Основні положення з безпеки життєдіяльності (стр. 1 из 9)

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Технічний коледж

ПЕ-15

Методичні вказівки

для виконання практичних завдань

з дисципліни

„Безпека життєдіяльності”

для підготовки молодших спеціалістів

всіх спеціальностей

Рекомендовано до друку

методичною радою

Технічного коледжу НУВГП

Протокол № 1

від ”15” лютого 2007 р.

Рівне – 2007

Методичні вказівки для виконання практичних завдань з дисципліни „Безпека життєдіяльності” для підготовки молодших спеціалістів всіх спеціальностей.

П.І.Біда., Рівне – 2007р.

Упорядник: П.І. Біда., викладач

Відповідальний за випуск: Тихонов Г.М., заступник директора з навчально-методичної роботи.

Зміст

1. Тематична структура практичної роботи

Тема практичного заняття 1

Тема практичного заняття 2

Тема практичного заняття 3

Тема практичного заняття 4

Тема практичного заняття 5

Тема практичного заняття 6

2. Варіанти та оформлення практичної роботи

3. Оформлення звіту про практичну роботу

Використана література

1. Тематична структура практичної роботи

1. Ризик як оцінка небезпеки.

2. Здоров’я людини як основна передумова її безпеки.

3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.

4. Розрахунок протирадіаційного захисту сховищ.

5. Розрахунок та визначення основних параметрів при землетрусі.

6. Розрахунок та визначення оцінки пожежної обстановки при горінні твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин.

Тема практичного заняття 1.

„Ризик як оцінка небезпеки”

1. Кількісне оцінювання ризику небезпек

Приклад – розв’язання

Про людину відомо, що вона має вік 50 повних років, чоловічої статі, мешкає у місті, є професійним будівельником (спеціальність муляр-штукатур). Спосіб життя людини вирізняється наявністю шкідливої звички - куріння. Відомо також, що людина має власний легковий автомобіль, використовуючи його для приватних цілей 100 годин на рік і це є для людини основною причиною додаткового ризику.

Розрахуйте для цієї людини сумарний ризик наразитися протягом року на смертельну небезпеку.

Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує для цієї людини загальний індивідуальний ризик і побудуйте кругову діаграму джерел ризиків. Необхідні для розрахунку табличні дані візьміть із довідкових таблиць, наведених у методичному посібнику [3].

Розв’язування

1. Оцінимо для досліджуваної людини ризик смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму:

-вік 50 років означає належність до вікової групи № 12 (табл. 3), відповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 3) становить

. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та її стать (чоловіча), звернувшись до табл. 7: коефіцієнт , тому скориговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок соматичних та генетичних захворювань, а також через природне старіння організму становить:

2. Оцінимо для досліджуваної людини ризик загибелі протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві:

-будівельні спеціальності за табл. 4 мають код 4 і ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом 1 години

. Кількість робочих годин протягом календарного року складає для цієї професійного групи робітників 2024 години, тому скориговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві становить:

.

Примітка: Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві для особи протилежної статі (для жінки), відповідно до даних табл. 6 слід було застосувати поправку, яка враховує статистику у співвідношенні нещасних випадків між чоловіками і жінками: для даної вікової групи (50 років) воно складає

, тобто скориговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку на виробництві для особи жіночої статі становило б:

.

3. Оцінимо для досліджуваної людини ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку у побуті:

-вік 50 років означає належність до вікової групи № 12 (табл. 2), відповідно шуканий ризик для людини цієї групи (табл. 2) становить

. Застосуємо поправку, що враховує місце проживання особи (місто) та її стать (чоловіча), звернувшись до табл. 7: коефіцієнт , тому скориговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок можливого нещасного випадку у побуті становить:

.

4. Оцінимо для досліджуваної людини ризики наразитися на смертельну небезпеку протягом року, зумовлені її індивідуальним способом життя:

-за даними табл. 5 знаходимо ризик смерті курця, спричинений його шкідливою звичкою — курінням,

, а за даними табл. 7 застосовуємо поправочний коефіцієнт, що враховує стать (чоловіча) і місце проживання людини (місто) — . Тепер скориговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок куріння обчислюється як:

.

Із табл. 4 дістаємо, що для непрофесійної діяльності "Водіння автомобіля" погодинний ризик наразитися на смертельну небезпеку становить

. Оскільки, за умовою задачі, кількість годин водіння автомобіля протягом року становить 100 год., скориговане значення ризику смертельної небезпеки внаслідок ДТП обчислюється із урахуванням поправочного коефіцієнта (табл. 7), що враховує стать (чоловіча) і місце проживання людини (місто), як:

.

Примітка: Якби ми досліджували ризик наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку при непрофесійному водінні автомобіля для особи протилежної статі (для жінки) відповідно до даних табл. 7, слід було застосувати поправку, яка враховує статистику у ризику нещасного випадку в залежності від статі і місцевості, де мешкає людина: для жінок, що мешкають у місті поправочний коефіцієнт

, тому скориговане значення ризику наразитися на смертельну небезпеку протягом року внаслідок можливого нещасного випадку, пов’язаному із водінням власного автомобіля для особи жіночої статі становило б:

.

5. Оцінимо для досліджуваної людини сумарний ризик (загальний) наразитися на смертельну небезпеку протягом року, спричинений як її професійною діяльністю, так і її індивідуальним способом життя:

6. Оцінимо для досліджуваної людини відносні частки кожного із ризиків наразитися на смертельну небезпеку протягом року і подамо їх у вигляді діаграми:

Висновок. Очевидно, що домінуючим внеском у сукупний (загальний) ризик наразитися на смертельну небезпеку є доданок

(27% + 38% = 65%), зумовлений індивідуальним способом життя людини.

2. Задачі для самостійного розрахунку й аналізу отриманих результатів

Розрахуйте ризик наразитися протягом року на смертельну небезпеку для себе (задача № 1), а також для іншої людини (задача № 2), про яку відомо:

1) вік людини;

2) стать людини;

3) місце проживання;

4) вид професійної діяльності;

5) спосіб життя (основні причини додаткового ризику).

Визначте відносну частку кожного джерела небезпеки (у процентному співвідношенні), що формує загальний індивідуальний ризик і побудуйте кругову діаграму. Необхідні для розрахунку табличні дані візьміть із таблиць, наведених у методичному посібнику [3].

Таблиця 1

№ варіанта(остання цифра номера залікової книжки)	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Вік, років	19	22	29	34	38	45	45	51	55	63
Стать	чол.	чол.	жін.	жін.	чол.	чол.	чол.	чол.	жін.	чол.
Місцевість,де мешкає	Село	Місто	Село	Село	Село	Місто	Село	Місто	Село	Місто
Вид проф. діяльності	Фермер	Шахтар	Вчителька	Доярка	Будівельник	Льотчик	Ремісник-гончар	Оператор АЕС	Продавець	Водій
Заняття, спряжене із додатковими факторами ризику	Паління	Надмірне вживання алкоголю	Поїздки на велосипеді,600 годин на рік	Поїздки на власному авто, 150 годин на рік	Мисливство, 200 годин на рік	Кіннотник, 250 годин на рік	Спелеолог, 150 годин на рік	Академічна гребля, 600 годин на рік	Паління	Лижні прогулянки, 150 годин на рік

Примітка: Варіанти завдань для задачі № 2 візьміть із таблиці 1.