Міністерство освіти і науки України
Контрольна робота на тему
Порядок розгляду реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків
Виконала студентка
__________________________
__________________________
Науковий керівник
__________________________
Реєстраційний номер_________
Дата ______________________
Підпис_____________________
Одеса 2005
Зміст
Вступ. 3
1. Поява та розвиток технологічних парків в Україні 5
2. Порядок розгляду реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків. 7
Загальні висновки. 12
Використана література. 13
Додаток 1. 14
Додаток 2. 15
Додаток 3. 16
Широко відомо, що протягом останніх 30-50-ти років інноваційні процеси в країнах-світових лідерах набували дедалі більших масштабів і прискорювалися. Посилення орієнтації господарської діяльності на освоєння новітніх досягнень науки і техніки разом із забезпеченням конкурентних переваг та зміцненням економічних механізмів сприяють підвищенню технологічного розвитку держав, рівня та якості життя населення. Історичний досвід засвідчує, що наука, технології та інновації завжди були ключовим фактором розвитку суспільства. Тільки в сучасний період їх вплив зріс у сотні й тисячі разів, передусім завдяки високому попиту виробничої і споживчої сфер, розвитку підприємництва, прав інтелектуальної власності, глобалізації.
Окреслюючи завдання інноваційної діяльності, слід враховувати відомі концепції динамічного розвитку економіки та перспектив поступу людського суспільства. За Й. Шумпетером, головна внутрішня причина економічного розвитку пов’язана з творчістю людини, а новатори-підприємці — це ті, котрі здатні перетворювати нові ідеї в ефективні економічні рішення. На думку П. Друкера, становлення та розвиток нового постіндустріального суспільства можливе за досить високого рівня добробуту населення і творчої активності сучасної інтелектуальної особистості. Тому комплексні заходи, спрямовані на формування та розвиток інноваційних територіальних структур — науково-технологічних, наукових, дослідницьких парків, бізнес-інкубаторів і технополісів, які сприяють піднесенню економіки та активізації творчого процесу, увійшли в розвинутих країнах у число пріоритетних державних програм.
В Україні на державному рівні сформульовані основні напрями вдосконалення механізму інноваційного розвитку, позначені особливості фінансового забезпечення наукової та інноваційної діяльності. Водночас, недосконалість системи державного регулювання у сфері науки, технологій та інновацій, значне скорочення обсягів фінансування наукових досліджень і розробок, уповільнений розвиток технологічних парків, несинхронність структурної трансформації наукової та інноваційної діяльності із завданнями структурної перебудови економіки гальмують розробку і впровадження вітчизняних технологій та нововведень, сприяючи зарубіжній технологічній експансії.
Актуальність зазначених вище проблем і визначили тему цієї контрольної роботи. У роботі розглядаються загальне поняття та економічне технологічних парків, деякі організаційно-економічні аспекти формування та діяльності технопарків в Україні, зокрема порядок розгляду реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.
На початку 90-х років інноваційна діяльність в Україні не розглядалась як інструмент вирішення організаційно-економічних завдань і не знаходилась у центрі уваги уряду. Спроба здійснити перший економіко-технологічний експеримент щодо формування інноваційних структур у нашій країні датується 1994 р., коли був виданий Указ Президента України про створення на Львівщині територіального інноваційного центру „Броди”. Однак унаслідок неузгодженостей у місцевій владі цей перспективний проект не реалізовано.
Формування нормативно-організаційного забезпечення створення і функціонування IТС фактично було розпочато Розпорядженням Президента України від 23 січня 1996 р. №17/96-рп „Питання створення технопарків та інноваційних структур інших типів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №549 „Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів” від 22 травня 1996 р.
Нові шляхи і можливості розвитку інноваційної діяльності відкрилися завдяки прийнятому Верховною Радою України в 1999 р. Закону України „Про спеціальний режим інвестиційної й інноваційної діяльності технологічних парків” (16 липня 1999 р. №991-XIV). Він визначає організаційно-правові й економічні принципи діяльності технопарків та виконання ними інноваційних проектів, поширюється на технологічні парки, їх учасників, дочірні й спільні підприємства, що виконують інвестиційні та інноваційні проекти за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків. Закон був ініційований Національною академією наук України для забезпечення:
— підтримки науки і науково-технологічного потенціалу країни у вирішенні проблем її економічного розвитку на основі розробки та випуску нової високотехнологічної продукції, конкурентноздатної на світових і національних ринках;
— акумулювання коштів з різних джерел з метою фінансування наукоємних інноваційних проектів і виконання НДДКР;
— реінвестування засобів, отриманих у результаті інноваційної діяльності, у подальше виконання НДДКР і розвиток науково-технічного потенціалу країни.
Згідно зі ст. 1. Закону технологічний парк (технопарк) — група юридичних осіб, які уклали договір про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об’єднання вкладів учасників технологічного парку з метою створення організаційних засад щодо забезпечення діяльності учасників технологічного парку у виконанні проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукомістких розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції.
Пріоритетні напрями діяльності технологічного парку — економічно і соціально обумовлені напрями науково-технічної та інноваційної діяльності технологічного парку, що відповідають визначеним законодавством науково-технічним та інноваційним пріоритетам і спрямовані на промислове виробництво конкурентоспроможної високотехнологічної та інноваційної продукції і насичення нею внутрішнього ринку та забезпечення експортного потенціалу держави.
Відповідно до Закону держава надає технопаркам істотні пільги з оподаткування інвестиційної та інноваційної діяльності шляхом акумуляції на спеціальних рахунках сум податку на додану вартість і податку з прибутку, одержаних під час виконання інвестиційних та інноваційних проектів, митних операцій та валютного регулювання. Ці кошти мають бути використані для розвитку науково-технічної діяльності. Спеціальний режим оподаткування поширюється тільки на інноваційні проекти технопарків, які відповідним чином зареєстровані й реалізуються в рамках затверджених ними пріоритетних напрямів.
Сьогодні згідно з вищезазначеним Законом функціонують 8 технологічних парків: «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка» (м. Київ), «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків), «Вуглемаш» (м. Донецьк), «Інститут технічної теплофізики» (м. Київ), «Київська політехніка» (м. Київ), «Інтелектуальні інформаційні технології» (м. Київ), «Укрінфотех» (м. Київ), «Агротехнопарк» (м. Київ), «Еко-Україна» (м. Донецьк), «Наукові і навчальні прилади» (м. Суми), «Текстиль» (м. Херсон), «Ресурси Донбасу» (м. Донецьк), «Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій» (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса), «Яворів» (Львівська область).
Згідно з Законом (ст.1) інноваційний проект — це комплект документів, який включає опис взаємопов’язаних заходів технологічного парку, зазначає його учасників, дочірні та спільні підприємства, співвиконавців і виробників продукції щодо проведення наукових досліджень, технічного, технологічного, конструкторського проектування, випуску дослідних партій та промислового виробництва інноваційної продукції, а також щодо фінансового, кадрового, маркетингового та комерційного забезпечення виробничого впровадження нових товарів і надання послуг.
Інвестиційний проект — комплект документів, який включає опис взаємопов’язаних заходів технологічного парку, зазначає його учасників, дочірні та спільні підприємства, співвиконавців і виробників продукції щодо реалізації майнових та інтелектуальних цінностей як інвестора, так і власних з метою одержання прибутку та/або досягнення соціального ефекту.
П 3. ст 3. Закону встановлює, що розгляд, експертиза, державна реєстрація проектів технологічних парків здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань науки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Свідоцтво про державну реєстрацію проекту технологічного парку видається центральним органом виконавчої влади з питань науки у строк, що не може перевищувати 90 днів з дня подачі проектів технологічних парків у встановленому порядку.
Контроль за діяльністю технологічних парків здійснює Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів Кабінету Міністрів України. Положення про Комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.