2) між суб’єктами господарювання, які разом організовують об’єднання підприємств чи господарське товариство, та органами управління цих об’єднань чи товариств;
3) між суб’єктами господарювання в разі, якщо один з них є щодо другого дочірнім підприємством.
Одним з видів організаційно-господарських зобов’язань є соціально-комунальні зобов’язання суб’єктів господарювання. Згідно зі ст. 177 ГК суб’єкти господарювання зобов’язані за рішенням місцевої ради за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку.
За публічним зобов’язанням (ст. 178 ГК) суб’єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов’язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності в нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством. Принагідно зауважимо, що практично такі самі положення містяться й у ст. 633 ЦК «Публічний договір».
Задача 1.Виробничий кооператив «Тандем», ставши співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард», зобов'язався внести до статутного фонду товариства 200 тис. грн. До реєстрації товариства кооператив вніс мінімально необхідну частину вкладу, однак решта вкладу у встановлений строк кооперативом не була внесена.
Керуючись відповідними законодавчими нормами, дайте обґрунтовану відповідь:
1) Яку частину вкладу вніс кооператив до статутного фонду ТОВ?
2) У який строк кооператив повинен був внести свій вклад повністю?
1. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» Стаття 52. Статутний (складений) капітал товариства з обмеженою відповідальністю
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.
До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.
Отже, відповідно Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» Відповідно до цього закону з 1 листопада розмір заробітної плати становить 744 грн., то розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, це 74400, так як ТОВ зобов'язані внести 200 тис, то до моменту реєстрації не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу це становить 100 тис.
2. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.
Задача 2. Через п'ять місяців після отримання комбайнів агрофірма «Злагода» зажадала від лізингової компанії, яка відповідно до договору мала здійснювати технічне обслуговування комбайнів, проведення їх профілактичного ремонту, оскільки в одному з них мали місце перебої у роботі двигуна. Лізингова компанія відмовилася надавати такі послуги через несплату агрофірмою, яка посилалась на фінансову скруту, лізингових платежів протягом останніх трьох місяців.
Керуючись чинним законодавством, дайте обгрунтовану відповідь:
1) Які права та обов'язки сторін за укладеним договором?
2) Які правові наслідки наступають у разі порушення умов договору?
3) Чи правомірні вимоги агрофірми «Злагода»?
1. Відповідно до ст. 10 закону України «Про фінансовий лізинг»
2. Лізингодавець зобов’язаний:
1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров’я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу;
4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
5) прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.
Таким чином в ст. 11 цього ж закону сказано що Лізингоодержувач зобов’язаний:
1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
3) своєчасно сплачувати лізингові платежі;
4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, – негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу – повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
3. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором.
Також відповідно до ст. 7 вище указаного закону про відмову від договору лізингу сказано що: Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, ми бачимо що якщо б агрофірма не затримала виплати, то вимоги агрофірми «Злагода» могли б бути правомірними.
Задача 3.Між ЗАТ «Пірс» та державним замовником було укладено Контракт на поставку продукції для державних потреб. ЗАТ «Пірс» виконало умови Контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність поставити продукцію. Державний замовник, не зазначаючи підстав, відмовився від закупівлі продукції. ЗАТ «Пірс» реалізувало виготовлену продукцію і після цього заявило претензію державному замовникові про відшкодування завданих збитків, в тому числі неотриманого очікуваного прибутку. У відповідь на претензію державний замовник відмовив в задоволенні претензійних вимог на тій підставі, що ЗАТ «Пірс» реалізувало продукцію на свій власний розсуд і об'єктивно мало можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що зафіксована у Контракті. ЗАТ «Пірс» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення збитків з державного замовника.
Керуючись чинним законодавством, дайте обґрунтовану відповідь:
1) Яке рішення має постановити господарський суд?
2) Які вимоги у наведеному випадку має заявити ЗАТ «Пірс»?
3) Яка відповідальність державного замовника за відмову від закупівлі продукції, визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб, встановлена законодавством?
Отже ми бачимо з умови Контракту ЗАТ «Пірс» повністю виконала
Згідно ч. 3 ст. 2 закону України «Про поставки продукції для державних потреб»Державнізамовники:здійснюють, виходячизінтересівдержави, вибірвиконавцівдержавногозамовлення для укладенняз ними державнихконтрактів шляхом проведенняконкурсноговідбору;укладаютьзвиконавцями державного замовленнядержавніконтракти;гарантуютьвиконавцям державного замовленнявідіменідержави оплату продукції, яка поставляється для державних потреб за умовами, щовизначаютьсядержавним контрактом.2. А також в ч. 5 ст. 2 цього закону сказано що, при невиконаннідержавнимзамовникомзобов'язаньзадержавним контрактом державнийзамовниквідшкодовуєвиконавцю державного замовленнязавданійомузбитки, включаючиочікуванийінеодержанийприбуток.У випадкахвідмови державного замовникавідзакупівліпродукції, щовиготовлена за державним контрактом (крімвипадків,зазначених у частинічетвертійцієїстатті), виконавець державногозамовленняреалізуєїї на свійрозсуд, при цьомузамовниквідшкодовуєвиконавцюдодатковівитрати, пов'язанізреалізацією, а уразінеможливостіреалізаціїпродукції – завданійомузбитки, включаючиочікуванийінеодержанийприбуток.Тепер ми бачимо не правомірні дії з боку державного замовника.3. Отже, в ст. 611 Цивільного кодексу України зазначено правові наслідки порушення зобов'язання1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмовивід зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, аборозірвання договору;2) зміна умов зобов'язання;3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди.На мою думку господарський суд має задовольнити позов на користьЗАТ «Пірс»