Смекни!
smekni.com

Основні положення з безпеки життєдіяльності (стр. 7 из 9)

- середньооб’ємною температурою у приміщенні;

- температурою поверхні стін;

- тривалістю пожежі у будівлі.

Величина і вид пального навантаження характеризують ступінь потенціальної пожежної небезпеки цехів та інших приміщень ОГД: наприклад, при умовному пальному навантаженні 60 кг/м2 пожежна небезпека є досить значною, при 30 кг/м 2 - помірною тощо.

Примітка.

Негорючі матеріали - це такі, що під впливом вогню або високої температури не запалюються, не жевріють і не обвуглюються. До них належать: цегла, камінь, метали, які застосовуються в будівництві .

Таблиця 1

Ступінь вогнестійкості будівель та споруд

Ступінь вогнестійкості Характеристика будівель та споруд
I, II Усі основні конструкції виконані з негорючих матеріалів, причому аналогічні конструкції у будинків I ступеня мають більшу межу вогнестійкості
III Несучі стіни виконані з негорючих матеріалів, а перекриття і перегородки (не несучі) - горючі і важкогорючі (дерев’яні тиньковані)
IV Дерев’яні тиньковані
V Дерев’яні нетиньковані

Важкогорючі - це матеріали, що під впливом вогню або високої температури важко запалюються, не жевріють і не обвуглюються або продовжують горіти або жевріти при наявності джерела вогню. До них належать: асфальтовий бетон, гіпсові і бетонні деталі з органічними наповнювачами, глиносолом'яні матеріали, повсть, вимочена у глиняному розчині, фіброліт, деревина, просочена антипіренами.

Горючі - матеріали, що під впливом вогню або високої температури запалюються або жевріють і продовжують горіти або жевріти після видалення джерела вогню, це всі органічні матеріали, не просочені антипіренами.


Таблиця 2

Характеристика вогнестійкості будівель і споруд

Ступінь вогнестійкості Частини будинків та споруд
Несучі і самонесучі стіни, стіни сходових клітин Заповнення між стінами Сполучені перекриття Міжповерхові і горищні перекриття Перегородки (не несучі) Проти- пожежні стіни
I Негорючі 3год. Негорючі 3год. Негорючі 1год. Негорючі 1,5год. Негорючі 1год. Негорючі 1год.
II Негорючі 2,5 год. Негорючі 0,25 год. Негорючі 1 год. Негорючі 0,25 год. Негорючі 0,25 год. Негорючі 4год.
III Негорючі 2год Него-рючі 0,25 год. Горючі Важко-горючі 0,75 год. Важко-горючі 0,25 год. Него-рючі 4год.
IV Важко-горючі0,5год. Важко-горючі0,25 год. Горючі Важко-горючі 0,25 год. Важко-горючі 0,25 год. Него-рючі 4год.
V Горючі Горючі Горючі Горючі Горючі Него-рючі 4год.

Примітка. Цифрами зазначені межі вогнестійкості будівельних конструкцій - період часу в годинах, від початку дії вогню на конструкцію до утворення в ній наскрізних тріщин або досягнення температури 200о С на поверхні стіни, зворотній до дії вогню, або до втрати конструкцією несучої здатності (завалення).

Таблиця 3

Фізичні властивості горючих матеріалів

Матеріал Щільність, г/см3 Питомо-масова швидкість вигорання, кг/ (м 2/хв.) Температура, 0С
полум’я займання
Деревина 0,55 0,72 1000 255
Пластмаса, полістирол 1,2 0,33 1000 350
Папір 1,0 0,35 1000 200
Гума 1,5 0,49 1000 270
Гас, дизельне паливо 0,8 0,85 1200/1100 30
Бензин 0,7 1,53 1250 10
Горючі гази - - 1500 -
Синтетичні смоли 1,0 0,5 1100 400 - 700

Таблиця 4

Питома теплота (енергія) вибуху горючих газів і парів горючих рідин

Речовина Теплота вибухуQ, кДж/кг Речовина Теплота вибухуQ, кДж /кг
Аміак 18,6 х 10 3 Метан 50 х 103
Ацетон 26,6 х 10 3 Метиловий спирт 20,9 х 10 3
Ацетилен 48,3 х 10 3 Пропан 46,4 х 10 3
Н - бутан 45,8 х 10 3 Пропилен 45,88 х 10 3
Бутилен 45,5 х 10 3 Етан 47,4 х 10 3
Бутадієн 47,0 х 10 3 Етиловий спирт 33,8 х 10 3
Водень 120 х 10 3

Інформація про час розповсюдження полум’я (охоплення приміщення, цеху, будинку вогнем) дає змогу визначити початок, тривалість ліквідації пожежі і проведення рятувальних робіт.

Температура полум’я горючих речовин, що мають однакове пальне навантаження, визначає інтенсивність тепловиділення та ступінь небезпеки для конструкцій безпосередньо в осередку пожежі.

Інформація про середньооб’ємну температуру в приміщенні дає змогу визначити ступінь нагрівання конструкцій будівель, споруд, обладнання, КЕМ, можливість самозаймання речовин. Крім того, з’являється можливість визначити термін перебування людей у цехах, будівлях та спорудах без спеціального теплового захисту (допустима максимальна температура 60 – 70 0С).

Температура поверхні стін із зовнішньої сторони є показником стійкості будівлі і визначає також можливість самозаймання матеріалів, що знаходяться біля стін, і наприкінці надає можливість спланувати заходи, котрі зменшують імовірність руйнування будівель та споруд і виникнення суцільної пожежі.

Розрахунок параметрів пожежі не може бути однаковим й у кожному конкретному випадку залежить від виду горючого матеріалу. Розрізняють:

- тверді горючі матеріали (ТГМ): деревина, папір, пластмаса тощо;

- рідкі горючі речовини (РГР): бензин, гас, мастила, нафта тощо;

- вибухонебезпечні речовини і гази.

При оцінці ПО необхідно враховувати, що пожежі, незалежно від їхнього виду та місця виникнення, розвиваються за однією й тією ж закономірністю і містять 3 фази (рис.1).

1 - фаза розвитку пожежі, триває з моменту загоряння до охоплення полум’ям усього приміщення. Температура полум’я при цьому зростає поступово протягом усієї фази. У цій фазі пожежу можна ліквідувати за короткий час обмеженими засобами;

2 - фаза стійкого горіння, характеризується появою найбільш небезпечного періоду, при якому температура полум’я досягає максимального значення. Фаза закінчується після вигорання 80 % маси горючих матеріалів;

3 - фаза догорання, тут швидкість горіння невелика, а температура різко знижується.

Рис. 1. Закономірності розвитку пожежі.


У випадку завалення стін закономірність розвитку пожежі закінчується на тій фазі, коли починається руйнування і настає період горіння та жевріння у завалах, який може продовжуватися тривалий час (доба і більше).

Можливість перенесення вогню з однієї споруди на іншу залежить від відстані між ними L і виникає, якщо:

L

H1 + H2 + 15,

де: Н1 і Н2 - висота сусідніх споруд, м.

Якщо ж вогонь поширюється й охоплює 90 % будівель (споруд) ОГД, то пожежа класифікується як суцільна. Можливість виникнення суцільних пожеж залежить від ступеня вогнестійкості будівель (споруд) і щільності забудови території ОГД. Щільність забудови Щ визначається відношенням суми площ, зайнятих усіма спорудами, до загальної площі території об'єкта:

.

2. Методика оцінки пожежної обстановки на ОГД при горінні

твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин

Оцінка пожежної обстановки на ОГД здійснюється в такій послідовності:

1. Визначається ступінь вогнестійкості будівель і споруд (за табл.1).

2. Визначається межа вогнестійкості будівельних конструкцій (за табл.2).

3. Визначається маса пального навантаження m, кг/м2:

а) для матеріалів, що горять у твердому стані, величина пального навантаження визначається за формулою:


,

де: М - сумарна маса твердих горючих матеріалів (ТГМ) - тих, що знаходяться у виробництві і тих, що входять до складу конструктивних елементів будівель, кг.

Fп - площа приміщення (споруди), м2.

б) для рідких горючих речовин (РГР) величина пального навантаження визначається за формулою:

,

де: М - маса пальної або горючої рідини, кг;

Fргр - площа розливу рідини, м2.

При вільному розливі:

,

де: ρ - густина рідини (за табл. 3),

δ - товщина шару горючої рідини, приймається 3 мм для рідких нафтопродуктів.

Якщо Fргр > Fп, то за площу розливу приймається площа приміщення

Fп:Fpгр =Fп;

в) при спільному горінні твердих і рідких горючих матеріалів пальне навантаження РГР перераховується в пальне навантаження в умовній деревині (mум ), і для наступних розрахунків загальної величини пального навантаження використовується значення:


mзаг =mтгм+mум , (1)

де: mтгм - величина пального навантаження для ТГМ,

mум - величина пального навантаження РГР в умовній деревині.

Величина пального навантаження в умовній деревині - це маса деревини, що еквівалентна за кількістю теплової енергії фактичному горючому матеріалу. Дана величина знаходиться за співвідношенням: