Смекни!
smekni.com

Поняття й принципи громадянства України (стр. 3 из 3)

3)володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;

4)наявність законних джерел існування;

5)визнання і виконання Конституції України. [3]

Особа, яка раніше перебувала у громадянстві України, може бути за її клопотанням поновлено у громадянстві України. Зазначені вимоги можуть не врахуватися лише у виняткових випадках за рішенням Президента країни щодо окремих осіб, які мають визначні заслуги перед Українською державою. Спрощений порядок надання громадянства України може застосуватися до жінок, які одружені з громадянами України, на їх прохання і за умови відмови від іноземного громадянства.

3.2 Припинення громадянства України (Закон України про громадянство України від 16 квітня 1997р. стаття 19-21)

Громадянство України припиняється:

1)внаслідок виходу з громадянства України;

2)внаслідок втрати громадянства України;

3)за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Вихід з громадянства України здійснюється за клопотанням особи в порядку, встановленому цим законом. У виході з громадянства України може бути відмовлено, якщо особа, яка порушила клопотання про вихід, має невиконані зобов'язання перед державою або майнові зобов'язання, з якими пов'язані істотні інтереси громадян чи державних організацій, кооперативних та громадських об'єднань. Вихід з громадянства України не допускається, якщо особу, яка порушила клопотання про вихід, притягнуто до кримінальної відповідальності як звинуваченого або щодо неї є вирок суду, який набрав законної сили і підлягає виконанню.

Громадянство України втрачається:

1)внаслідок вступу особи на військову службу, службу безпеки, в поліцію, органи юстиції або в інші органи державної влади та управління в іноземній державі без згоди на те державних органів України;

2)якщо громадянство України набуто внаслідок подання за відомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

3)якщо особа, яка перебуває за межами України, не стала на консульський облік протягом п'яти років.

Громадянство України втрачається з дня видання указу Президента України.

Пріоритетне право прийняття рішень у питаннях громадянства належить Президентові України. Відповідно до ст. 22 ЗУ “Про громадянство України” Президент України:

1) приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України;

2) визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

3) затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.[3]

Пріоритетне право прийняття рішень у питаннях громадянства належить Президентові України, тому всі заяви щодо громадянства подаються на імя Президента України.“Первинною ланкою” при вирішенні питань громадян України щодо громадянства є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та підпорядковані йому органи.

Комісія з питань громадянства має право розглядати заяви і подання з питань громадянства, всебічно оцінюючи докази заявника, зміст подання, висновки державних органів, інші документи. Комісія вправі вимагати у справі, що знаходиться у її провадженні, матеріали, документи від відповідних органів державної влади і об’єднань громадян, які мають подати документи у встановлений комісією строк. Комісія вносить на розгляд Президента України пропозиції щодо кожної заяви або подання. Рішення Комісії оформлюються протоколом, що підписується всіма її членами, які брали участь у засіданні .[7]


ВИСНОВОК

Отже,за період незалежності нашої держави сталася значна лібералізація відносин між особою і державою. Україна залучилася до визнаних світовим товариством принципів регулювання громадянських відносин. Вона залишила анахронізми тоталітарного колишнього, і намагається реалізувати статтю 1 Конституції, яка проголошує, що “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.”

Відносини громадянства – основа відносин між державою і людиною. Поступово Україна відійшла від практики СРСР у вирішенні питань цих відносин, спочатку прийнявши Закон України “Про громадянство України” від 08.11.1991 року, а потім новий, і нині діючий Закон від 18.01.2001. Отже, громадянство тепер визначається не як політико-правовий зв’язок держави і людини, а тільки як правовий зв’язок. Ці відношення втратили своє політичне забарвлення. Раніше людину могли позбавити громадянства, і найчастіше саме через розбіжності між баченням людиною і державою окремих питань. Зараз в нашій країні існує політичний плюралізм, і це вже неможливо позбавити кого-небудь громадянства як через політичні чи релігійні переконання, так і з будь-якої іншої підстави. Суб’єктивного права громадянства ніхто не може позбавити, це є невід’ємне природне право особи, як то право на життя, честь та гідність.

Отже, законодавство про громадянство в Україні є дуже сталим, виваженим, функціональним та демократичним.


ЛІТЕРАТУРА

1.Конституція України від 28 червня 1996 р.

2.Коментар до Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998 р.

3.Закон України “Про громадянство України” від 16 квітня 1997 р. (в редакції).

4.Правознавство:навчальний посібник/За заг. Ред. С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць.- Суми: ВтД «Університетська книга», 2006.-554 ст.

5. Державна політика України у сфері громадянства в контексті європейської інтеграції: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 [Електронний ресурс] / К.Л. Шкумбатюк; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — Л., 2004. — 19 с. — укp.

6. Громадянство України як конституційно-правовий інститут: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 [Електронний ресурс] / М.І. Суржинський; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К., 2009. — 20 с. — укp.

7. Громадянство України: конституційно-правові основи: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 [Електронний ресурс] / Р.Б. Бедрій; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 16 с. — укp.

8. Забезпечення конституційно-правового статусу людини і громадянина в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 [Електронний ресурс] / Т.А. Француз-Яковець; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2007. — 20 с. — укp.