Зміст роботи:
Вступ.
1. Населення і зайнятість.
2. Промислові потенціали і матеріало-енергетичні ресурси.
3. Природньо-ресурсні потенціали.
4. Економічні зв’язки Одеської області.
5. Розміщення і показники економіки сільського господарства.
6. Проблеми та перспективи РПС Одеської області.
Висновок.
Вступ.
Народне господарство переживає затяжну економічну кризу, що викликана не тільки труднощами постколоніального розвитку і втратою переходу від командно-адміністративної економіки до ринкової, а й наслідком некомпетентності керівництва та відсутністю цілісної програми стабілізації виробництва яка б відзначалася комплексністю заходів на мікро і макроекономічних рівнях.
Щоб стати рівноправним і рівно спроможним учасником загальноєвропейського процесу інтеграції та раціоналізації України необхідно:
· докорінно перетворити або створити нову економічну систему перейшовши перехідний стабілізаційний період, подолавши спочатку кризу економіки;
· відкритись зовнішньому світові, усунувши бар’єри, що, гальмують торгівельних, науково-технічних і культурних зв’язків з іншими країнами;
· налагодити і зробити активними взаємовигідні економічні зв’язки, насамперед з країнами-партнерами.
Інакше кажучи в Україні має бути створена економічна структура, сумісна з західноєвропейською, здатна функціонувати в одній системі координат.
Розміщення продуктивних сил (РПС) – галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили.
Продуктивні сили – це система суб’єктивних (людина) і речових (засобів виробництва) елементів, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесі праці освоюються природні ресурси, відтворюються умови існування людей, відбувається соціальний розвиток. Наука про розміщення продуктивних сил вивчає територіальну організацію виробництва, яка обіймає не просто розташування виробництва, але й елемент управління.
Розглядаючи РПС України, то, з одного боку, Україна – одна з найбільших держав світу за економічним потенціалом. Вона займає в Європі друге (після Росії) місце за територією й шосте за чисельністю населення. За обсягом промислового й сільськогосподарського виробництва всередині 80-х років її можна було порівнювати з Францією, Великобританією, Італією. За такими видами сировини й виробництва, як залізна й марганцева руди, чорні метали, вугілля, електроенергія, металургійне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова олія тощо Україна посідала одне з перших місць у Європі. У нас є висококваліфіковані наукові й виробничі кадри. З іншого боку, продукування національного продукту на душу населення істотно відстає від багатьох розвинутих країн, падає природній приріст населення. Причини такого стану мають соціально-економічний характер, що, загалом беручи, виходить за межі курсу РПС.
1. Населення і зайнятість.
В Одеській області українців 1433 тис. чол. (54,6 % усього населення), росіян – 719 тис. (27,4 %), майже 430 тис. представників інших національностей (18 %): болгар – 166 тис. (6,3 %), молдаван – 144 тис. (5,5 %), євреїв – 69 тис. (2,6 %), гагаузів – 27 тис. (1,0 %), білорусів – 21 тис. (0,8 %).
Демографічна ситуація в області характеризується тенденцією до скорочення загальної чисельності населення, що обумовлена зменшенням рівня народжуваності, від’ємним природним приростом та значним міграційним відтоком за межі області. Розглянемо таблицю природного руху населення:
Таблиця 1. Природний рух населення Одеської області
(у розрахунку на 1000 жит.)
| Роки | Народжуваність | Смертність | Природній приріст |
| 1970 | 14,2 | 10,4 | +3,8 |
| 1985 | 13,7 | 14,4 | -0,7 |
| 1991 | 12,4 | 14,5 | -2,1 |
Продовження таблиці 1.
| 1993 | 11,2 | 16,6 | -5,4 |
| 1995 | - | - | -12,7 |
З таблиці ми бачимо, що починаючи з 80-х років Одеська область має від’ємний природній приріст населення і на 1995 рік склав – 12,7%, в тому числі міського – 0,5%, сільського – 12,2%, а в 1998 році звичайно цей коефіцієнт ще збільшився.
За показниками відтворення населення область займає 11-те місце в Україні з народжуваності, 2-ге – зі смертності і 20-те – за природнім приростом. Показники природного руху населення відрізняються у міській та сільській місцевостях. Але як у містах, так і у сільській місцевості, коефіцієнт природного приросту негативний. Всі райони області мають від’ємний приріст населення. Лише у м. Одесі, Бєлгород-Дністровському приріст населення додатній.
На стан народжуваності і смертності в будь-якому суспільстві впливає комплекс соціальних, економічних, природних та інших умов. Один з основних факторів, що визначає природний рух населення – його вікова і статева структура.
Одеська область характеризується вкрай несприятливою віковою структурою населення. З 80-х років, в області спостерігається процес старіння населення. Середній вік чоловіків за останні 15 років зріс від 34 до 36,1 року, жінок – з 41 до 42 років. Щодо статевої структури, то у Одеській області 45% населення – чоловічої статі.
У формуванні населення області провідну роль, як уже зазначалося, відіграють міграції. Масштаби переміщення населення із сіл в міста – найбільші в країні. Основні ж напрямки виїзду населення за межі області – Київська, Вінницька, Хмельницька та Чернівецька області.
Міграційні процеси суттєво торкаються і динаміки основного джерела формування трудових ресурсів – населення в працездатному віці. Трудові ресурси області складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вміщує дані щодо розподілу працюючих в основних галузях народного господарства.
Таблиця 2. Структура зайнятості працездатного населення
| Назва галузі | Кількість працюючих (тис. чол.) | Частка від заг. Кількості (%) |
| Промисловість | 310 | 23 |
| Будівництво | 55 | 3 |
| Сільське господарство | 265 | 19 |
| Лісове господарство | 3 | 0,3 |
| Транспорт та зв’язок | 233 | 18,3 |
Продовження таблиці 2.
| Освіта, культура, наука | 96 | 10,5 |
| Охорона здоров’я, фізична культура, спорт та соціальне забезпечення | 57 | 3,2 |
| Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування | 23 | 1,5 |
| Інші | 331 | 23,2 |
В перспективі, за даними ради по вивченню виробничих сил України, спостерігатиметься значне скорочення кількості працюючих в таких матеріальних галузях як сільське господарство, промисловість, будівництво. На виконання обласної Програми зайнятості населення у 1998 році вживалися заходи щодо поліпшення становища на ринку праці та захисту не конкурентноздатної категорії незайнятого населення. За рік працевлаштовані 15,1 тис. чоловік (130% до передбачених Програмою), виконували оплачувані громадські роботи 7,7 тис. чол. (139%), пройшли профнавчання 4,3 тис. чол. (119,9%), надано профконсультаційних послуг 58,6 тис. чол. (116%).
Проте на зареєстрованому ринку праці в 1998 році продовжувалась тенденція зростання обсягів безробіття. Кількість громадян, яким надано статус безробітного, порівняно з минулим роком зросла в 1,33 рази і становила на початок 1999 року 29,5 тисяч чоловік. Рівень зареєстрованого безробіття за 1998 рік збільшився на 1,01 процентних пункта і на 1 січня 1999 року становив 3,2% працездатного населення працездатного віку. З державного фонду сприяння зайнятості населення на допомогу по безробіттю витрачено 5,8 млн. грн.
Працевлаштування незайнятих громадян стримується скороченням потреби в працівниках на підприємствах області та прихованим безробіттям. З метою попередження масового некерованого безробіття в 1998 році в області розроблені та затверджені на сесіях обласної, районних, міських рад регіональні та обласна Програми зайнятості населення на 1999 рік.
Середньомісячна заробітна плата одного працюючого за січень-листопад (без сільського господарства) в області становила 129,8 грн., що на 5,6% більше, ніж у відповідному періоді минулого року, в листопаді – 130,6 грн. (на 1,3% більше, ніж у листопаді 1997 року). Незважаючи на постійний контроль за виплатою зарплати, застосування натуральних форм виплати, в області заборгованість із зарплати працівникам закладів соціальної сфери порівняно з початком року збільшилась в 2,6 рази. На 01.12.1998 р. вона становила 18,7 млн. грн. Особливо складне становище спостерігається в галузі сільського господарства. Станом на 10.12.1998 р. заборгованість із виплати заробітної плати склала 132 млн. грн. і зросла в порівнянні з початком року в 1,6 рази.
В області склався багатогалузевий промисловий комплекс, провідне місце в якому належить харчовій та легкій промисловості, машинобудуванню та металообробці, промисловості будівельних матеріалів.
За вартістю валової продукції на першому місці стоїть харчова промисловість, на другому – машинобудування, на третьому — легка.
На території області кількість промислових підприємств на самостійному балансі складає 434 підприємства. З них електроенергетика – 8,
паливна промисловість – 1, Чорна металургія – 5, хімічна і нафтохімічна – 17,
машинобудування та металообробка – 108 з них машинобудування – 66 та інші.