Размещение продуктивных сил США (стр. 4 из 6)
Як наслідок, зайнятість безпосередньо в сільському господарстві є мінімальною — 2,8 млн осіб (1,4 млн фермерів і 0,8 мли найманих робітників) і продовжує зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припадає понад 70 га орних земель і 85 га пасовищ.
| Загальна площа (тис. га) | 936336,4 |
| Частка оброблюваної землі стосовно загальної площі (%) | 41,1 |
| Частка сільськогосподарських угідь (%) | 20,5 |
| Площа сільськогосподарських угідь (тис. га) | 187776 |
| Частка зрошуваної оброблюваної землі (%) | 12 |
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2001
Для американських ферм з самого початку їх існування була характерна висока товарність. Зараз вона практично досягає 100 %. Всі продукти, які споживають фермер та його родина, купуються в крамниці.
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Найвідомішим є «Кукурудзяний пояс», що знаходиться на Центральних рівнинах у межиріччі Огайо і Міссурі (штати Айова та Іллінойс і їх оточення). Це територія площею приблизно 600 тис. км2, з вегетаційним періодом 150—200 днів, високими літніми температурами і опадами 600—1000 мм на рік, багатими на азот ґрунтами.
«Пшеничний пояс» — це відомі американські степи-прерії, які простягаються у меридіональному напрямку від Техасу на півдні до кордону з Канадою на півночі вздовж 100-го меридіану західної довготи. В південній частині «пшеничного поясу» вирощують озиму, в північній — яру пшеницю. Головними штатами його є Канзас і Північна Дакота. Рис вирощують на півдні в долині Міссісіпі та в Каліфорнії.
Збір картоплі, як і її споживання, порівняно незначні. Проте вирощування овочів і фруктів є одним з найбільших у світі. Спеціалізованими районами овочівництва і садівництва стали південне узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида, узбережжя Ґалфу, Каліфорнія, штати Ореґон і Вашингтон.
Тютюн вирощують по обидва боки Аппалачських гір у штатах Північна Кароліна і Кентуккі. «Бавовницький пояс» — колись суцільна смуга Півдня від Атлантичного океану до Техасу — тепер перемістився в західному напрямку і перетворився на декілька розірваних ареалів у долині Міссісіпі, штатах Техас, Нью-Мексико, Аризона і Каліфорнія.
Тваринництво. Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів. На Північному Сході і в Приозер'ї вони зливаються. Західне Приозер'я, особливо штат Вісконсін, є основним постачальником масла і твердих сирів. Вирощування свиней — спеціалізація «кукурудзяного поясу».
Найбільша концентрація великої рогатої худоби м'ясного напрямку має місце на Великих рівнинах — штати Техас, Оклахома, Канзас і Небраска. Тут її утримують на спеціалізованих ранчо і фермах, які стали відгодівельними підприємствами промислового типу — «фабриками м'яса». Бройлерне
господарство характерне для південних схилів Аппалачів і плато Озарк (штати Арканзас, Міссісіпі, Алабама і Джорджія).
Сучасна географія сільського господарства в США складалася поступово в процесі колонізації території і змін у структурі самої галузі. Продовжує вона змінюватися і тепер. При цьому головним фактором стала не ринкова орієнтація, а орієнтація на найбільш сприятливі кліматичні умови з наступним транспортуванням продукції навіть на далекі відстані. Зараз частка Півночі в сільськогосподарському виробництві становить 45 %, Півдня — 32 і Заходу — 23 %. Найважливішою зоною треба вважати Середній Захід (2/5 виробництва при 1/4 площі «суміжних штатів»). Сюди заходить західна частина «молочного поясу», повністю «кукурудзяний» та «пшеничний» пояси і Північні рівнини з їх скотарством.
Транспорт. Сполучені Штати Америки – дуже велика і розвинена країна, яка має всі існуючі види транспорту та їх збалансовану систему.
У вантажоперевезенні на першому місці стоїть залізничний транспорт, у пасажироперевезенні – авіація. Роль залізниці, та водного транспорту мінімальна, адже дуже широко використовується автотранспорт.
| Щільність залізничних шляхів( км/10000 кв. км) | 237 |
| Довжина залізничних шляхів (км) | 222000 |
| Кількість легкових автомобілів | 134803008 |
| Кількість людей, що приходяться на один автотранспортний засіб | 1,3 |
| Кількість вантажівок і автобусів | 66727000 |
| Кількість аеропортів | 14720 |
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Каркас залізничних і автомобільних шляхів становить невелике число широтних та меридіональних напрямків, які отримали назву “транспортних коридорів”. Чотири трансконтинентальні «коридори» беруть початок у містах Міннеаполіс-Сент-Пол, Омаха, Канзас-Сіті і Новий Орлеан. Серед меридіональних «коридорів» виділяються напрямки Нью-Йорк — Флорида, Чикаго — Маямі (Новий Орлеан і Сан-Антоніо) та Лос-Анджелес — Сіетл. Залізниці, шосе і трубопроводи зв'язують США з Канадою і Мексикою.
Серед внутрішніх водних шляхів найбільше значення мають система Міссісіпі — Огайо, Великі озера і канали. Берегові канали з'єднують гирла річок і лагуни й дають можливість річковим суднам проходити вздовж узбережжя, не виходячи у відкрите море. Іллінойський канал з'єднує озеро Мічиган з притокою Міссісіпі річкою Іллінойс і створює вихід у Мексиканську затоку з Великих озер. Ері-канал (озеро Ері — притока Гудзону річка Мохок) є шляхом з району Нью-Йорка у Великі озера. Дуже напруженими за своїм вантажообігом є нещодавно збудовані два канали. Перший з них з'єднує річки Теннессі і Томбігбі і дає вихід у Мексиканську затоку, другий перерізав півострів Делмарва, набагато скоротивши водний шлях між Філадельфією і Балтімором.
В першій половині XX ст. першість від Міссісіпі — Огайо перейшла до Великих озер. Значними портами на Великих озерах є Дулут — Сьюпіріор, Чикаго — Індіана-Харбор, Толідо — Детройт, Буффало, а в басейні Міссісіпі — Пітгсбург і Сент-Луїс.
Особлива роль в США належить автомобільному транспорту. Насиченість країни автомобілями найвища в світі і продовжує зростати. Легкових автомобілів нараховується 146 млн, вантажних і автобусів — 48 млн. Територія США вкрита густою мережею асфальтованих доріг. Серед них особливу роль відіграє система міжштатних суперавтострад, які з'єднують між собою всі міста людністю понад 50 тис. чоловік.
Широкий розвиток авіаційного пасажирського транспорту в США пов’язаний як з високим рівнем розвитку країни, так і з розмірами її території, її географічним положенням. Аеропорти в метрополітенах Чикаго, Даллас —Форт-Уерт, Атланта і Лос-Анджелес займають чотири перші місця в світі за кількістю прибулих і відправлених пасажирів. Широко розвинені місцеві так звані комп’ютерні авіалінії, які з'єднують малі населені пункти. Зростає також обсяг перевезення вантажів, в першу чергу термінових, цінних, швидкопсувних.
Найбільшими комплексними транспортними вузлами США є великі метрополітени, географічне положення яких є центральним по відношенню до найважливіших територій, або навіть країни в цілому. Це Нью-Йорк, Філадельфія, Вашингтон – Балтімор і Бостон у Північно-східному мегалополісі, Сан-Франциско, Лос-Анджелес і Сіетл на Тихоокеанському узбережжі, Чикаго, Даллас – Форт-Уерт і Атланта всередині країни (картосхема стор. 8).
Нематеріальна діяльність. Важливу роль в розміщенні продуктивних сил США відіграє сфера нематеріального виробництва. Як вже було сказано, головними його підрозділами є торгівля, фінанси і послуги. За кількістю зайнятих у кожному підрозділі переважають «нижні поверхи», представлені дрібними підприємствами повсюдного поширення і розміщення яких збігається з розміщенням населення (споживача). Це перш за все роздрібна торгівля і громадське харчування, шкільна освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги.
«Верхні поверхи» нематеріальної діяльності територіально сконцентровані. Вони тяжіють до великих міст (метрополітенів), значення і статус яких визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом, скільки розмірами нематеріальної діяльності. Саме у великих метрополітенах розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і туристські компанії. Тут же знаходяться головні видавництва, редакції газет і журналів, рекламні агенції, радіо й телевізійні студії, великі культурні та спортивні комплекси. Тут багато готелів і так званих «місць інтересу»: фешенебельні магазини, салони, театри, концертні зали, музеї тощо. Одночасно в процесі субурбанізації намітилась тенденція переміщення деяких установ, у тому числі і штаб-квартир корпорацій, з даунтаунів метрополітенів у їх передмістя. Нові засоби зв'язку зробили це можливим технічно.
Неповсюдним (спорадичним) розміщенням відзначається діяльність, пов'язана з природною і культурною спадщиною. Природна спадщина США багата і різноманітна, культурна, порівняно з країнами Європи та Азії, — молода. Ставлення до них вкрай дбайливе. Служба національних парків, крім власне національних парків, включає національні історичні парки і місця, поля битв, національні меморіали і монументи, національні дороги, узбережжя, долини, річки, стежки, а також національні рекреаційні зони. Всього майже 370 об'єктів. Розкидані вони по всій території: природних об'єктів більше на заході, історичних пам'яток — на сході.
Серед курортних місцевостей найпопулярнішими є Флорида і Гавайї. Флорида — центр масового відпочинку, тоді як переліт на Гавайські острови коштує дорого. Серед розважальних центрів найбільш відомі Голлівуд і Діснейленд у Каліфорнії, Лас-Вегас — у штаті Невада і Діснейуорлд на Флориді.