3. Довідкові таблиці (для використання при самостійному розв’язуванні задач)
Таблиця 2
Ризик наразитися на смертельний нещасний випадок у побуті
для чоловіків різного віку (на 1-ну людину протягом року)
Вікові групи, за № | Вікові групи, роки | Ризик смертіу побуті | Вікові групи, за № | Вікові групи, роки | Ризик смертіу побуті |
- | Усі літа разом | 0,00092 | |||
- | Працездатний вік (15-60 років) | 0,00097 | № 10 | 40-44 | 0,00089 |
№ 1 | 0 | 0,00078 | № 11 | 45-49 | 0,00100 |
№ 2 | 1-4 | 0,00031 | № 12 | 50-54 | 0,00120 |
№ 3 | 5-9 | 0,00025 | № 13 | 55-59 | 0,00130 |
№ 4 | 10-14 | 0,00022 | № 14 | 60-64 | 0,00140 |
№ 5 | 15-19 | 0,00072 | № 15 | 65-69 | 0,00150 |
№ 6 | 20-24 | 0,00110 | № 16 | 70-74 | 0,00170 |
№ 7 | 25-29 | 0,00088 | № 17 | 75-79 | 0,00270 |
№ 8 | 30-34 | 0,00083 | № 18 | 80-84 | 0,00420 |
№ 9 | 35-39 | 0,00084 | № 19 | 85 і старші | 0,00700 |
Таблиця 3
Ризик смерті людини від генетичних та соматичних захворювань
і внаслідок природного старіння організму (на 1-ну людину за рік)
Вікові групи, за № | Вікові групи, роки | Ризик смерті | Вікові групи, за № | Вікові групи, роки | Ризик смерті |
- | Усі літа разом | 0,01050 | |||
- | Працездатний вік (15-60 років) | 0,03800 | № 10 | 40-44 | 0,00270 |
№ 1 | 0 | 0,02300 | № 11 | 45-49 | 0,00480 |
№ 2 | 1-4 | 0,00080 | № 12 | 50-54 | 0,00840 |
№ 3 | 5-9 | 0,00030 | № 13 | 55-59 | 0,01500 |
№ 4 | 10-14 | 0,00020 | № 14 | 60-64 | 0,02500 |
№ 5 | 15-19 | 0,00030 | № 15 | 65-69 | 0,03800 |
№ 6 | 20-24 | 0,00040 | № 16 | 70-74 | 0,05900 |
№ 7 | 25-29 | 0,00050 | № 17 | 75-79 | 0,09100 |
№ 8 | 30-34 | 0,00090 | № 18 | 80-84 | 0,14300 |
№ 9 | 35-39 | 0,00160 | № 19 | 85 і старші | 0,24000 |
Таблиця 4
Поправочний коефіцієнт Кпр, для уточненого розрахунку ризику загибелі людини із урахуванням місця її проживання і статі
Тип населеного пункту | Нещасні випадки | Хвороби | ||
Чоловіки | Жінки | Чоловіки | Жінки | |
Місто | 1,6 | 0,28 | 1,45 | 0,38 |
Село | 1,9 | 0,31 | 1,7 | 0,42 |
Таблиця 5
Ризик смертельної небезпеки, спричиненої різними видами професійної танепрофесійної діяльності(на 1-ну людину чоловічої статі за 1 годину)
Кодвиду діяльності | Вид діяльності | Ризик смертельної небезпеки | Код виду діяльності | Вид діяльності | Ризик мертельної небезпеки |
Виробничі професії | 15 | Пожежники | 1·10-7 | ||
1 | Працівники вуглекоксі-вних підприємств | 5·10-7 – 5·10-6 | 16 | Поліцейські,міліціонери,військовослу-жбовці | 1,5·10-7 |
2 | Робітники, пов’язані із процесом вулканізації | 5·10-7 – 5·10-6 | 17 | Водії-професіонали | 3·10-7 |
3 | Моряки на риболовецьких траулерах | 6·10-7 | 18 | Боксери-професіонали | 4·10-7 |
4 | Працівники вугільних шахт, шахтарі | 2,5·10-7 – 6·10-7 | 19 | Верхолази, монтажники | 3,2·10-6 |
5 | Будівельні робітники | 6·10-7 | 20 | Трактористи | 4,2·10-6 |
6 | Гончарі та глазуруваль-ники | 2,5·10-7 | 21 | Льотчики цивільної авіації | 2,1·10-7 – 1·10-6 |
7 | Працівники АЕС (нерадіацій-ний ризик) | 4·10-8 | 22 | Льотчики-випробувачі | 6·10-5 |
8 | Працівники легкої промислов. | 5·10-9 – 5·10-8 | 23 | Військові вертольо-тчики | 1,2·10-5 |
10 | Працівники важкої промисловос-ті (в цілому) | 4·10-8 – 6·10-8 | Непрофесійний спорт, дозвілля | ||
11 | Працівники промисловос-ті (в цілому) | 1,2·10-7 | 24 | Велосипедисти,лижники, легкоатлети | 3·10-7 |
Невиробничі професії | 25 | Боксери, борці | 4,5·10-7 | ||
26 | Мисливці, біатлоністи | 7·10-7 | |||
12 | Працівники торгівлі | 3,5·10-8 | 29 | Гребці, плавці | 1·10-5 |
13 | Працівники сфери обслуговува-ння, педагоги, студенти | 5·10-8 | 30 | Альпіністи, спелеологи, дайвери | 2,7·10-5 |
31 | Жокеї, кіннотники | 1·10-4 | |||
14 | Працівники села, фермери | 6·10-8 | 32 | Водії автомобіля | 1·10-3- 1·10-5 |
33 | Інші види занять | 1·10-8 |
Таблиця 6
Співвідношення нещасних випадків, спричинених різними видами діяльності, між особами протилежної статі в залежності від їхнього віку (у %)
Вікова група, роки | 15-24 | 25-34 | 35-44 | 45-54 | 55-64 | 65-74 |
Чоловіки | 80 | 81 | 76 | 74 | 71 | 62 |
Жінки | 20 | 19 | 24 | 26 | 29 | 38 |
Разом, % | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Таблиця 7
Ризик смерті людини внаслідок згубних звичок
№п/п | Джерело небезпеки | Ризик загибелі | №п/п | Джерело небезпеки | Ризик загибелі |
1. | Паління | 8000·10-6 | 7. | Випадкові утоплення | 91·10-6 |
2. | Надмірне вживання алкоголю | 212·10-6 | 8. | Випадкові удушення, закупорювання дихальних шляхів | 58·10-6 |
3. | Дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) | 190·10-6 | 9. | Ураження електричним струмом | 19·10-6 |
4. | Побутові отруєння | 97·10-6 | 10 | Самогубства та самоушкодження | 258·10-6 |
5. | Випадкові падіння | 62·10-6 | 11. | Убивства й навмисні ушкодження | 117·10-6 |
6. | Ураження при пожежі | 48·10-6 | 12. | Дія Радону-222, що міститься у повітрі приміщень | 250·10-6 |
у порівнянні із ризиком смертельних небезпек.
Таблиця 8
Класифікатор безпеки діяльності
Категоріябезпеки | Умови професійної діяльності | Ризик загибелі1-ї людини за рік |
I | Безпечні (працівники швейної, взуттєвої, текстильної, паперової, типографської, харчової та лісової промисловості) | <0,0001(R< 1·10-4) |
II | Відносно безпечні (працівники металургійної, суднобудівної, вуглевидобувної промисловості, чавунно-ливарного, гончарного та керамічного виробництв, працівники промисловості загалом, а також працівники цивільної авіації) | 0,0001...0,0010(1·10-4<R<1·10-3) |
III | Небезпечні (зайняті у вуглекоксівному та вулканізаційному виробництві, члени екіпажів риболовецьких траулерів; будівельні робітники, верхолази, трактористи) | 0,0010...0,0100(1·10-3<R<1·10-2) |
IV | Особливо небезпечні (льотчики-випробувачі, члени екіпажів військових вертольотів, водолази) | >0,0100(R>1·10-2) |
Приклад – розв’язання
Про людину відомо, що протягом t=6,5 років щодоби (щодня) вона викурює g = 18 сигарет, у кожній із яких міститься m1 = 0,15 мг нікотину і m2 =11 мг тютюнового дьогтю. Дані про вміст цих речовин наведені на сигаретній упаковці.
За наслідками досліджень шкідливості куріння встановлено, що не всі, а лише 10% частинок тютюнового дьогтю, потрапивши із димом у легені, відкладаються на внутрішній поверхні альвеол (альвеола - від лат. слова альвеолус - жолобок, виїмка) - закінченнях респіраторного апарата в легенях людини. Встановлено також, що половина (близько 50%) від цієї кількості частинок завдяки обмінним процесам усередині організму із часом розсмоктуються. Натомість, частинки, що залишилися, назавжди осідають на внутрішній поверхні легень. І чим товстішим шаром ці частинки дьогтю встилають внутрішню поверхню легень, тим ефективніше вони виключають її із процесів дихання.