Основні положення з безпеки життєдіяльності (стр. 6 из 9)
Інтенсивність І характеризує ступінь руйнівної сили землетрусу, що залежить від глибини залягання осередку землетрусу і оцінюється за 12-бальною міжнародною сейсмічною шкалою MSK-64. Інтенсивність землетрусу визначається за формулами:
в епіцентрі:
Ie=1.5M-3.5lg´h+3, бал;
на відстані R від епіцентру:
IR=1.5M-3.5lg 
+3, бал,
де: М – магнітуда М за шкалою Ч.Ріхтера, бал;
R – відстань від об'єкта до епіцентру, км;
h – глибина гіпоцентру землетрусу, км.
Наслідки підземних поштовхів проявляються у двох фазах:
- перша фаза характеризується приходом поздовжньої хвилі, що рухається всередині землі, яка, досягнувши об'єкта, викликає часто не руйнівні, але відчутні поштовхи.
Час приходу попереджуючої хвилі землетрусу:
t1= 
/nng; с,
де: nng - швидкість руху поздовжніх хвиль, км/с;
- друга фаза характеризується сумарним впливом сейсмічних хвиль на об’єкт: поздовжніх і поверхневих. Останні збуджуються поздовжніми хвилями і йдуть від епіцентру поверхнею землі. Сумарна хвиля, що утворюється, має велику амплітуду і може викликати значні руйнування.
Час приходу руйнівної хвилі визначається за формулою:
t2=h/nng +R/nпов ; с,
де: nпов - швидкість розповсюдження поверхневих хвиль, км/с.
Проміжок часу, потрібний для вжиття екстрених заходів захисту, визначається як різниця:
Dt= t2-t1 , с.
Приклад – розв’язання
На практиці для швидкої оцінки параметрів землетрусу доцільно користуватися номограмами. Наприклад, потрібно визначити параметри землетрусу і час для вжиття екстрених заходів захисту при таких умовах:
- глибина гіпоцентру землетрусу h = 4 км;
- амплітуда запису сейсмографом коливань ґрунту a = 20 мм;
- відстань від об’єкта А до епіцентру R = 25 км;
- швидкість поздовжніх хвиль vng = 6,2 км/с;
- швидкість поверхневих хвиль vпов = 0,9 км/с.
1. За номограмою рис. 1 визначаємо магнітуду в епіцентрі землетрусу за умови заданого розташування сейсмостанції від епіцентру (300 км).
Поєднавши дані двох крайніх шкал, на перетинанні з середньою шкалою знаходимо М = 5,3 б.
2. За номограмою рис. 2 визначаємо інтенсивність землетрусу в епіцентрі:
Іе= 9 б.
Для визначення інтенсивності землетрусу на об’єкті А знаходимо відстань:
.
Тоді:
ІR= 6,2 б.
Таким чином, будівля потрапляє в зону слабких руйнувань, які характеризуються пошкодженням стін (тріщини, осипання штукатурки), дверей (перекоси коробів), вікон (перекоси блоків і вибиті шибки).
3. Визначаємо площу осередку ураження.
Для цього потрібно спочатку знайти відстань R5 від епіцентру, що обумовлює межу з інтенсивністю землетрусу в 5 балів.
Поєднавши на номограмі рис. 1. величини на шкалах бальності (5б) і магнітуди (5,3 б), одержуємо, що
. Тоді 
.
Площа осередку ураження:
S = πR52 = 3,14 · 54,82 = 9448 км2.
4. Визначаємо час приходу першої хвилі землетрусу (попереджуючої):
Рис. 1. Номограма шкали бальності
5. Час приходу другої хвилі землетрусу (руйнівної):
6. Час для вжиття екстрених заходів захисту:
Δt = t2 - t1 = 28,4 – 4,1 = 24,3 с.
Таблиця 1
Характеристика землетрусу за дванадцятибальною шкалою MSK-64
| Бал | Назва землетрусу | Коротка характеристика |
| 1 | Непомітний струс ґрунту | Відмічається тільки сейсмічними приладами. |
| 2 | Дуже слабкий | Відмічається сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, які знаходяться в повному спокої. |
| 3 | Слабкий | Відчуває лише невелика частина населення. |
| 4 | Помірний | Розпізнається за легким дрижанням віконних шибок, скрипом дверей і стін. |
| 5 | Досить сильний | Під відкритим небом відчувають багато людей, усередині будинків – всі. Загальний струс будівлі, коливання меблів. Маятники годинників часто зупиняються. Тріщини віконного скла і штукатурки. Прокидаються ті, хто спав. |
| 6 | Сильний | Відчувають усі. Картини падають зі стін. Окремі шматки штукатурки відколюються. |
| 7 | Дуже сильний | Пошкодження (тріщини) в стінах кам’яних будинків. Антисейсмічні, а також дерев’яні будови не пошкоджуються. |
| 8 | Руйнівний | Тріщини на схилах і на сирому ґрунті. Пам’ятники зрушують з місця або падають. Будинки сильно пошкоджуються. |
| 9 | Спустошливий | Сильне пошкодження і руйнування кам’яних будинків. Старі дерев’яні будинки перекошуються. |
| 10 | Нищівний | Тріщини в ґрунті, інколи до метра шириною. Зсуви, обвали зі схилів. Руйнування кам’яних будівель. |
| 11 | Катастрофічний | Широкі тріщини в поверхневих шарах землі. Численні зсуви й обвали. Кам’яні будинки майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних рейок. |
| 12 | Сильно катастрофічний | Зміни в ґрунті досягають великих розмірів. Численні тріщини, обвали, зсуви. Виникнення водоспадів, відхилення течії річок, утворення загат на річках, озерах. Жодна споруда не витримує. |
Таблиця 2
Характеристика інтенсивності магнітуди
| Магнітудаза Ріхтером | Максимальнаінтенсивність | Типові ефекти |
| 2,0 і нижче | I - II | Як правило, не відчувається населенням. |
| 3,0 | III | Відчувається деякими людьми у будівлях, пошкодження відсутні. |
| 4,0 | IV - V | Відчуває більшість людей, пошкодження будівель відсутні. |
| 5,0 | VI - VII | Незначні пошкодження будівель: тріщини у стінах. |
| 6,0 | VII - VIII | Помірні пошкодження: значні тріщини в слабких стінах, падіння незакріплених пічних труб. |
| 7,0 | IX - X | Значні пошкодження: руйнування будинків поганої будови, тріщини у міцних будівлях. |
| 8,0 і вище | XI - XII | Повне руйнування будівель. |
Тема практичного заняття 6.
„Розрахунок та визначення оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин”
1. Загальні положення
Під пожежною обстановкою (ПО) розуміють масштаби та характер (вид) пожеж на ОГД, у населених пунктах або на територіях, що виникають при надзвичайних ситуаціях (НС) і впливають на безпеку життєдіяльності мешканців, роботу ОГД, на дії сил аварійно-рятувальних служб (АРС) і формувань ЦО.
Оцінка пожежної обстановки містить:
- визначення масштабу та характеру (виду) пожежі;
- визначення напрямку та швидкості поширення пожежі;
- аналіз впливу пожежі на стійкість ОГД та життєдіяльність населення;
- висновки і рекомендації щодо підвищення пожежної безпеки, визначення найбільш доцільних дій пожежних підрозділів, АРС та формувань ЦО.
Оцінка ПО здійснюється методом прогнозування і за даними розвідки району пожежі. Кінцевою метою оцінки ПО за методом прогнозування є розроблення заходів щодо підвищення протипожежної безпеки ОГД. Оцінка ПО за даними розвідки здійснюється для уточнення прогнозованої оцінки і має на меті визначення обсягу та часу проведення заходів для ліквідації пожежі та її наслідків.
Виникнення і характер пожежі залежать від таких чинників:
- наявності джерела теплового впливу;
- вогнестійкості будівель і споруд;
- кількості і виду пожежонебезпечних матеріалів (категорії пожежонебезпеки виробництва);
- щільності забудови території ОГД;
- метеорологічних умов.
Загоряння матеріалів обумовлюється тепловим впливом, джерелами якого можуть бути відкритий вогонь, вибух, коротке електричне замикання, розряди блискавок тощо. Вогнестійкість будівель та споруд визначається займистістю їхніх елементів та межами вогнестійкості основних конструкцій (частин) будівель і споруд. Займистість того чи іншого елемента будівлі або споруди визначається займистістю будівельних матеріалів, із яких вони виготовлені.
За займистістю всі будівельні матеріали поділяються на 3 групи: негорючі, важкогорючі і горючі (табл.1, примітка). Залежно від виду використаних будівельних матеріалів розрізняють 5 ступенів вогнестійкості будівель і споруд (I, II, III, IV, V) - див. табл. 1, примітка.
Опірність будівель та споруд до впливу пожежі характеризується межею їхньої вогнестійкості. Межа вогнестійкості - це час у годинах від початку дії вогню на конструкцію до утворення в ній наскрізних тріщин або досягнення температури 200оС на поверхні, зворотного впливу вогню або до втрати конструкцією несучої спроможності (табл. 2).
Межа вогнестійкості споруди в цілому визначається за мінімальною межею вогнестійкості окремих конструктивних елементів.
Динаміка пожежі (процес її розвитку в часі й просторі) характеризується такими основними параметрами:
- розміром і видом пального навантаження;
- масовою ( середньомасовою ) швидкістю вигорання матеріалів;
- часом поширення полум’я у будівлі;
- температурою полум’я матеріалів, що горять;