Розрахунок обєкту господарчої діяльності (стр. 3 из 3)

5.1 Районування зони ураження за рівнями радіаційної небезпеки

При аварії на АЕС в залежності від потужності і кількості аварійних ядерних реакторів визначають довжини зон радіоактивного забруднення (РЗ) та їх характеристики (за довідковими таблицями).

Район РЗ позначають на карті. Він являє собою сектор з центральним кутом 40°, утворений двома дотичними до кола. Проведеного з геометричного центра АЕС (R= 0,2 - 0,3 км, розмір проммайданчика). Бісектриса кута 40° повинна проходити за напрямом дії повітря через ОГД (АТО), у якому прогнозується радіаційна обстановка.

Весь район (сектор) РЗ поділяється на п'ять зон РЗ радіусами, що дорівнюють довжинам зон М, А, Б, В, Г, де:

М - зона слабкого радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором);

А - зона помірного радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором);

Б - зона сильного радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором);

В - зона небезпечного радіоактивного забруднення(на карті позначена чорним кольором);

Г - зона надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення (на карті позначена чорним кольором).

Визначають, у якій зоні та у якій точці зони РЗ може опинитися населений пункт (об'єкт), у якому прогнозується РЗ.

Позначають на карті контрольні точки у напрямку прогнозованого розповсюдження аварійного викиду. В цій роботі для АТО розглядається одна контрольна точка- в центрі.

За довідковою таблицею визначаємо довжини зон L, км в залежності від потужності та кількості аварійних реакторів:

L(Г)= 1,7 км;

L(В)= 3,8 км;

L(Б)= 8 км;

L(А)=45 км;

L(М)=325 км.

Звідси бачимо, що АТО, який знаходиться на выдстаны

130км від епіцентру аварії знаходиться в зоні М (слабкого радіаційного забруднення)

5.2 Визначення прогнозованої дози опромінення у контрольних точках

Визначаємо час початку радіоактивного забруднення

, год, у контрольних точках в залежності від відстані до АЕС та швидкості середнього вітру:

130/25=5,2 г.

де R - відстань контрольної точки від АЕС; V - швидукість середнього вітру.

Визначаємо рівні радіації на осі сліду радіоактивної хмари (у контрольних точках) через 1 годину після аварії [4, табл. 4]

130 р/год (при кількості реакторів 1 шт. і відстані від АЕС 130 км)

Визначаємо фактичні рівні радіації Р_t у тих же точках на час початку радіоактивного забруднення:

де

- рівень радіації на термін t після аварії;

0,517- коефіцієнт для перерахування рівнів радіації на час, що пройшов після аварії на АЕС (визначається за довідковою таблицею).

1,8*0,517=0,9 р/год

Визначаємо прогнозовану дозу зовнішнього опромінення у контрольних точках при знаходженні населення (виробничого персоналу) на відкритій місцевості та у житлових домівках (виробничих будівлях) за перші 10 діб після аварії:

0,9*15,7/1=14,13(бер) - на відкритій місцевості;

0,9*15,7/10=1,41(бер) - в житлових будинках;

де

15,7- коефіцієнт накопичення дози радіації з часом (визначається за довідковими таблицями в залежності від t_п та t_к - відповідно часу початку та часу кінця випромінювання);

К_осл - коефіцієнт захисту будівель (визначається за вихідними даними). На відкритій місцевості

, в житлових будинках 10 .

5.3 Рекомендації щодо термінових та невідкладних заходів

На підґрунті наведених розрахунків робимо висновки щодо проведення термінових та невідкладних контрзаходів на основі "Критеріїв для прийняття рішень про заходи захисту населення в разі аварії ядерного реактора". [1, додаток 2].

Рішення приймаються при порівнянні прогнозованих (оцінених) рівнів з нижнім та верхнім рівнями критерію. Дозові критерії (бер) візьмемо за перші 10 діб після аварії.

Отже, на підставі даних щодо прогнозованої дози опромінення в АТО, вважаю за потрібне вжити наступних невідкладних заходів на ранній фазі аварії:

- оповіщення та інформування населення;

- обмеження перебування на відкритій місцевості;

- йодова профілактика;

- тимчасова евакуація дітей та вагітних жінок;

За нашими розрахунками доза опромінення становить 1,41(бер), що не перевищує верхню границю в 5 (бер). Отже, це не відноситься до евакуації дорослих та переселення на тривалий термін, де верхня границя становить 50 (бер).

6. ПЛАН ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

Вид НС	Запобіжні заходи	Термін виконання
Землетрус	зведення усіх будівель, як промислового, так і житлового призначення з урахуванням антисейсмічних засобів;	До 1.01.2014
	проведення відповідних навчань та інструктажів людей на предмет поведінки за умови виникнення надзвичайної ситуації, а саме землетрусу;	До 1.01.2009
	створення груп швидкого реагування, санітарних та рятувальних груп з числа працівників та членів їх сімей.	До 1.03.2009
Аварія на ХНО(Аміакопровід)	Звести захисне обвалування навколо хімічно-небезпечного об’єкту	До 1.01.2010
	Досягти 100% забезпечення працівників підвриємства засобами індивідуального хімічного захисту (протигази марки „К” та „М”)	До 1.01.2010
	проведення відповідних навчань та інструктажів людей на предмет поведінки за умови аварії на хімічно небезпечному об’єкті;	До 1.01.2009
Вибух газоповітряної суміші	1. Перенесення існуючої ємності зі скрапленим вуглеводневим газом на безпечну відстань, що перевищує 1200 м від цеху.	До 1.01.2010
Аварія на радіаційно небезпечному обєкті	Створення ефективної системи оповіщення про радіаційну небезпеку	До 1.06.2009
	Розробка планів можливої евакуації населення адміністративно-територіальної одиниці	До 1.06.2009
	Забезечення штабів цивільної оборони адміністративно-територіальної одиниці необхідними запасами медичних засобів	До 1.01.2010

7. Перелік використаної літератури

1. Михайлюк В.О., Пінін В.Г. Методичні вказівки до виконання РГР «Прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій», Миколаїв, УДМТУ, 2001, 28 с

2. Михайлюк В.О., Пінін В.Г. Методичні вказівки до виконання практичних і розрахунково грфічних робіт з теми «Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах, транспорті і застосуванні хімічної зброї», Миколаїв, УДМТУ, 2002, 32 с

3. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения, Справочник по ред. Демиденко Г.П., Київ, Высш. Шк. 1989, 287 с

4. Зотов, Іщенко, Штейн Методичні вказівки до виконання практичних і розрахунково грфічних робіт з теми «Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах, транспорті і застосуванні ядерної зброї», Миколаїв, УДМТУ, 2002, 35 с