Безпека життєдіяльності людини (стр. 16 из 19)
Рис.8.1. Склад системи
Виявляємо небезпеки і частини системи, які є джерелами цих небезпек, і оцінюємо їх якісні характеристики (табл.8.6).
Таблиця 8.6
| Визначення якісних характеристик небезпек | |||||
| № з/п | Елемент об’єкта | Небезпека | Якісний опис | ||
| Категорія | Імовірність | Ранг | |||
| 1 | Вилка | Ураження електричним струмом | III | Рідке відмовлення | В |
| 2 | Вилка | Пожежа | IV | Рідке відмовлення | А |
| 3 | Шнур | Ураження електричним струмом | III | Рідке відмовлення | В |
| 4 | Шнур | Пожежа | IV | Рідке відмовлення | А |
| 5 | Підошва | Ураження електричним струмом | III | Рідке відмовлення | В |
| 6 | Підошва | Пожежа | IV | Рідке відмовлення | А |
| 7 | Підошва | Опік | II | Ймовірне відмовлення | С |
| 8 | Підошва | Механічна травма | II | Можливе відмовлення | D |
| 9 | Корпус | Механічна травма | I | Можливе відмовлення | D |
Вводимо обмеження на аналіз небезпек: небезпека механічних травм далі розглядатися не буде.
3. Для проведення кількісного аналізу небезпеки вибираємо небезпеку, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг. Це небезпека виникнення пожежі. Будуємо дерево відмов для небезпечної події "пожежа" (рис.8.2).
Рис.8.2. Дерево відмов для небезпечної події "пожежа"
Складаємо логічне вираження для визначення ймовірності головної події:
| Р1 = Р2 × Р3 | (8.1) | Р4 = 1- (1-Р8) × (1-Р9) | (8.4) |
| Р2 = 1- (1-Р4) × (1-Р5) × (1-Р6) | (8.2) | Р5 = 1- (1-Р10) × (1-Р11) | (8.5) |
| Р3 = Р7 | (8.3) | Р6 = Р12 | (8.6) |
| Вираз для визначення ймовірності головної події: | |||
| Р1 = Р7 × (1- (1-Р8) × (1-Р9) × (1-Р10) × (1-Р11) × (1-Р12)). | (8.7) | ||
Захисні заходи й ефект від їхнього впровадження (табл.8.7).
Таблиця 8.7
| Захисні заходи й ефект від їх впровадження | |
| Захисні заходи | Ефект |
| Своєчасна заміна вилки і шнура | Усунення подій 8, 10, тобто Р8 = 0, Р10 = 0 |
| Виконання вимоги "не залишати включеною праску без догляду" | Усунення події 7, тобто Р7 = 0 |
Нові логічні вираження для обчислення ймовірності головної події:
своєчасна заміна вилки і шнура:
Р1 = Р7 × (1- (1-Р9) × (1-Р11) × (1-Р12));
виконання вимоги "не залишати включеною праску без догляду":
Р1 = Р7 × (1- (1-Р8) × (1-Р9) ×· (1-Р10) × (1-Р11) × (1-Р12)) = 0.
4. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання вимоги "не залишати включеною праску без догляду" є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.
Контрольні запитання
1. Що таке небезпека?
2. Що таке ризик?
3. Яка мета виконання якісного аналізу небезпек.
4. Які якісні характеристики небезпеки ви знаєте?
5. Яка мета кількісного аналізу?
6. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?
7. Яким чином обираються захисні заходи?
8. Що таке дерево відмов?
9. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.
10. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?
11. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?
Практична робота 9:
Загальні принципи надання першої долікарської допомоги постраждалим
Мета роботи - засвоїти практичні методи надання першої допомоги потерпілим.
Загальні відомості
Найперше завдання при ліквідації наслідків дії небезпечних і шкідливих факторів на людину - надання першої долікарської допомоги постраждалим (рис.9.1).
Рис.9.1. Поняття "травма" і "перша долікарська допомога"
Для надання відповідної долікарської допомоги необхідно, перш за все, правильно класифікувати одержану постраждалим травму.
Рис. 9.2. Класифікація травм в залежності від виду діяльності постраждалого.
Рис.9.3. Класифікація травм за ступенем важкості
Рис.9.4. Класифікація травм в залежності від факторів, що впливають
Рис.9.5. Класифікація травм за формою прояву
Перша допомога при кровотечах
Кровотеча - це витікання крові з судин, що наступає найчастіше в результаті їхнього ушкодження. При кровотечах головна небезпека пов'язана із втратою крові й виникненням у зв’язку із цим гострого недостатнього кровопостачання тканин. Недостатнє постачання органів киснем викликає порушення їхньої діяльності; у першу чергу це стосується мозку, серця й легенів.
Перша допомога при зовнішніх кровотечах
Перша допомога при капілярній кровотечі. При капілярній кровотечі втрата крові порівняно невелика. Таку кровотечу можна швидко зупинити, наклавши на ділянку, що кровоточить, чисту марлю, поверх марлі - шар вати і перев’язавши рану. Якщо під рукою немає ні марлі, ні бинта, то місце, що кровоточить, можна перев'язати чистою носовою хусткою. Накладати прямо на рану волохату тканину не можна, тому що на її ворсинках перебувають численні бактерії, які можуть викликати зараження рани. З цієї же причини безпосередньо на відкриту рану не можна накладати й вату.
Перша допомога при венозній кровотечі. Венозна кровотеча, поряд зі значною втратою крові, таїть у собі небезпеку того, що при пораненнях вен, особливо шийних, може відбутися усмоктування повітря в судини через ушкоджені місця. Повітря, яке проникає в судину, може потім потрапити і в серце. В таких випадках виникає повітряна емболія, небезпечна для життя потерпілого.
Венозна кровотеча найкраще зупиняється пов’язкою, що давить. На ділянку, що кровоточить, накладають чисту марлю, поверх її - розгорнутий бинт або складену в кілька разів марлю, в крайньому випадку - складена чиста носова хустка. Таким чином здійснюється тиск на відкриті кінці ушкоджених судин, що дозволяє здавити їх і кровотеча припиняється.
Якщо при наданні допомоги немає під рукою пов’язки, що давить, а в потерпілого сильна кровотеча з ушкодженої вени, місце, яке кровоточить треба відразу пригорнути пальцями. При кровотечі з вени верхньої кінцівки в деяких випадках досить просто підняти руку нагору. Але у всіх випадках на рану варто накласти пов'язку. Найбільш зручним для таких цілей є індивідуальний перев'язний пакет, що продається в аптеках.
Перша допомога при артеріальній кровотечі. Артеріальна кровотеча є самим небезпечним із всіх видів кровотеч, тому що при ньому може швидко наступити повне знекровлювання потерпілого. При кровотечах із сонної, стегнової або ж пахвової артерій людина може загинути через три або навіть через дві з половиною хвилини.
Артеріальну кровотеча, як і венозну, можна зупинити за допомогою пов'язки, що давить.
При кровотечі з великої артерії варто негайно зупинити приплив крові до ушкодженої ділянки, придавивши артерію пальцем вище місця поранення. Однак ця міра є тимчасовою; артерію притискають пальцем доти, поки не підготують і не накладуть пов'язку, що давить.
При кровотечі зі стегнової артерії накладення однієї пов'язки, що давить, іноді виявляється недостатнім. У таких випадках доводиться накладати петлю або джгут. Якщо ж під рукою немає стандартного джгута, то замість нього можна застосувати імпровізований джгут - косинку, носову хустку, краватку, підтяжки.
Джгут або петлю на кінцівку накладають відразу ж вище місця кровотечі. Для цього дуже зручно використовувати індивідуальний перев’язний пакет. Щоб не зашкодити шкіру і нерви, місце накладення джгута або петлі покривають шаром марлі.
Накладений джгут або петля повністю припиняють приплив крові в кінцівку. Тому якщо їх залишити на кінцівці на тривалий час, то може відбутися її омертвіння. У зв'язку із цим їх застосовують тільки у виняткових випадках, зокрема на плечі й стегні (при відриві частини кінцівки, при ампутаціях).
Потерпілого з накладеним джгутом або петлею протягом двох годин обов’язково варто доставити в лікувальну установу для спеціальної хірургічної обробки.
Кровотечу з верхньої кінцівки можна зупинити за допомогою пакетика бинта, вкладеного в ліктьовий згин або в пахвову западину, при одночасному стягуванні кінцівки джгутом. Подібним чином роблять і при кровотечах нижньої кінцівки, вкладаючи в підколінну ямку валик; правда, такий спосіб зупинки кровотечі застосовується не часто.
При кровотечі з головної шийної артерії - сонної - варто негайно пригорнути рану пальцями або ж кулаком; після цього рану набивають більшою кількістю чистої марлі. Цей спосіб зупинки кровотечі називається тампонуванням.