- середньооб’ємною температурою у приміщенні;
- температурою поверхні стін;
- тривалістю пожежі у будівлі.
Величина і вид пального навантаження характеризують ступінь потенціальної пожежної небезпеки цехів та інших приміщень ОГД: наприклад, при умовному пальному навантаженні 60 кг/м2 пожежна небезпека є досить значною, при 30 кг/м 2 - помірною тощо.
Примітка.
Негорючі матеріали - це такі, що під впливом вогню або високої температури не запалюються, не жевріють і не обвуглюються. До них належать: цегла, камінь, метали, які застосовуються в будівництві .
Таблиця 1
Ступінь вогнестійкості будівель та споруд
Ступінь вогнестійкості | Характеристика будівель та споруд |
I, II | Усі основні конструкції виконані з негорючих матеріалів, причому аналогічні конструкції у будинків I ступеня мають більшу межу вогнестійкості |
III | Несучі стіни виконані з негорючих матеріалів, а перекриття і перегородки (не несучі) - горючі і важкогорючі (дерев’яні тиньковані) |
IV | Дерев’яні тиньковані |
V | Дерев’яні нетиньковані |
Важкогорючі - це матеріали, що під впливом вогню або високої температури важко запалюються, не жевріють і не обвуглюються або продовжують горіти або жевріти при наявності джерела вогню. До них належать: асфальтовий бетон, гіпсові і бетонні деталі з органічними наповнювачами, глиносолом'яні матеріали, повсть, вимочена у глиняному розчині, фіброліт, деревина, просочена антипіренами.
Горючі - матеріали, що під впливом вогню або високої температури запалюються або жевріють і продовжують горіти або жевріти після видалення джерела вогню, це всі органічні матеріали, не просочені антипіренами.
Таблиця 2
Характеристика вогнестійкості будівель і споруд
Ступінь вогнестійкості | Частини будинків та споруд | |||||
Несучі і самонесучі стіни, стіни сходових клітин | Заповнення між стінами | Сполучені перекриття | Міжповерхові і горищні перекриття | Перегородки (не несучі) | Проти- пожежні стіни | |
I | Негорючі 3год. | Негорючі 3год. | Негорючі 1год. | Негорючі 1,5год. | Негорючі 1год. | Негорючі 1год. |
II | Негорючі 2,5 год. | Негорючі 0,25 год. | Негорючі 1 год. | Негорючі 0,25 год. | Негорючі 0,25 год. | Негорючі 4год. |
III | Негорючі 2год | Него-рючі 0,25 год. | Горючі | Важко-горючі 0,75 год. | Важко-горючі 0,25 год. | Него-рючі 4год. |
IV | Важко-горючі0,5год. | Важко-горючі0,25 год. | Горючі | Важко-горючі 0,25 год. | Важко-горючі 0,25 год. | Него-рючі 4год. |
V | Горючі | Горючі | Горючі | Горючі | Горючі | Него-рючі 4год. |
Примітка. Цифрами зазначені межі вогнестійкості будівельних конструкцій - період часу в годинах, від початку дії вогню на конструкцію до утворення в ній наскрізних тріщин або досягнення температури 200о С на поверхні стіни, зворотній до дії вогню, або до втрати конструкцією несучої здатності (завалення).
Таблиця 3
Фізичні властивості горючих матеріалів
Матеріал | Щільність, г/см3 | Питомо-масова швидкість вигорання, кг/ (м 2/хв.) | Температура, 0С | |
полум’я | займання | |||
Деревина | 0,55 | 0,72 | 1000 | 255 |
Пластмаса, полістирол | 1,2 | 0,33 | 1000 | 350 |
Папір | 1,0 | 0,35 | 1000 | 200 |
Гума | 1,5 | 0,49 | 1000 | 270 |
Гас, дизельне паливо | 0,8 | 0,85 | 1200/1100 | 30 |
Бензин | 0,7 | 1,53 | 1250 | 10 |
Горючі гази | - | - | 1500 | - |
Синтетичні смоли | 1,0 | 0,5 | 1100 | 400 - 700 |
Таблиця 4
Питома теплота (енергія) вибуху горючих газів і парів горючих рідин
Речовина | Теплота вибухуQ, кДж/кг | Речовина | Теплота вибухуQ, кДж /кг |
Аміак | 18,6 х 10 3 | Метан | 50 х 103 |
Ацетон | 26,6 х 10 3 | Метиловий спирт | 20,9 х 10 3 |
Ацетилен | 48,3 х 10 3 | Пропан | 46,4 х 10 3 |
Н - бутан | 45,8 х 10 3 | Пропилен | 45,88 х 10 3 |
Бутилен | 45,5 х 10 3 | Етан | 47,4 х 10 3 |
Бутадієн | 47,0 х 10 3 | Етиловий спирт | 33,8 х 10 3 |
Водень | 120 х 10 3 |
Інформація про час розповсюдження полум’я (охоплення приміщення, цеху, будинку вогнем) дає змогу визначити початок, тривалість ліквідації пожежі і проведення рятувальних робіт.
Температура полум’я горючих речовин, що мають однакове пальне навантаження, визначає інтенсивність тепловиділення та ступінь небезпеки для конструкцій безпосередньо в осередку пожежі.
Інформація про середньооб’ємну температуру в приміщенні дає змогу визначити ступінь нагрівання конструкцій будівель, споруд, обладнання, КЕМ, можливість самозаймання речовин. Крім того, з’являється можливість визначити термін перебування людей у цехах, будівлях та спорудах без спеціального теплового захисту (допустима максимальна температура 60 – 70 0С).
Температура поверхні стін із зовнішньої сторони є показником стійкості будівлі і визначає також можливість самозаймання матеріалів, що знаходяться біля стін, і наприкінці надає можливість спланувати заходи, котрі зменшують імовірність руйнування будівель та споруд і виникнення суцільної пожежі.
Розрахунок параметрів пожежі не може бути однаковим й у кожному конкретному випадку залежить від виду горючого матеріалу. Розрізняють:
- тверді горючі матеріали (ТГМ): деревина, папір, пластмаса тощо;
- рідкі горючі речовини (РГР): бензин, гас, мастила, нафта тощо;
- вибухонебезпечні речовини і гази.
При оцінці ПО необхідно враховувати, що пожежі, незалежно від їхнього виду та місця виникнення, розвиваються за однією й тією ж закономірністю і містять 3 фази (рис.1).
1 - фаза розвитку пожежі, триває з моменту загоряння до охоплення полум’ям усього приміщення. Температура полум’я при цьому зростає поступово протягом усієї фази. У цій фазі пожежу можна ліквідувати за короткий час обмеженими засобами;
2 - фаза стійкого горіння, характеризується появою найбільш небезпечного періоду, при якому температура полум’я досягає максимального значення. Фаза закінчується після вигорання 80 % маси горючих матеріалів;
3 - фаза догорання, тут швидкість горіння невелика, а температура різко знижується.
Рис. 1. Закономірності розвитку пожежі.
У випадку завалення стін закономірність розвитку пожежі закінчується на тій фазі, коли починається руйнування і настає період горіння та жевріння у завалах, який може продовжуватися тривалий час (доба і більше).
Можливість перенесення вогню з однієї споруди на іншу залежить від відстані між ними L і виникає, якщо:
L
H1 + H2 + 15,де: Н1 і Н2 - висота сусідніх споруд, м.
Якщо ж вогонь поширюється й охоплює 90 % будівель (споруд) ОГД, то пожежа класифікується як суцільна. Можливість виникнення суцільних пожеж залежить від ступеня вогнестійкості будівель (споруд) і щільності забудови території ОГД. Щільність забудови Щ визначається відношенням суми площ, зайнятих усіма спорудами, до загальної площі території об'єкта:
.2. Методика оцінки пожежної обстановки на ОГД при горінні
твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин
Оцінка пожежної обстановки на ОГД здійснюється в такій послідовності:
1. Визначається ступінь вогнестійкості будівель і споруд (за табл.1).
2. Визначається межа вогнестійкості будівельних конструкцій (за табл.2).
3. Визначається маса пального навантаження m, кг/м2:
а) для матеріалів, що горять у твердому стані, величина пального навантаження визначається за формулою:
де: М - сумарна маса твердих горючих матеріалів (ТГМ) - тих, що знаходяться у виробництві і тих, що входять до складу конструктивних елементів будівель, кг.
Fп - площа приміщення (споруди), м2.
б) для рідких горючих речовин (РГР) величина пального навантаження визначається за формулою:
,де: М - маса пальної або горючої рідини, кг;
Fргр - площа розливу рідини, м2.
При вільному розливі:
,де: ρ - густина рідини (за табл. 3),
δ - товщина шару горючої рідини, приймається 3 мм для рідких нафтопродуктів.
Якщо Fргр > Fп, то за площу розливу приймається площа приміщення
Fп:Fpгр =Fп;
в) при спільному горінні твердих і рідких горючих матеріалів пальне навантаження РГР перераховується в пальне навантаження в умовній деревині (mум ), і для наступних розрахунків загальної величини пального навантаження використовується значення:
mзаг =mтгм+mум , (1)
де: mтгм - величина пального навантаження для ТГМ,
mум - величина пального навантаження РГР в умовній деревині.
Величина пального навантаження в умовній деревині - це маса деревини, що еквівалентна за кількістю теплової енергії фактичному горючому матеріалу. Дана величина знаходиться за співвідношенням: