Гігієна у фармації з основами екології (стр. 1 из 3)
Гігієна у фармації з основами екології
Білет №70
1). Добові витрати енергії. Методи визначення енергетичних витрат організму людини. 2
1). Добові витрати енергії. Методи визначення енергетичних витрат організму людини.
Енергетичні витрати складаються з витрат енергії, що регулюються та не регулюються волею людини. До витрат, що не регулюються волею відносять витрату енергії на специфічну динамічну дію та основний обмін. Для людини вагою 70 кг рівень основного обміну складає у середньому 4,19 кДж на 1 кг за годину, або 7117,56 кДж/добу. Він залежить від статі та віку. У чоловіків він на 5-10% вищий, ніж у жінок. З віком основний обмін знижується. Під впливом процесу харчування розхід енергії підвищується, що обумовлено підсиленням окисних процесів. При змішаному харчуванні основний обмін зростає на 10-15% за добу, найбільше його підвищення (на 30-40%) викликає вживання білків, у той час як при вживанні жирів обмін підвищується на 4-14%, вуглеводів – на 4-7%. Регульовані витрати визначаються витратами її на виконання м’язової роботи. Витрати енергії людини на роботу, що виконується протягом доби залежить від характеру виробничої діяльності, режиму праці та відпочинку, об’єму домашньої роботи, особливості використання вільного часу.
В результаті багаточисельних досліджень з участю значної кількості досліджених, визначені середні величини енерговитрат при різних видах фізичної та розумової діяльності.
У сучасній літературі наводяться гігієнічні нормативи добових енерговитрат для осіб різної професійної спрямованості.
І група – робітники розумової праці (керівники підприємств, медики (за виключенням хірургів), педагоги, наукові співробітники, письменники, журналісти, студенти). Добовий раціон для чоловіків складає 2550-2800 ккал, для жінок 2200-2400 ккал, тобто у середньому 40 ккал/кг маси тіла.
ІІ група – робітники легкої фізичної праці (робітники автоматизованих ліній, швачки, агрономи, ветеринари, медсестри, продавці, тренери, інструктора з фізичної культури). Добовий раціон для чоловіків складає 3000-3200 ккал, для жінок 2550-2700 ккал, тобто у середньому 43 ккал/кг маси тіла.
ІІІ група – робітники середньої за тяжкістю праці (водії, хірурги, продавці, робітники водного транспорту). Добовий раціон для чоловіків складає 3200-3650 ккал, для жінок 2600-2800 ккал, тобто у середньому 46 ккал/кг маси тіла.
ІV група – робітники важкої фізичної праці (будівельники, сільськогосподарські робітники, механізатори, металурги, спортсмени). Добовий раціон для чоловіків складає 3700-4250 ккал, для жінок 3150-2900 ккал, тобто у середньому 53 ккал/кг маси тіла.
V група – особи особливо важкої праці (сталевари, лісоруби, шахтарі, вантажники). Добовий раціон для чоловіків складає 3900-4300 ккал, тобто у середньому 61 ккал/кг маси тіла. Для жінок ці витрати не нормуються.
У кожній перерахованій групі необхідно визначати три вікові категорії: 18-29, 30-39, 40-59 років. Для осіб 60-74 років середньодобовий раціон енергії складає 2300 ккал (чол.) та 2100 ккал (жін.); старших 75 років – 2000 ккал (чол.) та 1900 ккал (жін.). Якщо особи пенсійного віку працюють, то витрати енергії у них виростають на 5-10%. Середньодобові енерговитрати, що рекомендуються слід враховувати з поправкою на район проживання.
Енергетичні витрати організму розраховують під час дослідження у галузі фізіології праці, спортивної медицини та клініки.
Для визначення рівня окислювальних процесів та енергетичних витрат, які властиві даному організму, проводіться дослідження у певних стандартних умовах: уранці, натще при температурі комфорту220С, лежачи, тобто в умовах відносного покою.
Енергетичні витрати організму в таких стандартних умовах називаються основним обміном. Він відображає мінімальний рівень витрат енергії для підтримання життєдіяльності організму.
Як правило, основний обмін у людини обчислюють за допомогою спеціальних таблиць. Встановлено, що існує залежність між показниками ваги, зросту і віку, тому є можливість визначити за цими даними відхилення середньостатистичного рівня основного обміну від норми за допомогою формули Ріда.
Енергометрія - визначення загальної витрати енергії, що витрачається організмом людини в процесі життєдіяльності. Широко використовується в спортивній та інших областях медицини. За допомогою енергометрії виробляють уточнення витрат енергії в різних професійних групах.
Метод прямої енергометрії (калориметрії) дозволяє визначити енерговитрати органiзму на підставі урахування тепла, що видiляється органiзмом у навколишнє середовище в рiзних умовах iснування. Енергiя, що видiляється як певна кількість тепла, визначається шляхом вимiрювання об’єму води, яка циркулює, i ступеня її нагрiвання у процесi дослiдження.
До основних недолiків методу енергометрiї відносять:
· cкладнiсть будови камери;
· неможливiсть вiдтворення видiв трудової дiяльностi людини у зв’язку з розмiрами камери;
· iзоляцiя дослiджуваного вiд факторiв виробничого середовища та побутової сфери;
· неможливiсть вивчення впливу на процеси обмiну речовин i енергiї клiматичних, соцiальних та iнших факторiв середовища .
Все це призводить до достатньо обмеженого використання методу прямої калориметрiї у практиці гігієнічних досліджень.
Метод непрямої або респіраторної енергометрії (калориметрії) заснований на визначеннi хiмiчного складу повітря, що вдихається та видихається.
Тому для оцінки енерговитрат за допомогою методу респiраторної енергометрiї запропоновано багато рiзних приладiв та систем . Складовими частинами цих систем є:
· резервуари для збирання повiтря, що видихається, які з’єднанi шлангами зі спецiальною маскою або загубником;
· прилади для вимiрювання об’єму повiтря, що видихається (газовi годинники);
· газовий аналiзатор. На жаль, метод визначення потреби в енергiї методом непрямої енергометрії також має деякi недолiки, до яких, слід віднести велику трудомiсткiсть дослiджень та недостатню надiйнiсть у ході визначення енерговитрат. Метод аліментарної енергометрії зумовлює точне урахування енергетичної цiнностi їжi, що споживається, та передбачає ретельний контроль за вагою тiла в динамiцi не менш.
Водночас проводиться урахування енергетичної цiнностi їжi, що споживається. У випадку рiвноваги енерговитрат та енергетичної цiнностi їжi маса тiла дорослої людини не змiнюється.
Збiльшення маси тiла у дорослих зумовлене, накопиченням жиру в органiзмi. Тому, знаючи енергетичну ємнiсть жиру, що накопичується в органiзмi за перiод проведення дослiду.
Найбiльш простим та швидким методом орiєнтовного визначення величин енергетичних витрат людини є хронометражно—табличний метод .
У ході методу проводиться хронометраж добового бюджету часу i складається хронограма дiяльностi людини.
Потiм, за допомогою таблиць, розраховують енергетичнi витрати за видами дiяльностi, так i за добу в цiлому.
У аптеці довжиною a = 12м, висотою h=4 м, і шириною b= 6 м на робочому місці за столом №1 нормоване значення освітленності при системі штучного загального освітлення становить Ен = 500 лк.
Характеристика фону – світлий, контраст розпізначання обєкта з фоном – великий. Приміщення освітлюється за допомогою чотирьохлампових світильників типу ШОД, які розміщені в два ряди і в кожному з них знаходяться люмінісцентні лампи потужністю 40 Вт (Е=1995 лм). Тип лампи – ЛДЦ. Стеля приміщення свіжобілена ρсл = 70%. Стіни мають світлосірий кольор ρст = 50%.
Для розрахунку освітленості приймаємо коефіціент запасу kз= 1,5, а коефіціент нерівномірності z=1,1
Рішення.
1. Розрахуємо індекс приміщення:
і=ab/h(a+b)=12*6/(4(12+6)=1
2. Визначаємо коефіціент використання світлового потоку
Обираємо світильник «універсаль» без затемнення, тоді 
=0,45=45%
Зміна коефіцієнта використання світлового потоку залежно від різних показників
| Тип світильника | Коефіцієнт відбиття, % | Значення при показнику приміщення, який дорівнює | |||||||||
| стелі | стін | 0,5 | 0,6 | 0,8 | 1,0 | 1,5 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
| «Універсаль» без затемнення | 0,3 0,5 0,7 | 0,1 0,3 0,5 | 0,21 0,24 0,28 | 0,27 0,3 0,34 | 0,35 0,38 0,41 | 0,40 0,42 0,45 | 0,46 0,48 0,51 | 0,5 0,52 0,55 | 0,55 0,57 0,6 | 0,57 0,59 0,62 | 0,58 - - |
| «Універ-саль» з матовим затемненням | 0,3 0,5 0,7 | 0,1 0,3 0,5 | 0,14 0,17 0,21 | 0,19 0,22 0,26 | 0,26 0,28 0,32 | 0,3 0,32 0,35 | 0,35 0,36 0,4 | 0,39 0,40 0,43 | 0,43 0,43 0,47 | 0,45 0,47 0,49 | 0,46 0,48 0,51 |
| «Люнетта» | 0,3 0,5 0,7 | 0,1 0,3 0,5 | 0,14 0,16 0,22 | 0,19 0,21 0,27 | 0,25 0,26 0,33 | 0,29 0,31 0,37 | 0,34 0,37 0,44 | 0,38 0,410,48 | 0,44 0,47 0,54 | 0,46 0,50 0,59 | 0,48 0,52 0,61 |
| Лампа без відбивача | 0,3 0,5 0,7 | 0,1 0,3 0,5 | 0,1 0,13 0,21 | 0,14 0,18 0,26 | 0,19 0,24 0,32 | 0,22 0,28 0,37 | 0,28 0,36 0,45 | 0,32 0,40 0,51 | 0,38 0,46 0,59 | 0,42 0,51 0,64 | 0,45 0,54 0,67 |
3. Визначаємо кількість світильників: