, а неприємності не заслуговують на увагу. В такому стані стенічні емоції змінюються на астенічні. Людина перестає займатися діяльністю, бо їй потрібне спілкування, не звертає уваги на недоліки в роботі, не контролює свої вчинки г, поблажливо ставиться до своїх підлеглих.
Навчання в такому стані вкрай утруднене Нормальному навчанню йому заважає неадекватна емоційна оцінка матеріалу,що вивчається,слабкість активної уваги, підвищене відволікання та неуважність, що характеризує просте алкогольне сп'яніння.
Сп'яніння призводить до зниження почуття відповідальності і обов'язку, що особливо негативно проявляється в стресових ситуаціях, які Виникають в процесі діяльності, коли від людини вимагається повна зібраність для подолання критичної ситуації, наслідком якої можуть бути аварія або людські жертви.
7. Наркотична безпека
Протягом мільярдів років на планеті Земля створювався розум людини. Для нього людство здолало безліч перешкод. В наш час людський розум, з волі самих людей руйнується наркотиками, отрутою, яка в стані зупинити не тільки прогрес людства, але і привести до його деградації.
В природі існує немало речовин здатних чинити наркотичну дію на психіку людини. Наркотичний ефект мають речовини, які містяться в коробочках снодійного маку. Молочний сік, що витікає з надрізаної недозрілої коробочки маку після висихання називається опіумом. Такий ефект мають речовини, що містяться в різних частинах індійської коноплі (гашиш), в листях американського чагарнику кока, в деяких отруйних грабах і г ін.
Наркотичні речовини, як відомо, широко використовуються в медичні як снодійні і обезболюючі засоби. В даний час в список наркотичних засобів включено понад 150 наркотичних речовин. Нажаль, вплив наркотичних засобів не обмежується тільки обезболюючим і снодійним ефектом.
В основі хворобливого потягу до деяких наркотичних речовин лежить їх здатність впливати на вищу нервову діяльність і викликати особливий психічний стан - ейфорію. Це стан збудження, який характеризується веселістю і безпечністю, почуттям задоволення і благополуччя, особливої бадьорості, припливом сил, покращанням настрою і т.ін. Будучи суб'єктивно приємною, ейфорія є активно шкідливий стан, бо людина завжди в тій чи іншій мірі відключається від реальності. Це, по суті, хибний стан задоволення внаслідок одурманювання себе наркотиком.
Ейфорія шкідлива ще й тому, що у людини особливо молодої розвивається хворобливе намагання відчути її знову.
В організмі людини виробляється стійкість до наркотику і для досягнення ейфорії необхідно збільшувати його дози. Шкідливість наркотиків полягає не тільки в тому, що людина відключається від реальності, але і в тому, що речовини, які викликають ейфорію є отруйними Вони отруюють організм, призводячи до психічної деградації та глибокого нервового фізичного виснаження, до розвитку хвороби - наркоманія.
Наркоманія - це стан періодичної або хронічної інтоксикації організму різноманітного роду речовинами (натуральними або синтетичними), який характеризується хворобливим потягом до цих речовин , тенденцією підвищувати їх дозу, та психічною і фізичною залежністю від речовини, що вживається.
Термін " наркоманія " - не стільки клінічний, скільки медично- юридичний та соціальний. Він використовується тільки до зловживання тими речовинами або лікарськими засобами, які законом визнані наркотичними.
Неодноразове вживання наркотичних засобів викликає патологічні зміни в фізичній і психічній сфері людини, що заставляє її вживати наркотики у зростаючих дозах. В даний час відома велика кількість речовин, які здатнівикликати пристрасть. До них відносять морфін, героїн, текодин, омнопом промедол, снодійні - барбітурати (нембутал, барбаміл і ін.), а також психотропні засоби (транквілізатори, антидепресанти, стимулятори ), і а інші речовини, що викликають психічну і фізичну залежність.
Психічна залежність проявляється в тому, що у свідомості особи, яка зловживає наркотиками, постійно починає домінувати думка про ту речовину яку вона вживає.
Раптове позбавлення наркомана звичної для нього збудливої або заспокійливої речовини викликає особливий стан організму, що називається абстиненцією (синдром утримання).
Абстиненція супроводжується тяжким розладнанням функцій центральної нервової системи, а також дихання і кровообігу. Наркоман, що знаходиться в стані абсиденції, зазнає непереборну потребу у вживанні нових доз наркотику і здатний здійснити будь-який злочин з метою отримання необхідної дози.
Залежно від наркотичних речовин розрізнюють різні види наркоманії - морфінізм, опіоманія, кодсіноманія, барбітуроманія, гашишизм, кетгаїнізм, і інші.
Морфінізм - це захворювання, яке розвивається внаслідок зловживання морфіном. Морфін - це речовина рослинного походження, що знаходиться в молочному сокові опійного маку. Морфін широко використовується в лікувальній практиці як болезаспокійливий засіб.
Морфін має виражену дію на центральну нервову систему, спочатку викликає збудження, а потім пригнічення, яке може перейти в параліч життєво важливих центрів. Потім стан загальмованості поступово переходить в сон. Лице стає блідим, зіниці стають вузькими, частота дихання і серцебиття знижується. Якщо доза велика, то настає період наркотичного отруєння. Людина втрачає свідомість, дихання стає рідким та поверхневим Смерть може настати в глибокому коматозному стані від паралічу дихального центру. Смертельна доза морфіну 0,2-0,5 г.
При вживанні морфіну дуже швидку з'являються ознаки хворобливо вираженої психічної і фізичної залежності, коли потреба в наркотиках домінує н т іншими інтересами. Дуже швидко зростає переносимість наркотику. При позбавленні морфіну вже через 6-18 годин у людини розвивається абстинентний синдром. Він проявляється спочатку слізливі тю пітливістю, розширенням зіниць, тремтінням голови, тулуба і кінцівок. Потім проявляється загальною слабкістю, безсонням, занепокоєнням, підвищенням артеріального тиску; болями в серці, спазмами м'язів живота, ломотою п суглобах.
З часом у морфіністів з'являються зміни в психіці: знижується пам'ять підвищується втома, роздратування. Спостерігаються тривога, неспокій безпідставний страх смерті. Сон порушується і супроводжується кошмарними сновидіннями. Змінюється настрій: ейфорія переходить у депресію з роздратуванням та агресією. Іноді виникають гострі психози ісудомні припадки. У морфіністів поступово щезає інтерес до суспільного життя, до роботи. Розвиваєтеся брехливість, черствість, щезають моральні принципи, інтереси вкрай звужуються і направляються тільки на придбані наркотиків. У такої людини настає загальна деградація особистості.