Основи охорони праці (стр. 4 из 5)
Захист від шуму.
Засоби захисту від шуму на машинобудівних підприємствах, поділяється на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (ЗІЗ).
Архітектурно – планувальні рішення передбачають розділення шумних і тихих виробничих ділянок, віддалення робочих місць від шумного обладнання та розташування його в просторих приміщеннях та інші засоби. До засобів звукоізоляції належать звукоізолюючі огорожі, звукоізолюючі кабіни та пульти керування, звукоізолюючі кожухи та акустичні екрани.
Звукоізоляція повітряного шуму огорожею R, дБ, обчислюється за формулою:
R = 10lg(Pпад/Pпр),
Де Pпад, Pпр – відповідно, звукова потужність, що попадає на перепону, і та, що проходить за неї, Вт.
Зміна звукоізолюючої здатності огорожі пов’язана з резонансними частотами, найбільший інтерес із яких викликає перша, що визначається за формулою:
Fp = (1/a2 + 1/b2)c2 / 4fгр
де a і b – розміри пластини (огорожі), м
У ділянці резонансних частот, що перебувають, як правило, у низькочастотному діапазоні (до20-45Гц), звукоізоляція залежить від внутрішнього тертя в матеріалі огорожі. На частотах вище перших двох - трьох резонансних частот звукоізоляція підкоряється так званому закону мас, коли звукоізоляція R залежить тільки від поверхневої густини mn, кг/м2 (маса 1 м3 огорожі) та частоти звуку f, Гц і визначається за формулою:
R = 20 lg (mn f) – 47,5, дБА
Зі збільшення mnабо f удвічі звукоізоляція зростає на 6 дБ. Починаючи з частоти 0,5fгр звукоізоляція зменшується, набуваючи мінімального значення на частоті f = fгр.
На частотах f > fгр звукоізоляція залежить від циліндричної жорсткості огорожі, поверхневої густини та внутрішнього тертя; зростання звукоізоляції становить 7,5 дБ /октави.
Звукоізолюючі кабіни збірної конструкції встановлюють на гумових віброізоляторах. Звукоізолюючі кабіни використовують для розташування пультів дистанційного управління або робочих місць у шумних приміщеннях.
Застосування звукоізолюючих кожухів є ефективним, простим та дешевим способом зниження шуму на робочих місцях. Для досягнення максимальної ефективності кожухи мають цілком закривати машину (агрегат, обладнання). Кожухи виготовляють із листових вогнетривких або важко займистих матеріалів. Внутрішні поверхні стінок кожухів мають бути обліковані звукопоглинаючим матеріалом, а сам кожух – ізольований від вібрації основи.
Акустичні екрани та огорожі можуть улаштовуватися як у виробничих приміщеннях для захисту робочих місць від шуму агрегату, що обслуговується, а також сусідніх агрегатів, так і на території підприємства з метою зниження шуму, що створюється відкрито встановленими джерелами, в адміністративно – побутових приміщеннях та у житлових забудовах. Застосування екранів у приміщеннях виправдане в тому разі, коли рівень звукового тиску в розрахунковій точці, що створюється прямим звуком від джерела, яке екранується, є значно вищим від рівнів відбитого звуку в цій точці.
Засоби звукопоглинання застосовують для зниження шуму на робочих місцях, що розташовуються у приміщеннях з джерелами шуму, або у тихих приміщеннях, у які проникає шум із сусідніх шумних приміщень. До цих засобів належать звукопоглинаючі облицьовки та штучні звукопоглиначі. Обладнання їх у приміщенні називається акустичною обробкою.
Засоби звукопоглинання, що використовуються для акустичної обробки приміщень, поділяються на три групи:
1. звукопоглинальні облицьовки у вигляді акустичних плит повної заводської готовності із жорсткою та напівжорсткою структурою – плити типу «Акмігран», «Акмініт», «Сілакпор», ПА,ПС та ін.
2. звукопоглинальні облицьовки із шару пористо – волокнистого матеріалу (скляного або базальтового волокна, мінеральної вати) у захисній оболонці з тканини або плівки із перфорованим покриттям (металевим, гіпсовим тощо) – плити «Москва», «Методія» та ін.
3. штучні поглиначі, що є одно – або багатошаровими об’ємними звукопоглинальними конструкціями у вигляді куба, паралелепіпеда, конуса, стелі приміщення. Одним із різновидів таких звукопоглиначів є звукопоглиначі куліси у вигляді плоских пластин із мінераловатних плит в оболонці з тканини або плівки.
Глушники шуму. На машинобудівних підприємствах підвищений шум на робочих місцях та в житловій забудові часто створюється при роботі вентиляторних, компресорних і газотурбінних установок, систем скидання стиснутого повітря, стендів для випробувань різних двигунів. Зниження шуму аеродинамічного походження досягається обладнанням глушників у каналах на шляху поширення шуму від його джерела до місця всмоктування або викиду повітря та газів. Глушники бувають абсорбційні, реактивні та комбіновані.
Організаційно – технічні засоби складаються з технічних та організаційних до яких належать:
a) позначення робочих місць з рівнем звуку понад 80 дБА мітками шумової небезпеки. Постійне перебування у таких зонах можливе тільки із застосуванням засобів індивідуального захисту
b) обмеження часу перебування людей у зоні підвищеного шуму без засобів індивідуального захисту органів слуху згідно з ГОСТОом 12.1.050-85
c) обов’язкове проведення для осіб, що прямують в умовах інтенсивного виробничого шуму, попереднього та періодично медичних оглядів
До засобів індивідуального захисту від шуму належать:
1) протишумові укладки – м’які та жорсткі
2) навушники, що забезпечують зниження рівнів звукового тиску в зоні високих частот 30-35 дБ
3) протишумові шоломи, які застосовуються при рівнях звуку більше 130 дБА
Вібрація – механічні коливання, що виникають у пружних тілах та передаються на тіло людини.
Людина може відчувати вібрацію у діапазоні частот від частки герца до 8000 Гц. Вібрація зі ще вищою частотою сприймається як теплове відчуття. При підвищенні частоти коливань до 16 Гц вібрація супроводжується появою шуму.
Основними характеристиками гігієнічної оцінки вібрації є середньо геометричні частоти f, Гц, у третинооктавних та отавних смугах і відповідні їх середньоквадратичні значення віброприскорення a, м/с2, або віброшвидкості V, м/с, а також їх логарифмічні рівні:
a2 = 1/T a2(t)dt
V2 = 1/T V2(t)dt
Логарифмічні рівні віброприскорення La, дБ, і віброшвидкості Lv, дБ, визначають за такими формулами:
La = 20lg a/a0
Де a – середньоквадратичне значення віброприскорення, м/с2; a0 – опорнезначеннявіброприскорення, щодорівнює 10 -6 м/с2
Lv = 20lg V/V0
Де V – середньоквадратичне значення віброшвидкості, м/с; V0 – опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5*10-8 м/с.
Шкідливі наслідки вібрації зростають зі збільшенням швидкохідних машин та механізмів, оскільки енергія коливального процесу зростає пропорційно квадрату частоти коливань.
За способом передавання на людину відрізняють загальну та локальну вібрації.
Загальна вібрація передається через опорні поверхні на тіло людини, яка сидить або стоїть.
Локальна вібрація передається через руки людини.
За напрямком дії вібрація поділяється відповідно до напрямків осей ортогональної системи координат.
Залежно від тривалості, інтенсивності дії, частоти, а також умов праці вібрація спричиняє стійкі патологічні зміни в нервовій системі, опорно – руховому апараті та кровоносній системі.
Особливо небезпечними для людини є коливання з частотою 4-8 Гц, що збігаються з власною частотою коливань ряду внутрішніх органів, які пружно закріплені на скелеті, і близько 30 Гц.
Найбільш шкідливим для людини є одночасний вплив вібрації, шуму та низької температури, а оскільки у виробничих умовах шум та вібрація є супутниками, то їхній спільний вплив може призвести до професійного захворювання – віброшумової хвороби. Гігієнічне нормування вібрації проводиться згідно з ГОСТ 12.1.012-90 окремо для загальної та локальної вібрації.
Нормований діапазон частот встановлюється:
· для локальної вібрації у вигляді октавних смуг із середньо геометричними частотами 1; 2; 4; 8; 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000 Гц;
· для загальної вібрації – октавних та 1/3-октавних смуг із середньо геометричними частотами 0,8;1,0; 1,25; 1,6; 2,0; …; 50; 63; 80 Гц.
Нормованими параметрами вібраційного навантаження на оператора на робочих місцях у процесі праці є:
a) Одночислові параметри:
- Коректоване за частотою значення контрольованого параметраÚ або його логарифмічний рівень(LÚ):
Ú = √∑ (Ui*ki)2
LÚ=10 lg∑ 10 0.1 (LUi + Lki)
Де Ui та LUi– середньоквадратичне значення контрольованого параметра вібрації та його логарифмічний рівень в і-й частотній смузі; kiта Lki – вагові коефіцієнти для і-ї частотної смуги та середньоквадратичного значення контрольованого параметра або його логарифмічного рівня;
- Доза вібрації
D = Úm(t)dt,
Де Ú(t) – коректоване за частотою значення контрольованого параметра у момент часу t, м/с2 або м/с; T – час дії вібрації, с; m – показник еквівалентності фізіологічного впливу вібрації;
- Еквівалентне коректоване значення:
Uекв = √ D/T
b) Спектр вібрації.
Для забезпечення вібраційної безпеки праці за проваджені наступні критерії оцінки несприятливого впливу вібрації:
1. критерій «безпека», який забезпечує непорушність здоров’я оператора, а також включає можливість виникнення травмонебезпечних або аварійних ситуацій унаслідок впливу вібрації;
2. критерій «зниження продуктивності праці», що забезпечує підтримку нормативної продуктивності праці оператора, яка не зменшується внаслідок розвитку втоми під впливом вібрації. застосовується для транспортно - технологічної та технологічної вібрації;