Охорона праці на підприємствах громадського харчування (стр. 6 из 6)
– забезпечення максимального значення коефіцієнта природного освітлення;
– забезпечення нормованих показників мікроклімату робочої зони і виробничих приміщень тощо.
Основні норми ширини проходів при розміщенні обладнання для магістральних не менше 1,5 м; між обладнанням не менше 1,2 м; між стінами виробничих будівель і обладнанням не менше 1,0 м. Вони збільшуються на 0,75 м при однобічному розташуванні працюючих від проходів і не менш ніж на 1,5 м при двобічному розташуванні працюючих від проходів. Ширина проїздів установлюється в залежності від виду транспорту, який використовується, з урахуванням радіуса його повороту. Для ремонту і обслуговування відстань від обладнання до стін повинна бути не менше 0,7 м. Монтажні прорізи у перекриттях будівель повинні бути передбачені не менш ніж на 1 м більше габаритів змонтованого обладнання.
Основне технологічне та допоміжне обладнання повинно виготовлятися відповідно до наступних ергономічних вимог: антропометричних, психофізіологічних та естетичних.
Відповідність антропометричним вимогам визначається економією рухів, виключенням незручних поз, вибором параметрів конструкції з урахуванням 2-х особливостей людини тощо.
Психофізіологічна відповідність базується на властивостях аналізаторів людини, які відповідають за взаємодію людини з об’єктами навколишнього середовища: зоровий, слуховий та шкірний.
Естетична відповідність визначається емоційним задоволенням людини від зорового сприйняття виробничого об’єкта за гармонійністю, пропорцією, кольором, масштабністю тощо.
Загальні вимоги безпеки щодо організації робочих місць:
– необхідні для роботи предмети розташовуються поруч з працівником;
– не слід захаращувати робоче місце непотрібними предметами, заготовками й готовими деталями;
– робоче місце повинно мати необхідну оглядовість;
– більш небезпечне обладнання треба розташовувати вище менш небезпечного;
– засоби відображення інформації повинні бути розташовані в зонах інформаційного поля робочого місця;
– більш значуща інформація повинна виділятися від менш значущої тощо.
3.4 Вимоги безпеки при експлуатації обладнання під тиском
У технологічних процесах харчових виробництв широко використовується посудини, що працюють під тиском. Це випарні апарати, автоклави, бродильні апарати, сепаратори, ресивери, котли, пароперегрівачі, економайзери, холодильні установки, трубопроводи пари, газу та гарячої води тощо. Вони належать до обладнання підвищеної небезпеки, при експлуатації яких не виключається можливість раптового вибуху. Потужність вибуху оцінюється роботою адіабатичного розширення агента під тиском за формулою
,де А – робота адіабатичного розширення агента під тиском, МДж;
Р1, Р2 - відповідно абсолютний тиск у посудині і оточуючому середовищі, МПа;
V – первинний об’єм газу, м3;
k = СР;
N – потужність вибуху, МВт;
τ – час вибуху, с.
Значення N при вибуху посудини об’ємом 1 м3, яка знаходиться під тиском газу 1 МПа, досягає 13,2 МВт, а водяної пари – 200 МВт. Ця енергія може руйнувати будівлі, технологічні конструкції і, як наслідок, стає причиною травм різних ступенів важкості.
Усе обладнання, що працює під тиском, в залежності від параметрів робочого агента ділиться на дві групи.
Безпека об’єктів, що працюють під тиском, забезпечується наступними заходами: реєстрацією і опосвідченням.
Обладнання першої групи реєструється і перебуває під контролем органів Держгірпромнагляду України. Обладнання з параметрами робочого агента нижче, ніж у табл. 3.1 відноситься до другої групи, яка не підлягає реєстрації в Держгірпромнагляді України. Відповідальність за експлуатацію цього обладнання несе підприємство.
Таблиця 3.1 – Класифікація посудин та апаратів першої групи, що працюють під тиском
| Вид посудини | Робочий тиск, МПа | Температура середовища, оС | Умовно допустиме значення |
| Парові котли з об’ємом парового простору V>10 л; ємкості, резервуари, цистерни, бочки місткістю V>25 л | p>0,07 | t >115 | pV>20 |
| Водогрійні котли з об’ємом водяного простору V>10 л; посудини для води місткістю V>25 л | p>0,07 | t >115 | pV>20 |
| Балони для стиснених, зріджених та розчинених газів місткістю V>25 л | p>0,07 | t >115 | pV>20 |
Опосвідчення обладнання здійснюється до пуску в роботу, періодично у процесі експлуатації і у необхідних випадках – позачергово.
Опосвідчення посудин першої групи до пуску проводиться органами Держгірпромнагляду з видачею дозволу на експлуатацію.
Технічне опосвідчення посудин першої групи проводиться представником Держнагляду охорони праці та представником підприємства, другої – технічним керівництвом підприємства або спеціально призначеною ним комісією, яка складається з компетентних інженерно-технічних працівників. Технічне опосвідчення буває частковим і повним. Часткове проводиться один раз на 4 роки і обмежується зовнішнім і внутрішнім оглядом. Повне – доповнюється ще гідравлічним випробуванням кожні 8 років. Результати технічного опосвідчення заносяться у паспорт обладнання. Умови випробування наведені у табл. 5.2.
Таблиця 5.2 – Робочий та пробний тиск при гідравлічних випробуваннях обладнання
| Види посудин | Тиск Р, МПа | |
| робочий | випробування | |
| Котли, пароперегрівачі, економайзери | Р<0,5 | 1,5 Р, але не менше 0,2 МПа |
| Те саме | Р≥0,5 | 1,25 Р, але не менше 0,3 МПа |
| Ємкості, резервуари, посудини, цистерни, бочки | Незалежно | 1.25 Р |
| Литі посудини | Незалежно | 1,5 Р |
| Балони для стиснених, зріджених та розчинених газів | Незалежно | 1,5 Р |
Правила безпеки при експлуатації парових котлів. Основними технічними причинами вибуху котлів є різке зниження рівня води в колекторі котла, перевищення робочого тиску, порушення водного режиму, дефекти конструкції елементів і основних вузлів. Попередження аварій котлів забезпечується автоматичним контролем рівня води та припиненням подачі палива до пальників, контролем тяги у топці котла тощо. Котли обов’язково комплектуються манометрами, які забезпечуються клапанами, термометрами, термопарами, запірною та регулювальною арматурою.
Стаціонарні котли повинні установлюватися у будівлях та приміщеннях відповідно до СНиП ІІ-35–76 «Котельні установки».
Вихідні двері з приміщень повинні відкриватися назовні, не мати запорів зі сторони котельні і під час роботи не запиратися. Із зовнішньої сторони повинен бути напис «Стороннім вхід заборонено».
Котельні розміщують у окремих будівлях, які не прилягають до виробничих та інших будівель.
Правила безпеки при експлуатації компресорних та холодильних установок. Небезпечність експлуатації цього обладнання полягає у тому, що при порушенні вимог безпеки вони можуть вибухнути. Холодоагенти холодильних установок можуть ще спричинити отруєння.
Вимоги безпеки при експлуатації компресорів та холодильних установок:
– кожна установка повинна бути обладнана системою автоматики та контролю, арматурою, манометрами, запобіжними клапанами, термометрами тощо;
– компресори продуктивністю біля 50 м3/хв мають бути обладнані пристроями автоматичного регулювання тиску нагнітання;
– компресорні станції з трьома і більше компресорами обов’язково обладнуються системою дистанційного контролю, сигналізацією, блокуючи ми пристроями, які не допускають перевищення температури й тиску стисненого повітря та води;
– аміачні холодильні установки необхідно розміщувати з дотриманням протипожежних норм;
– приміщення холодильних установок забезпечується проточною вентиляцією не менш як з двократним повітрообміном, аварійною вентиляцією та двома евакуаційними виходами;
– температура повітря у машинному та апаратному відділеннях не повинна бути нижче 12оС;
– покриття приміщень повинні легко скидатися, а площа вікон, дверей і легкоскиданих панелей повинна бути не менше ніж 0,05 м2 на 1 м3 об'єму.
Література
1. Законодавство України про охорону праці: У 4 т. – К.: Держнаглядохоронпраці, Основа, 1995. – 450 с.
2. Система стандартов безопасности труда. – М.: Изд-во стандартов, 1989. – 52 с.
3. Правила устройства электроустановок. – М.: Энергоиздат, 1998. – 640 с.
4. Балтук В.А. та ін. Охорона праці у галузі. – К.: Знання, 2006. – 551 с.
5. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравелла, 2004. – 400 с.
6. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравелла, 2008. – 384 с.