Мешканці Нової Землі – нащадки вихідців з південно-західної Англії та південної Ірландії, які іммігрували до провінції наприкінці XVIII та на початку XIX ст. Освоєння земель в основному залежало від місць рибальського промислу, цей порядок залишається й до сьогодні: півострів Авалон та північно-західна частина Нової Землі залишаються найбільш заселеними територіями провінції. Св. Джон, столиця – найбільше місто провінції з населенням понад 172 тис. осіб.
Більше 80% населення зараховують себе до нащадків мешканців Британських островів. На другому місці знаходяться французи – біля 18% мешканців, а 2%, що залишилися, припадають на частку етнічних німців, датчан, поляків, італійців та євреїв. За рахунок еміграції росте кількість китайців, вихідців із Азії, Африки, Східної Європи.
Біля 22 тис. мешканців Нової Шотландії – індіанці.
У Галіфаксі та його передмістях живе біля 320 тис. усіх мешканців провінції, а у Сіднеї – біля 116 тис.
На сьогоднішній день на Північно-Західних Територіях мешкає біля 40 тис. осіб, з яких до північних народів відносяться тільки 48%. Більшість жителів території мешкають у невеликих спільнотах. Єллоунайф, столиця території, нараховує усього 15 тис. жителів.
З 1779 року хвилі поселенців з Англії, Шотландії та Ірландії йшли одна за одною освоювати нові території у долині Св. Лаврентія. До цього часу імміграція відіграє важливу роль у зростанні населення й добробуту Онтаріо, де зараз проживають великі групи італійського, німецького, китайського, датського, португальського, індійського та польського походження. У 1991 році у провінції нараховувалося майже 250 тис. індіанців та метисів.
Онтаріо є найбільш населеною провінцією Канади – в ній живе біля 11 млн. осіб. Незважаючи на те, що англійська найпоширеніша мова в Онтаріо, франко фони відіграють важливу роль у культурному житті та являють собою найчисельнішу мовну меншину.
У 1996 році населення Острову Принс-Едуард складало трохи більше 136,5 тис. мешканців. З них 62% мешкає в сільській місцевості. Шарлоттаун, з населенням 33 тис. мешканців, єдине місто. Біля 80% населення – нащадки ірландців та шотландців. Біля 15% - французи за національністю, але лише 5% населення провінції вважає французьку за рідну мову. Населення острову досить молоде – 38% всіх мешканців не досягли 25-го віку.
З 7 млн. мешканців – 5 – французи, всього 350 тис. – походять з Британських островів й біля 137 тис. – індіанці та метиси. Італійці та переселенці із Східної Європи складають найбільш великі національні меншини Квебеку, однак з 60-х років нашого століття значно збільшився приток іммігрантів з Португалії, Гаїті, країн Латинської Америки та з Південно-Східної Азії. З кінця Другої Світової Війни до Квебеку, особливо до найбільшого міста провінції Монреалю, переїхало більше 650 тис. іммігрантів з 80 країн світу.
Французькою мовою розмовляє 83% мешканців Квебеку, англійською – біля 17%.
Метиси, нащадки європейців та індіанців, були серед перших поселенців у провінції, багато з яких переїхали до Саскачевану з Манітоли. Завдяки дешевій землі сільське господарство поступово витіснило торгівлю хутрами. Значна хвиля імміграції до провінції почалася з 1899 року і закінчилася у 1929 році.
На сьогодні населення провінції складає більше 1 мільйона. Саскачеван – єдина провінція Канади, де більшість мешканців не являються нащадками англійців або канадців. Найбільш великими етнічними групами є німці, українці, скандинави, датчани, поляки та росіяни. Реджина та Саскатаун – два найбільш великих міста провінції в яких мешкає майже третина всього населення Саскачевану.
Великі ліси Юкону з давніх давен були заселені атапаска нами, культурні й мовні традиції яких існують біля тисячі років. У наші дні вижило лише шість племен атапасканських індіанців: кутчин, хан, тутчоун, тлінгіт, каска та тагіш.
На Юконі живуть біля 31 тис осіб. 23% мешканців території - індіанці. Близько 60% всього населення живе в Уайтхорс, столиці території.
Густота населення по провінціях та територіях:
Провінція/ Територія | Площа (км. кв.) | Населення (тис.чол.) | Густота населення |
Нова Земля | 405,720 | 544,400 | 1.34 |
Нова Шотландія | 55,490 | 934,600 | 16.84 |
Нью-Брансвік | 73,440 | 753,000 | 10.25 |
Острів Принс-Едуард | 5,660 | 136,400 | 24.1 |
Квебек | 1,540,680 | 7,333,300 | 4.76 |
Онтаріо | 1,068,580 | 11,411,500 | 10.68 |
Манітоба | 649,950 | 1,138,900 | 1.75 |
Саскачеван | 652,330 | 1,024,400 | 1.57 |
Альберта | 661,190 | 2,419,900 | 3.66 |
Британська Колумбія | 947,800 | 4,009,900 | 4.23 |
Юкон | 483,450 | 30,700 | 0.06 |
Північно-Західні Території | 1,171,918 | 41,668 | 0.04 |
Нунавут | 1,900,000 | 27,146 | 0.014 |
Канада | 9,970,610 | 30,300,400 | 3.0 |
Відповідно щорічній статистиці ООН, Канада з 1993 року до 1998 рік займала перше місце у світі у переліку країн, які вважаються найкращими у світі для проживання за сукупністю найважливіших критеріїв (загальний рівень життя, екологія, культура та мистецтво, освіта, рівень злочинності тощо).
Канада – одна з самих екологічно чистих країн світу. У доповіді ООН за 1998 рік, присвяченому рейтингові рівня життя населення у всіх країнах світу, Канада зайняла перше місце, залишивши позаду усі країни світу.
Макроекономічні показники Канади виглядають наступним чином. При населенні біля 31 млн. чоловік (на початок 1997 року) валовий внутрішній продукт (ВВП) дорівнював 633,2 млрд. дол. США, тобто на душу населення він складав біля 21 тис. доларів (для порівняння: ВНП Росії у 1996 році становив 457 млрд. дол. США; на душу населення – біля 3 тис. дол.).
Канадська економіка, як і інші капіталістичні економіки розвивається нерівномірно, хоча у 90-ті роки для неї характерний помірний щорічний ріст темпами у 2 – 4 %. Темпи інфляції в ті ж роки значно впали й склали, наприклад, у 1996 році всього лише 0,3%. Корисними будуть й цифри про структуру Канадської економіки, які необхідно було би запам’ятати. У сфері послуг зайнято 75% працездатного населення Канади. На підприємствах працює біля 14%, у сільському господарстві – 4%, на будівництві - №5, в інших сферах – 4%.
Канаду зазвичай рахують джерелом сировини: зерна, нафти, лісу та мінералів. Проте за останні роки структура канадської економіки сильно змінилася. Експорт сировини став меншим й складає зараз 1/9 канадського експорту (порівняйте з 40% у 1963 році).
Трохи більше 13% канадських працівників – безробітні (порівняйте з 29% у 1946 році). Сфера послуг стрімко росте, зараз у ній зайнято більше 70% робітничої сили Канади. Це створює дефіцит певного фаху й веде до перерозподілу капіталу. В зв’язку з цим змінюються освітні пріоритети, і з’являються нові програми перекваліфікації.
В 1985 році було прийнята програма, яка заохочувала іноземні інвестиції. Як результат, Канада стала привертати зарубіжні капітали. Завдяки цій програмі інвестиції в канадську промисловість з 1980 по 1988 рік збільшилась з 62 млн. до 110 млн. канадських дол. Вплив в економіку Канади дали їй нові технології, нові області виробництва, нові робочі місця, нові технічні та керівні кадри.
Провідними галузями канадської промисловості раніше були: паперова, ливарна, машинобудівна, а також рибальство та сільське господарство. Однак в теперішній час в цих галузях спостерігається спад виробництва. Тільки сфера послуг та експорт процвітають та утримують Канаду на плаву.
Завдяки вигідному географічному розташуванню Британська Колумбія має тісні торгівельні зв’язки з країнами Азії та Тихоокеанського регіону. У 1990 році торгівля з країнами регіону досягла 38% від усього обсягу експорту провінції. Британська Колумбія експортує вугілля, ліс, деревну пульпу, мідний концентрат та іншу збагачену сировину. Головним торгівельним партнером Канади залишаються США. У 1990 році на долю США прийшлося 42% (7 млрд. дол.. США) експорту Британської Колумбії.
Процвітання Канади в значній мірі залежить від наявності корисних копалин. Майже половина території Канади вкрита лісом. Від Атлантики до Юкону простяглися хвойні ліси, деревина яких служить сировиною для виготовлення паперу. Ліс з Британської Колумбії, Онтаріо та Квебеку використовується на потреби житлового будівництва. М’яка деревина, пульпа та папір – найбільш важливі матеріали, які йдуть на експорт. Канада – найбільший виробник газетного паперу у світі. Тільки 7% землі придатні для сільського господарства, але це мільйони гектарів родючого грунту. Біля 80% канадських фермерських господарств працює в районі прерій. Це одна з найбільших житниць світу. Майже всі мінерали, які необхідні для розвитку сучасної економіки, знайдені в канадських надрах. Канада – один з провідних світових експортерів та виробників нікелю, цинку, гіпсу, поташу, сірки, алюмінію, золота, міді та залізної руди.