Сьогодні виникла така сфера незаконного бізнесу, як підпільна торгівля людськими органами та тканинами з метою трансплантації.
За оцінками експертів ООН, на цей час жодна держава не спроможна у повному обсязі задовольнити потреби в людських органах для пересадки, а кількість людей, які очікують на такі операції, постійно зростає. Так, наприклад, в Ірландії лише 85 % пацієнтів робиться трансплантація протягом першого року, в США – 25 %, в Японії – лише 10 % хворих. В Австралії кількість осіб, які очікують на трансплантацію нирок нині складає 2 тис. осіб, тимчасом як щороку робиться 400 таких операцій. Середній період очікування подібної операції складає 3 роки. Безумовно, за наявності дефіциту органів для пересадки злочинна діяльність у цій сфері може принести великі прибутки. За даними Австралійського інституту кримінології, "...виник чорний ринок..., на якому людські органи продаються за високими цінами..."14. Тому таку ситуацію організовані злочинні угруповання використовують, насамперед, щодо дітей бідних та бездомних, особливо у міських районах, переважно в країнах, що розвиваються.
Останнім часом, після встановлення кримінальної відповідаль-ності за торгівлю людьми, а також внаслідок заходів, яких вживають правоохоронні органи, почала виявлятися ще одна тенденція такої злочинної діяльності: виїзд за підробленими документами вагітних жінок за кордон, народження там та оплатна передача дитини на усиновлення іноземним громадянам. За кожну з цих жінок злочинці отримують $ 10 тис., самі ж жінки отримують 2 тис., трапляється і менше. Після прибуття на батьківщину в них відбирають отримані за продану дитину гроші15. До того ж, жінок, які продали своїх дітей, інколи шантажисти примушують самих бути вербувальницями: вони змушені підшукувати молодих вагітних жінок, переконувати їх народити дитину в іншій країні та зводять з посередниками. Відмо-витися від такого заняття жінки не можуть, оскільки самим доводилося вчиняти кримінально-карані діяння.
Таким чином, торгівля дітьми – це суспільно небезпечне явище, яке калічить долю неповнолітніх, шкоди сімейним відносинам, заподіює збитки інтелектуальному фонду країни. Щоб викоренити це явище, треба пересилити соціально-економічну нестабільність в Україні та розробити більш лоретивні дійові заходи правоохоронних органів щодо боротьби з викраденням та торгівлею дітьми.
Див.: Бакаєв О. "Мауглі" в сучасному соціально-правовому оточенні // Іменем закону. 1998.
2 Див.: Конвенція про права дитини. 1989. 20 жовт.
3 Див.: Зимин В. "Жрицы любви" в криминальном аспекте // Сов. милиция. 1991. № 7. С.1–6.
4 Див.: Детский труд: Цель – искоренить нетерпимые его формы: Международная конференция труда, 86-я сессия, 1998. Женева: Международное бюро труда, 1998. С.16.
5 Див.: Радецький В.С. Міжнародне співробітництво по запобіганню злочинності серед неповнолітніх // Адвокат. 1998. № 1.
6 Див.: Блищенко И.П., Каламкарян Р.А., Карпец И.И. и др. Междуна-родное уголовное право. М., 1995.
7 Див.: Пуговица Н. Младенцы на экспорт // Сельская жизнь. 1997.
23 сент.
8 Див.: Радецький В.С. Указ. робота.
9 Див.: Карнаухов С. Маленький мальчик, которого родители продали львовским журналистам, наконец-то обрёл семью // Факты и комментарии. 1999. 8 окт.
10 Див.: Бакаєв О.В., Цыганов О.Г. Некоторые организационно-правовые аспекты борьбы с торговлей несовершеннолетними в Украине // Торговля женщинами, детьми, покушение на личную свободу: социально-правовые аспекты: Материалы международного научно-практического семинара. К., 1997. С. 35.
11 Див.: Там само. С. 36.
12 Див.: Дитяча проституція і порнографія // Міліція України. 1999. №1–2. C. 28–29.
13 Див.: Положение детей в мире, 2000 г. / К. Беллами. Б.М.: ЮНИСЕФ. Дет. Фонд ООН, 2000. C. 28.
14 Чепельська Г. Сьогодення тих, кому належить майбутнє // Іменем закону. 1998. 6 лют.
15 Див.: Огняник А. Московская фирма поставляла в Америку бере-менных женщин, чтобы затем продавать их детей по 10 тыс. долларов за каждого // Факты. 1999. 29 мая.