Основи охорони праці 2 2 (стр. 2 из 5)
3 Історія розвитку наукових основ охорони праці.
4 Навчання працівників безпечних способів праці. Зміст та види інструктажів, хто і коли їх проводить.
5 Нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом. Порядок їх розслідування, спеціальне розслідування.
6 Порядок розслідування професійних захворювань.
7 Причини виробничого травматизму, методи його аналізу, показники травматизму.
8 Відповідальність власника за невиконання нормативних вимог охорони праці. Державний нагляд та громадський контроль.
9 Закон України «Про охорону праці».
0 Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності».
Блок питань 2
1 Причини забруднення і характер впливу повітря робочої зони на працівників. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі.
2 Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях. Нормування параметрів мікроклімату.
3 Принцип улаштування і розрахунок природної вентиляції.
4 Принцип улаштування і розрахунок штучної вентиляції.
5 Нормування і розрахунок природного освітлення.
6 Фізичні та фізіологічні параметри шуму. Дія на організм людини. Методи нормування.
7 Параметри, які характеризують вібрацію. Дія на організм людини. Нормування.
8 Методи захисту від шуму та вібрації.
9 Характеристика, дія на організм людини, нормування та захист від електромагнітних полів.
0 Характеристика, дія на організм людини, нормування та захист від іонізуючого випромінювання.
Блок питань 3
1 Фактори, які визначають наслідки ураження електричним струмом людини. Види уражень.
2 Сутність захисного заземлення, норми допустимого опору, порядок розрахунку.
3 Сутність та улаштування занулення, сфера застосування та вимоги до нього.
4 Явища, які виникають при стіканні електричного струму в землю. Напруга кроку та дотику.
5 Основні ізолювальні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках. Правила користування та терміни випробувань.
6 Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.
7 Аналіз небезпеки ураження людини в існуючих електричних мережах.
8 Надання першої допомоги людині при ураженні її електричним струмом.
9 Безпека експлуатації герметичних систем, що працюють під тиском.
0 Небезпечні зони устаткування. Класифікація та призначення засобів захисту.
Блок питань 4
1 Параметри, що визначають пожежну небезпеку горючих газів, рідин та твердих речовин.
2 Поняття про процеси горіння та вибуху.
3 Класифікація приміщень за ступенем вибухопожежонебезпеки у відповідності до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
4 Класифікація приміщень за ступенем пожежної небезпеки у відповідності до ОНТП 24-86.
5 Пожежна профілактика при проектуванні і будівництві промислових підприємств.
6 Вогнегасні речовини та засоби пожежогасіння.
7 Основні методи пожежогасіння.
8 Протипожежні вимоги щодо забезпечення вимушеної евакуації людей з будівель.
9 Організація пожежної охорони промислових підприємств.
0 Улаштування і розрахунок блискавкозахисту будівель і споруд.
6. Задачі з курсу
Задача 1
Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу. Вихідні дані взяти за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру студента.
Таблиця 6.1 – Вихідні дані до задачі 1
| Показник | Варіант | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | |
| Габарити приміщення: | ||||||||||
| - довжина | 8,0 | 7,0 | 7,8 | 7,4 | 7,2 | 8,6 | 7,2 | 7,9 | 8,0 | 7,4 |
| - ширина | 6,0 | 5,8 | 5,4 | 6,0 | 5,0 | 5,4 | 5,8 | 6,4 | 6,2 | 5,6 |
| - висота | 3,2 | 3,5 | 3,0 | 3,4 | 3,2 | 3,6 | 4,0 | 3,8 | 4,0 | 3,2 |
| Кількість працюючих | 5 | 4 | 4 | 5 | 3 | 6 | 5 | 6 | 6 | 4 |
| Розмір кватирки, Fкв, м2 | 0,25 | 0,3 | 0,23 | 0,25 | 0,24 | 0,27 | 0,21 | 0,24 | 0,23 | 0,26 |
| Розмір дверей Sдв, м2 | 1,6 | 1,8 | 2,0 | 1,65 | 1,68 | 1,7 | 1,85 | 1,89 | 1,75 | 1,6 |
| Висота від центру дверей до центру кватирки | 1,7 | 2 | 1,5 | 1,9 | 1,7 | 1,9 | 2,2 | 2,0 | 1,9 | 1,7 |
Вказівки до розв’язання задачі
Якщо об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год на одну особу. При об’ємі 20 м3 і більше на одного процюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об’ємі 40 м3 і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.
Таким чином, необхідний повітрообмін Lн обчислюється за формулою
,м3/год,(6.1)де n - кількість працюючих.
Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні нещільності у віконних і дверних прорізах, так і організовано - через кватирку у віконному прорізі.
Фактичний повітрообмін Lф, м3/год, обчислюється за формулою
,(6.2)де Fкв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;
Vп - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою
,(6.3)де g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;
∆Н2 - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:
,(6.4)де h2 - висота від площини рівних тисків до центру кватирки (рис. 6.1).
Її можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини рівних тисків до центрів нижніх і верхніх прорізів відповідно h1 та h2, обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів Sдв та Fкв, тобто
.З геометричних розмірів приміщення h1+h2=h,
де h – висота між центрами нижніх та верхніх прорізів.
Таким чином, з системи двох рівнянь з двома невідомими знаходимо h2 (дивись рис. 6.1).
Рисунок 6.1 – Схема розрахунку природної вентиляції
γз та γвн - відповідно об'ємна вага повітря зовні та всередині приміщення, кГс/м3.
Об'ємна вага повітря визначається за формулою
,(6.5)де Рб - барометричний тиск, мм рт.ст., в розрахунках береться таким: Рб = 750 мм рт.ст.;
Т - температура повітря у градусах Кельвіна.
Для економічного відділу, в якому виконується легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301 К, для холодного періоду року відповідно t=17˚С, або T=290 К.
Для повітря зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05-91:
для теплого періоду: t = 24˚С, T = 297 К;
для холодного періоду: t = -11˚С, T = 262 К.
Визначивши фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити висновок про ефективність природної вентиляції у відділі. Якщо виявиться, що вона не ефективна, тобто Lф < Lн, або Lф набагато більше Lн, необхідно дати рекомендації з поліпшення вентиляції і перевірити їх дієвість розрахунками. Зокрема, якщо у холодному періоді року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний, що може викликати переохолодження працюючих, можна рекомендувати скорочення часу провітрювання приміщення пропорційно перевищенню фактичного повітрообміну над необхідним.
Задача 2
Перевірити достатність природного освітлення у відділі. Вихідні дані наведені у таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Вихідні дані до задачі 2
| Показник | Варіант | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 0 | |
| Габарити приміщення: | ||||||||||
| - довжина | 8,0 | 7,0 | 7,8 | 7,4 | 7,2 | 8,6 | 7,2 | 7,9 | 8,0 | 7,4 |
| - ширина | 6,0 | 5,8 | 5,4 | 6,0 | 5,0 | 5,4 | 5,8 | 6,4 | 6,2 | 5,6 |
| - висота | 3,2 | 3,5 | 3,0 | 3,4 | 3,2 | 3,6 | 4,0 | 3,8 | 4,0 | 3,2 |
| Розміри віконного прорізу - висота | 2,5 | 2,0 | 1,8 | 2,1 | 1,9 | 2,4 | 2,8 | 2,6 | 2,5 | 2,2 |
| - ширина | 2,0 | 1,6 | 2,0 | 2,3 | 1,5 | 2,2 | 2,0 | 2,4 | 2,0 | 1,8 |
| Кількість вікон | 2 | 3 | 2 | 2 | 3 | 2 | 2 | 2 | 3 | 3 |
| Висота від підлоги до підвіконня, м | 0,8 | 1,2 | 1,0 | 0,8 | 0,9 | 0,7 | 0,7 | 0,75 | 0,8 | 0,8 |
| Вікна розташовані вздовж більшої стіни | + | + | + | + | + | + | ||||
| меншої стіни | + | + | + | + | ||||||
| Середньозважений коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь | 0,5 | 0,4 | 0,4 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,4 | 0,5 | 0,4 | 0,4 |
| Найбільша відстань від вікна робочого місця, м | 5 | 6 | 4,4 | 6,6 | 6 | 4 | 6 | 5,4 | 5 | 4,5 |
Таблиця 6.3 – Значення коефіцієнта r1 при боковому однобічному освітленні