Макроорганізми розподіляються на організми рослинного і тваринного походження. Вони можуть бути в харчовій сировині, в харчових виробництвах і є причиною захворювання працівників.
Психофізіологічні фактори розподіляються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. До перших відносяться статичні, динамічні навантаження і гіподинамічні. Рівень статичного навантаження визначається величиною необхідного зусилля, часом його підтримки і положенням тіла працівника при виконанні роботи. Динамічні навантаження характерні при піднятті і переміщенні вантажів. Вони бувають легкі і важкі. Легкі відповідають підняттю вантажу масою до 5 кг з підлоги або переміщенню вантажу за зміну до 4 т, а важкі відповідно 40 кг і 6 т.
Нервово-психічні перевантаження розподіляються на розумове, перевантаження аналізаторів, монотонність праці і емоційні перевантаження.
Розумове перевантаження не є характерним для харчових виробництв, тому що роботи в основному виконуються згідно з інструкціями або вирішенням задач за відомим алгоритмом.
У харчових виробництвах переважають монотонні роботи, які включають одні і ті ж багатоповторювальні операції або роботи, в яких працівнику відводиться роль пасивного спостерігача за ходом виробничого процесу. Емоційні навантаження всіх категорій характерні для харчових виробництв. Вони бувають мало напруженими, помірно напруженими, напруженими і дуже напруженими. Це відповідає роботам за поточним графіком, в умовах дефіциту часу і підвищеної відповідальності, в умовах ризику і відповідальності за безпеку інших працівників.
Структурна схема класифікації НШВП згідно ГОСТ 12.003 – 74 ССБТ наведена на рис. 1.2.
Рис. 1.2 – Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
1.5 Соціальні та економічні аспекти значення охорони праці
Соціальна державна політика України безпосередньо визначає соціальне значення охорони праці. Її основні аспекти визначаються у сприянні росту ефективності суспільного виробництва за рахунок:
- поліпшення умов праці;
- підвищення безпеки праці;
- зниження виробничого травматизму і профзахворювань;
- зменшення робочих місць, які не відповідають вимогам ОП.
Підвищення соціального статусу ОП має вже конкретні результати в наступному проявленні:
- зростанні продуктивності праці;
- збереженні трудових ресурсів;
- збільшенні сукупного національного продукту.
Зростання продуктивності праці досягається за рахунок підвищення ефективності праці внаслідок зниження мікротравм і часу на їх лікування, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку, які виключають передчасне стомлення і покращення умов праці.
Збереження трудових ресурсів спрямоване на підвищення тривалості активної виробничої діяльності працівника, що сприяє підвищенню професійного рівня, кваліфікації, майстерності і можливості виховання наступного покоління працівників сучасної кваліфікації.
Збільшення сукупного національного продукту відбувається як результат покращання факторів продуктивності праці і трудових ресурсів.
Економічне значення охорони праці важко переоцінити. Для цього достатньо установити ієрархічну структуру виробництва, в якій, безапеляційно, перша роль належить трудовим ресурсам, їх якісному складу та їх відтворенню. Досвід праці відомих фірм ЄС і країн світу вказує на те, що стабільність їх роботи в значній мірі залежить від рівня охорони праці. Він однозначно показує, що порушувати вимоги правил охорони праці економічно невигідно як для роботодавця, так і для працівника. Слід відмітити, що в Україні не завжди роботодавець і особливо власник сприяють впровадженню у життя досягнень цього досвіду. У результаті рівень травматизму в Україні залишається високим і в 2–3 рази, а в окремих сферах діяльності людини і більше, перевищує середньостатистичній у країнах Євросоюзу. Його види до Класифікації видів економічної діяльності наведені в табл. 1.1. Тому стан охорони праці в Україні не можна признати задовільним.
Загальна статистика нещасних і смертельних випадків у світі за даними міжнародної організації праці має наступний характер:
– близько 125 млн. людей за рік травмується на виробництві;
– кожні 3 хвилини гине одна людина;
– кожні 2 секунди травмується 8 осіб;
– ціна помилки однієї людини безперервно зростає з 2–4 до 10–12.
У країнах Євросоюзу:
– 10 млн. осіб на рік потерпають від нещасних випадків та профзахворювань;
– 8000 осіб щороку гине на виробництві.
В Україні:
– 80 – 85 осіб травмується щоденно на виробництві;
– з них до 10% стають інвалідами і до 2% гине.
Таблиця 1.1 – Стан виробничого травматизму в Україні
Види нагляду, адаптовані до КВЕД | Кількість потерпілих, осіб | |||
Всього | Зі смертельним наслідком | |||
2008 | 2007 | 2008 | 2007 | |
Всього | 16206 | 18194 | 1005 | 1181 |
Вугільна промисловість | 5873 | 6569 | 174 | 268 |
Гірничорудна й нерудна промисловість | 487 | 539 | 41 | 40 |
Нафтогазовидобувна промисловість. Геологорозвідка | 36 | 37 | 7 | 10 |
Охорона надр | 4 | 6 | 0 | 0 |
Металургійна промисловість | 909 | 966 | 30 | 48 |
Будівництво та промисловість будматеріалів | 1105 | 1259 | 155 | 156 |
Енергетика | 301 | 335 | 37 | 36 |
Котлонагляд та підйомні споруди | 70 | 73 | 26 | 28 |
ЖКГ-1. Підприємства та об'єкти теплокомуненерго, міського освітлення, ремонтно-будівельного підприємства, здавання в оренду власного нерухомого майна | 157 | 179 | 12 | 22 |
Хімічна, нафтохімічна, нафтопереробна промисловість | 262 | 305 | 15 | 28 |
Об'єкти виробництва вибухових речовин | 17 | 12 | 1 | 0 |
Газова промисловість | 103 | 107 | 31 | 4 |
Целюлозно-паперова промисловість. | 60 | 37 | 0 | 0 |
ЖКГ-2 | 165 | 171 | 14 | 13 |
Машинобудування | 1697 | 2054 | 49 | 48 |
Залізничний транспорт, метрополітени | 172 | 215 | 24 | 23 |
Водний транспорт | 160 | 156 | 28 | 17 |
Автодорожній транспорт | 331 | 284 | 45 | 57 |
Інші види транспорту | 159 | 186 | 21 | 11 |
Пошта, зв'язок | 134 | 164 | 12 | 18 |
Сільське господарство | 959 | 1249 | 97 | 128 |
Рибне господарство | 31 | 18 | 8 | 1 |
Лісове господарство | 115 | 143 | 13 | 18 |
Харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів | 595 | 755 | 23 | 41 |
Видавнича справа | 29 | 39 | 1 | 2 |
Легка, текстильна промисловість та пошиття одягу | 87 | 85 | 3 | 5 |
Виробництво деревини та виробів з деревини | 198 | 222 | 10 | 9 |
Соціально-культурна сфера та торгівля | 1892 | 2000 | 119 | 148 |
ЖКГ-3. Здавання в оренду власного нерухомого майна, облаштування ландшафту, ритуальне обслуговування населення, сільська комунальна служба | 89 | 20 | 8 | 2 |
Причини виникнення нещасних випадків
Аналіз причин виникнення НВ показує, що з них:
– 70% мають організаційний характер;
– 20% припадає на технічні причини;
– 10% становлять причини психофізіологічного характеру.
Організаційні причини:
– порушення трудової та виробничої дисципліни;
– незадовільна організація робочих місць і безпечного виконання робіт;
– порушення технологічної дисципліни тощо.
Технічні причини:
– незадовільний технічний стан виробничих об’єктів і засобів виробництва;
– недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
– конструктивні недоліки;
– тощо.
Психофізіологічні причини:
– алкогольне, наркотичне сп’яніння;
– токсикологічне отруєння;
– безвідповідальне ставлення керівників виробництва та безпосередніх виконавців до вимог ОП;
– протиправні дії інших осіб.
У результаті нещасних випадків країна, крім іншого, несе значні матеріальні збитки. На 01.01.2007 р. надано соціальних послуг і виплачено страхових виплат потерпілим на суму 2113,3 млн. грн. У зв’язку зі стійкою втратою професійної працездатності одноразову допомогу отримали 16090 потерпілих, тобто біля 244 млн. грн. Ця цифра не включає вартість росту, навчання і підготовки до самостійної роботи людини, яка коштує:
– у США від 120 до 400 тисяч доларів;
– в Україні 56 – 200 тисяч гривень.
Виконання вимог з охорони праці за даними досліджень багатьох авторів дозволяє у значній мірі підвищити економічні показники виробництва, а саме:
- підвищити продуктивність праці як наслідок впровадження заходів з покращання умов праці – на 15–20%, раціональної організації робочого місця – на 21%, використання функціональної музики – на 12–14%, естетичного фарбування приміщень – на 25%, зниження виробничого шуму – до 20%;
- знизити простої на робочому місці на 20–40% як наслідок зниження комплексної дії на людину кількох НШВФ;
- знизити витрати робочого часу внаслідок зниження тимчасової непрацездатності до 10% тощо.
Резюмуючи економічні аспекти охорони праці, можна констатувати, що її економічне значення полягає в:
- зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів для покращання умов праці;