1) Зниженні ризику виникнення надзвичайних ситуацій на підприємстві;
2) Збільшенні заробітної плати;
3) Зниженні забруднення навколишнього середовища.
22. В процесі праці організм людини зазнає таких навантажень і фізіологічних змін :
1) М’язові (статистичні) навантаження;
2) Інформаційні навантаження;
3) Нервові навантаження;
4) Енергетичні навантаження.
23. До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать :
1) Статичні навантаження;
2) Динамічні та гіподинамічні навантаження;
3) Розумові навантаження;
4) Зорові навантаження;
5) Емоційні навантаження.
24. Стрес, проявляється в трудовій діяльності за таких умов :
1) Фізіологічних порушень;
2) Психологічних розладів.
25. Основні напрями мінімізації психофізіологічних чинників небезпек під час праці це :
1) Ліквідація забруднення повітря, шуму, вібрації, нормалізація мікроклімату, освітлення, тощо;
2) Професійний відбір, організація робочого місця, правильне робоче положення, ритм роботи, раціоналізація трудового процесу, використання емоційних стимулів, впровадження раціональних режимів роботи та відпочинку;
3) Засоби відновлення функціонального стану зорового та опорного апарату, зменшення гіподинамії, підсилення мозкового кровообігу, оптимізацію розумової діяльності.
26. Забрудненість повітря робочої зони виробничого приміщення нормується за такими санітарними показниками :
1) Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу;
2) Видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів;
3) Застосування засобів захисту людини.
27. Норми мікроклімату визначаються за такими показниками :
1) температура повітря;
2) відносна вологість повітря;
3) швидкість руху повітря;
4) інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення;
5) температура поверхні.
28. Для практичного визначення параметрів мікроклімату застосовують такі прилади :
1) Ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри;
2) Анемометри;
3) Психрометрами;
4) Барометри;
5) Для визначення температури нагрітих поверхонь вживаються контактні термометри (ЭТП-И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.
29. Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливої речовини це :
1) Це така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності у наступний період життя, а також не справляє негативний вплив на здоров’я нащадків;
2) Це така концентрація, при якій знижується працездатність за час повного робочого дня;
3) Це така концентрація, яка не призводить до захворювань в період трудової діяльності на протязі 50 років.
30. Шкідливі речовини за ступенем дії на організм людини поділяються на:
1) Помірно небезпечні;
2) Надзвичайно небезпечні;
3) Високонебезпечні;
4) Малонебезпечні.
31. ГДК при одночасному знаходженні в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії визначається за таким принципом :
1) Сумою ГДК шкідливих речовин, що знаходяться в повітрі;
2) ГДК речовини, якої найбільше у повітрі;
3) ГДК речовини, яка найнебезпечніша;
4) Сумою ГДК речовин, від яких немає захисту;
5) ГДК речовини, яка має незначний вплив.
32. Особливості газового і парового забруднення повітря полягають в:
1) Утворенні аерозолів і аерогелів;
2) Виділенні чадного газу;
3) Поширенні отруйних речовин у повітрі;
4) Викликають різні захворіння в людини;
5) Забруднення можна визначити візуально.
33. До методів боротьби зі шкідливими речовинами, що потрапляють в повітря робочої зони належать :
1) Герметизація обладнання, ущільнення з’єднань люків та отворів, удосконалення технологічного процесу;
2) Вентиляція, аспірація або очищення і нормалізація повітря за допомогою кондиціонерів;
3) застосування засобів зазначених в п. 1 і п.2;
34. Освітлення виробничих приміщень поділяється на такиі види:
1) Природне, штучне, суміщене;
2) Природне і неприродне;
3) Денне і електричне;
4) Штучне та денне;
5) Люмінесцентне і штучне.
35. До основних світлотехнічних величин відносяться:
1) Світловий потік, сила світла, яскравість, освітленість;
2) Фон, світність, яскравість;
3) Сила світла, фон, яскравість;
4) Яскравість, контрастність, різкість;
5) Контрастність, світловий потік.
36. Шум характеризується за такими показниками :
1) Звуковий тиск, інтенсивність звуку, потужність звуку;
2) Частота звуку, гучність;
3) Потужність звуку, гучність;
4) Гучність, інтенсивність звуку;
5) Звуковий тиск, частота звуку.
37. Гігієнічне нормування шуму це :
1) Встановлення частоти шуму не більше за 20000 Гц;
2) Встановлення частоти шуму не менше 20 Гц;
3) Повне прибирання шуму;
4) Таке нормування шуму для робочих місць, що регламентується санітарними нормами та державним стандартом;
38. Шкідливість ультразвуку полягає в:
1) Порушенні нервової, серцево-судинної систем, зміні кров’яного тиску, складу крові, головному білі, швидкій втомлюваності;
2) Порушенні слуху людини;
3) Порушенні роботи техніки;
4) Нудоті, головному болі;
5) Порушенні працездатності.
39. Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від :
1) Діапазону частот самого випромінювання;
2) Тривалості опромінення;
3) Характеру опромінення;
4) Розмірів поверхні тіла людини та індивідуальних характеристик організму;
5) Всі варіанти правильні.
40. Безпечні для організму людини рівні випромінювань комп'ютерів регламентуються такими стандартами :
1) Нормами MPR II 1990:10 та ТСО 9295;
2) ISO-9000;
3) MPR II 1990:10 та ISO-7000;
4) ТСО 9295 та в Законі «Про охорону праці»;
41. Для електротравматизму характерні такі особливості :
1) Електричні опіки;
2) Дугові опіки;
3) Електричні знаки;
4) Металізація шкіри;
5) Електрофтальмія.
42. На тяжкість електротравм впливають такі чинники неелектричного характеру:
1) Шлях струму через людину;
2) Вологість повітря;
3) Тривалість дії струму;
4) Індивідуальні особливості і стан організму людини;
5) Раптовість і непередбачуваність дії струму.
43. Характер розподілу потенціалів на поверхні землі в зоні розтікання струму обумовлюється :
1) Конструкцією заземлення;
2) Параметрами електричної мережі;
3) Вологістю навколишнього середовища;
4) Властивостями ґрунту;
5) Наявністю опадів.
44. При дотику людини до неізольованих частин діючої електромережі мають місце такі складові струму, що проходить через людину :
1) Напруга дотику, ємнісний струм;
2) Активний і реактивний;
3) Індукційний і ємнісний;
4) Постійний, змінний;
5) Високочастотний, низькочастотний.
45. До основних заходів попередження електротравм при переході напруги на неструмовідні частини належать :
1) Захисне заземлення, занулення, захисне відключення;
2) Заземлення, ізоляція;
3) Ізоляція, відключення;
4) Занулення, провітрювання;
5) Ізоляція, індикація.
46. Електрозахисті засоби поділяють на такі класи :
1) Ізолювальні, огороджувальні, запобіжні;
2) Механічні, електричні, електромагнітні;
3) Ізоляційні, механічні;
4) Електричні, запобіжні;
5) Механічні, запобіжні.
47. До основних показників за допомогою яких оцінюється пожежовибухонебезпека речовин різного агрегатного стану належать :
1) Температура спалаху, температура займання, температура самозаймання, нижня і верхня концентраційні межі поширення полум'я;
2) Температура плавлення, температура кипіння, температура пароутворення;
3) Температура плавлення, температура займання;
4) Температура самозаймання, температура плавлення;
5) Температура приміщення.
48. Категорія приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою визначається за допомогою :
1) Детермінаційного методу;
2) Поділу приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою на категорії А, Б, В, Г;
3) Класифікації на вибухонебезпечні та безпечні;
4) Наявності або відсутності вогнегасників;
5) Тривалості робочого дня у приміщеннях.
49. До основних заходів і засобів щодо попередження утворення вибухопожежонебезпечного середовища відносяться :
1) Попередження утворення горючого середовища;
2) Попередження виникнення у горючому середовищі або внесення або в це середовище джерела запалювання;
3) Попередження доступу кисню;
4) Швидкий доступ до вогнегасника;
5) Провітрювання приміщень.
50. Технічними заходами, за допомогою яких обмежується поширення пожежі, є :
1) Ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню розведенням негорючими газами до значення, при якому не відбувається горіння;
2) Охолодження вогнища горіння, технологічного обладнання до температури нижче певної межі, при якій припиняється поширення горіння;
3) Створення умов вогневих перегород;
4) Інтенсивне гальмування швидкості хімічних реакцій в полум'ї;
5) Механічний зрив полум'я сильним струменем вогнегасного засобу;
виробничий травматизм захворювання запобігання
| Питання | Правильна відповідь | Питання | Правильна відповідь |
| 1 | 4 | 26 | 1, 2 |
| 2 | 1, 4 | 27 | 1, 2, 3 |
| 3 | 4 | 28 | 1, 2, 3,4,5 |
| 4 | 1, 2, 4 | 29 | 1 |
| 5 | 1, 2, 3, 4, 5 | 30 | 3, 4 |
| 6 | 4 | 31 | 1 |
| 7 | 1, 2, 3 | 32 | 1 |
| 8 | 5 | 33 | 3 |
| 9 | 3 | 34 | 1 |
| 10 | 1, 2, 3, 4, 5 | 35 | 1 |
| 11 | 1, 2, 3, 4 | 36 | 1 |
| 12 | 1, 2, 3, 4 | 37 | 4 |
| 13 | 1, 2 | 38 | 1 |
| 14 | 1, 2, 3, 4 | 39 | 5 |
| 15 | 1, 3 | 40 | 1 |
| 16 | 2, 3, 5 | 41 | 1, 2, 3, 4, 5 |
| 17 | 1, 2, 3, 4, 5 | 42 | 1, 3 |
| 18 | 1, 2, 3, 4 | 43 | 1 |
| 19 | 1, 2, 3 | 44 | 1 |
| 20 | 1, 2, 3 | 45 | 1 |
| 21 | 1 | 46 | 1 |
| 22 | 1, 3 | 47 | 1 |
| 23 | 1, 2, 3, 4, 5 | 48 | 2 |
| 24 | 1, 2 | 49 | 2 |
| 25 | 1 | 50 | 1 |