Формування групи з аудіту.
Для проведення робіт з сертифікації СУБХП, призначається керівник групи з аудиту, який формує всю групу з аудиту.
Організація-заявник повинна бути завчасно проінформована про персональний склад групи.
Налагодження попереднього зв`язку з організацією-заявником.
Попередній з`вязок з питаннь проведення сертифікації СУБХП з оргаізацією-заявником може бути неформальним або формальним, його має налагоджувати керівник групи з аудиту.
Попереднє (заочне) оцінювання СУБХП.
Попередне оцінювання СУБЗП здійснюється з метою:
- визначення відповідності задокументованої СУБХП вимогам стандарту;
- підготовки плану аудиту.
Підготовка плану аудиту та робочих документів.
У разі позитивного рішення за результатами попереднього оцінювання СУБХП, керівник групи з аудиту готує план аудиту.
У плані зазначають:
- цілі аудиту;
- критерії аудиту та посилання на будь-які застосовані документи:
- сферу аудиту, включаючи визначення організаційних чи функціональних підрозділів та процесів, аудит яких буде проводитися;
- місце та термін проведення аудиту;
- склад групи аудиторів;
- розподіл обов`язків та відповідальності між членами групи з аудиту;
- робочу мову аудиту та мову звіту про аудит;
- тематичний зміст звіту про аудит;
- питання пов`язані з конфіденційністю.
У разі необхідності, до плану аудиту додається графік його проведення.
Здійснення аудиту та остоточне оцінювання СУБХП.
Здійснення аудиту складається з таких етапів:
- проведення попередньої наради;
- збирання та перевірка інформації;
- підготовка даних та висновків аудиту;
- проведення заключної наради.
Підготовка, схвалення та розсилання звіту про аудит.
Звіт про аудит готується групою з аудиту під керівництвом керівника групи, який є відповідальним за підготовку звіту, які підготовлені ним згідно з розподілом обов`язків відповідно до плану аудиту.
Звіт про аудит є власністю організації-заявника. Членам групи, всім одержувачам звіту слід дотримувати та забезпечувати конфіденційність інформації, що міститься у звіті.
Рішення щодо сертифікації.
За результатами оцінювання СУБХП можливі такі висновки:
- система повністю відповідає стандарту;
- система в цілому відповідає стандарту, але виявлено ряд незначних невідповідностей щодо окремих вимог, які можуть бути усунуті достатньо швидко (у термін до шести місяців);
- система має значні невідповідальності, які можна усунути лише в результаті доопрацювання її протягом достатньо тривалого часу.[10]
4 РЕЗУЛЬТАТИ СЕРТИФІКАЦІЇ ВИПРОБУВАНЬ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
4.1 Метрологічне забезпечення якості продукції
При розробці і впровадженні системи управління безпекою харчової продукції підприємства повинні документально оформити методики, що дозволяють перевірити наявність та необхідний рівень метрологічного забезпечення виробництва продукції. Ця документація повинна стати невід’ємною частиною системи управління якістю. За цими методиками на виробництві проводитися періодична і систематична перевірка рівня метрологічного забезпечення, або організується проведення такої перевірки з метою постійного забезпечення ефективності виробництва і відповідності продукції установленим вимогам.
Система метрологічного забезпечення повинна мати всебічний облік усіх супутніх даних, у тому числі тих, котрі формуються методиками контролю процесів вимірювань, що використовуються виробником продукції.
Виходячи з результатів перевірок якості й інших даних, наприклад, даних зворотного зв’язку із замовником, виробник повинний при необхідності, переглядати свою систему метрологічного забезпечення і вносити до неї відповідні зміни.
На підприємстві повинні бути розроблені і застосовані методики з виконання процедур метрологічного забезпечення.
Створення системи метрологічного забезпечення якості продукції на підприємствах повинні активно приймати участь в організації Держспожівстандарту України.
Закон України „Про внесення змін у Законодавство України „Про метрологію й метрологічну діяльність” від 15.06.2004р. №1765-1 передбачає розвиток державної метрологічної системи (ДМС), основним завданням якої є створення необхідних основ для забезпечення єдності вимірів у державі. Діяльність ДМС спрямована на:
- реалізацію даної технічної політики в сфері метрології;
- захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірів;
- підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;
- економії всіх видів матеріальних ресурсів;
- забезпечення якості й кронкурентоздатності вітчизняної продукції;
- створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних й організаційних основ забезпечення єдності вимірів у державі.
Діяльність по забезпеченню функціонуванню й розвитку ДМС координує спеціально вповноважений центральний орган виконавчої влади в сфері метрології.
З метою колегіального розгляду концептуальних питань забезпечення функціонування й із ДМС при центральному органі виконавчої влади в сфері метрології створений консультативно-дорадчий орган – Науково-технічна комісія з метрології. Основною метою діяльності цієї комісії є документування пропозицій щодо напрямків технічної політики й науково-технічних робіт у сфері метрології й метрологічної діяльності.
У статті 10 „Виміру й використання їхніх результатів” Закону України внесені зміни в Закон України „Про метрологію й метрологічну діяльність” затверджується наступне. Результаті вимірів можуть бути використані за умови, що відомі відповідні характеристиками погрішностей (ГОСТ 8.207-76.МІ1317-86) або невизначеності вимірів.
Вимірювальні лабораторії можуть виконувати виміри в сфері поширення державного метрологічного нагляду за умов їхньої атестації на проведення цих вимірів. Правила атестації викладені в ПМУ 18-200.
Методики виконання вимірів, що використаються в сфері дії державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані (ГОСТ 8.010-99). Їхня атестація проводитися метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами й організаціями, уповноваженими в ДМС всіх проведення цих атестацій.
Для всіх харчових продуктів, які входять до сфери застосованості системи, необхідно розробити схеми виробничих процесів. Схеми виробничих процесів повинні містити:
- послідовність та взаємодію всіх етапів процесу виробництва від приймання сировини і матеріалів до відвантаження готової продукції, охоплюючи підрядні роботи;
- інформацію про обладнання, яку застосовують у виробництві;
- етапи виробництва, на яких сировина, напівфабрикати та допоміжні матеріали входять до процесу;
- етапи, де здійснюються контрольні заходи, важливі для безпечності харчових продуктів;
- етапи виробництва, на яких здійснюються доробляння, переробляння та вертання продукції;
- етапи, де проміжні, побічні продукти та відходи вилучають з процесу;
- маршрути руху сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також продуктів та відходів, що їх вилучають з процесу.
Для визначення небезпечних чинників ці схеми повинні бути достатньо деталізовані. Потрібну інформацію можна подавати у вигляді додатків до схем. Розглнемо схему виробничого процесу харчових продуктів, на прикладі біо-кефіру (Рисунок 4.1).[11]
4.2 Методики виконання вимірювань
Область застосування.
Стандарт розповсюджується на діючі методики виконання вимірювань, що знов розробляються і переглядаються, включаючи методики кількісного хімічного аналізу (далі – МКХА), і встановлює загальні положення і вимоги до їх
Рисунок 4.1 - Приклад побудови блок-схеми процесу виробництва біо-кефіру.
Критична Контрольна Точка розробки, атестації, стандартизації і метрологічного контролю і нагляду за ними.
Стандарт не розповсюджується на МВВ, характеристики погрішності вимірювань по яких визначають в процесі або після їх застосування. Порядок розробки і застосування, а також вимоги до вказаних МВВ визначають національні органи по метрології держав.
Загальні положення.
МВВ розробляють і застосовують з метою забезпечення виконання вимірювань з погрішністю, що не перевищує необхідної або приписаної характеристики.
МВВ залежно від складності і області застосування висловлюють в:
- окремому документі (стандарті, інструкції, рекомендації і т.д.)
- розділі або частині документа (розділі стандарту, технічних умов, конструкторського, технологічного або іншого документа).
Конкретна категорія документа для викладу і регламентації МВВ визначається державною (національної) системою стандартизації і (або) документами національного органу по метрології.
Розробка МВВ.
Розробку МВВ здійснюють на основі початкових даних, які включають: призначення МВВ, вимоги до діапазону і погрішності вимірювань, умови вимірювань, інші вимоги до МВВ, а також вимог до параметрів об'єкту контролю, значення яких контролюються на основі вимірювань. Початкові дані висловлюють в технічному завданні або інших документах на розробку МВВ.
Розробка МВВ, як правило, включає:
- вибір методу і засобів вимірювань (зокрема стандартних зразків, аттестованних сумішей), допоміжних і інших технічних засобів;
- встановлення послідовності і змісту операцій при підготовці і виконанні вимірювань, обробці проміжних результатів і обчислення остаточних результатів вимірювань;
- встановлення приписаних характеристик погрішності вимірювань;
- розробку нормативів і процедур контролю погрішності одержуваних результатів вимірювань;
- розробку документа на МВВ;
- метрологічну експертизу проекту документа на МВВ;