Смекни!
smekni.com

Родной край - Украина (стр. 4 из 5)

В місті існує 9 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. Зелені вулиці Києва справедливо порівнюють з тінистими але­ями парків. Щорічно в місті висаджується більше 3 тисяч дерев, близько 10 тисяч кущів та 7 млн. квітів. Бульвар ім. Тараса Шевчен­ка, обсаджений пірамідальними тополями, є пам'яткою природи і входить до об'єктів природно-заповідного фонду Києва.

Загальновідомо, що Київ - одне з найзеленіших міст світу. Мешканці нашого міста знаходяться ніби в обіймах природи. На кожного жителя міста приходиться 20 кв. м насаджень. Це більше, ніж у таких європейських містах, як Лондон, Рим, Москва, Санкт-Петербург, Берлін. Наприклад, в Парижі цей показник дорівнює 5,6 кв. м, в Токіо - всього 1 кв. м.

Тварини лісів та водойм. У густих широколистих лісах із сивими мохами, грибними та ягідними полянами тваринний світ дуже різ­номанітний. Продираються крізь зарості велетні лосі та дикі кабани. Пасуться дикі кози. Полюють вовки та лисиці, стрибає полохливий заєць-русак. На деревах миготять руді білки та куниці, а внизу хо­ваються тхори, кроти, землерийки, клопочеться їжак. У верховітті справжнє пташине царство: зяблики, дятли, дрозди, зорянки, горихвістки, синиці, солов'ї та ін. Є й хижі птахи: сіра сова, шуліка. В траві зустрічаються вужі, мідянки та ящірки.

У соснових лісах (борах) тваринний світ значно бідніший. Тут поширені лисиця, заєць-русак, білка, їжак, лісова миша, кілька видів кажанів. З птахів водяться сова, дятел, мухоловка, зяблик, синиця. Є ящірки та жаби.

У заплавах Дніпра багато водяних полівок, тхорів, кротів. Зустрі­чаються єнотовидний собака, ласка, бобер. Сила-силенна птахів - деркачі, водяні курочки, плиски, жайворонки, бугайчики, чайки; з перелітних зустрічаються гуси, крячки, кулики, журавлі.

В Дніпрі, ставках та озерах водяться такі види риб: короп, карась, лящ, плітка, окунь, судак, лин, щука, сом. Колись зустрічались осетр і стерлядь. У малих річках поширена менш цінна риба: окунь, йорж, піскар.

Звірі міста. Вони представлені як природними загальнопоширеними видами, так і багатими колекційними фондами Київського зоопарку, а також собаками та котами, чисельність яких сягає 150-170 тисяч особин. Місто з його будівлями та парками є звичним } місцем існування для багатьох тварин. Досить поширена білка, її можна зустріти навіть у центрі міста (Ботсад ім. Фоміна).

Звичними є щурі, які належать до найбільш шкідливих гризунів. Вони знищують харчові продукти, псують тару, розгризають дерев'яні частини будівель, пошкоджують лінії електропередач, кабелі. Оселяючись в таких місцях, як смітники та стічні канави, щурі стають носіями більше ЗО різних хвороб (чуми, тифу, дизен­терії, холери, сказу та ін.). У підвалах, каналізації, тунелях метро (в нижньому ярусі міста) живуть сірі щурі (пацюки), а чорні витіснені ними на горища. За світовою статистикою, сьогодні на кожного жителя міста припадає як мінімум по одному щуру.

Найбільш поширеною є хатня миша. Вона, як і щур, з давніх-давен живе біля людини і теж належить до небезпечних шкідників: шкодить у зерносховищах, продовольчих складах, житлових примі­щеннях. Миші також є носіями захворювань. Пристосувалась до жит­тя в міських умовах куниця кам'яна, яка поселяється на горищах старих будинків. Ці спритні тваринки активні вночі, а вдень ховають­ся в свої лігва. Як хижаки, куниці живляться гризунами, дрібними; пташками, нерідко нападають на голубів. Влітку і восени вони з задоволенням поїдають ягоди, яблука, груші, сливи, шипшину тощо.

Трапляються в місті деякі види кажанів. Це нічні тварини. В Києві вони гніздяться в темних кутках залізничного моста через Дніпро. Вечорами величезна кількість цих маленьких крилатих істот літає над поверхнею річки.

Птахи міста. Навряд чи кому спаде на думку пов'язувати пташине царство з великим сучасним містом. Проте саме тут, поруч з нами, нехтуючи правилами прописки, мешкають різноманітні птахи. Вони населяють житлові масиви, парки, сади та водойми Києва,

Деякі з пташок постійно мешкають у Києві, вважаючи його рідною домівкою. Це добре знайомі, іноді навіть докучливі, голуби та горобці, а також кільчасті горлиці, сороки, сойки та чорні дрозди, які стали "киянами" зовсім недавно. Чорних дроздів вчені спеціаль­но завезли з Польщі для окраси краєвиду міста.

Чимало пернатих перебуває в нашому місті лише в теплу пору року. Це шпаки, серпокрильці, солов'ї, ластівки, кропив'янки.і зорянки та мухоловки. Інші птахи з'являються у місті виключної у зимовий період. До них належать снігурі та омелюхи, чечітки та горіхівки. Взимку вони живляться плодами горобини та омели,( насінням бур'янів і бруньками дерев. Багатотисячні зграї граків та гав з початком холоднечі заповнюють двори, сквери і парки. ^ Значно збільшується кількість синиць. У місті й тепліше, і, го­ловне, їжі більше.

Місць гніздування в Києві не вистачає. Сучасні "коробки", на від­міну від старих споруд, які мають ніші і душники на горищі, мало приваблюють птахів. За таких умов допомогти може тільки збільшення кількості штучних гнізд. Розвішу­вати шпаківні і синичники доречно не тільки в парках, садах і скверах, а й на балконах і дахах будинків. Можна було б запропонувати київ­ським архітекторам, створюючи про­екти нових будівель, враховувати ін­тереси пернатих мешканців міста, як це роблять у Західній Європі. Треба пам'ятати, що птахи не тільки наші найближчі сусіди, що розважають нас чудовим співом, а й надійні помічники, які знищують багатьох шкідників зелених насаджень.

Багато у нашому місті птахів, що прив'язані до водойм. На островах та узбережжі Дніпра, Десенки, багатьох ставків і озер мешкають норці, чаплі, качки, плиски, водяні курочки; є мартини, крячки, кулики. Безліч дрібних співочих пташок: очеретянки, синьошийки, вусаті синиці та ін. Частина цих птахів, завдяки впливу теплих стоків міста, теплоелектроцентралей і Київської ГЕС, перебувають зиму на незамерзаючих ділянках та поблизу від них.; В останні роки, завдяки не дуже суворим зимам і організації більш-менш регулярної підгодівлі водолюбних птахів, у Києві стали зимувати лебеді!

Свійські тварини. У сиву давнину людина приручила деяких тварин, які тепер забезпечують її продуктами харчування, вовною та допомагають виконувати різну роботу. Тепер їх називають свій­ськими тваринами (назвіть цих тварин).

VI. НАСЕЛЕННЯ

Місто - це не тільки архітектура споруд і мереживо вулиць. Місто - це люди.

Київ -одне з найдавніших місць оселення людини. Про це свідчать відкриті археологами стоянки стародавньої людини в межах міста і його околиць.

Кількість населення. Люди, які проживають на певній тери­торії, складають її населення. Відомості про кількість і склад на­селення дають його переписи, що проводяться один раз на десять років. За останніми даними в Україні проживає 51 мільйон чоловік, а у Києві - 2,6 мільйона (точна цифра - 2 626 000 чол. на 1.01.1997 року). Це становить 5% всього населення держави. За кількістю населення це найбільше місто України.

Густота населення. Населення розміщується по території нерівномірно: в одних місцях - скупчення міст і сіл, а значить, і населення, в інших - населені пункти зустрічаються рідше (Переконайтеся у цьому, розглянувши адміністративну карту Київської області). Щоб обчислити густоту розселення людей на певній території, потрібно кількість проживаючого на ній населення розділити на площу цієї території. Так, густота населення в Києві І дуже висока, вона складає 3 187 чоловік на кв. км, в той час, як І в Київській області - 66 чоловік на кв. км.

Національний склад. За національним складом населення Києва, як і нашої держави, багатонаціональне. Кияни належать до різних націй і народностей. Основну частину населення складають українці - корінне населення країни. В Києві частка українців складає 72,5%, росіян - 21%, євреїв - 4%, білорусів - 1%, всіх інших національностей - 1, 5 %. Серед них поляки, вірмени, татари, молдавани, азербайджанці, грузини, узбеки, болгари, греки та ін.

За Конституцією, нашим основним законом, представники різних націй і народностей складають український народ. Всі вони мають однакові права і рівні перед законом

VII. ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ

Пошуком відповідей на ці та інші питання займаються люди – екологи, які люблять свою землю, бажають добра їй та всьому живому на ній, дбають про збереження здоров’я як природи, так і людини. Цей параграф допоможе згадати вже вивчене, звертаючи увагу на необхідність охорони природи, її збереження.

Природа Києва й околиць зазнає відчутного негативного впливу промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту та інших галузей господарства. Забруднюються повітря, вода, грун­ти, що шкідливо впливає і на саму людину. Приголомшуючим є вплив на природу Київщини чорнобильської катастрофи. Територія екологічної біди охоплює 30-кілометрову зону навколо АЕС.

Природно-заповідний фонд. Попри всі біди природа міста ще чарів­на, багата і різноманітна. Щоб зберегти її, затверджено перелік тери­торій та об'єктів природно-заповідного фонду м. Києва, яким надано заповідний статус. Це ділянки суші і водного простору, які мають особливу наукову, естетичну та іншу цінність і виділені для збережен­ня природних краєвидів, тварин і рослин, для підтримання екологіч­ної рівноваги та спостережень за природою. Заповідні території мають важливе господарське та наукові практичне значення. Передусім вони зберігають природне сере­довище, необхідне для нормаль­ного існування рослин і тварин, насамперед тих, кому загрожує небезпека зникнення. Заповідні території - своєрідні зразки не­займаної природи. Саме в них, як у природних лабораторіях, можна вивчати складні зв'язки в живій природі, оцінювати вплив людини на навколишнє середовище та розробляти заходи щодо розумного використання, охорони та збагачення природних багатств.