Смекни!
smekni.com

Родной край - Украина (стр. 1 из 5)

I. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Щоб знайти у місті людину, необхідно знати її адресу - місце проживання. Географічне положення об'єкта (держави, міста, села, річки, озера, гір, рівнин тощо) - це його своєрідна адреса, саме з її визначення і починається вивчення будь-якої території.

Географічне положення - це місцезнаходження відносно екватора, материків, морів та океанів, інших природних об'єктів.

Україна розташована у північній півкулі відносно екватора, на материку Євразія, у Східній Європі. На півдні вона омивається Чорним та Азовським морями. Це найбільша за площею країна Європи. Могутній Дніпро несе свої води через всю Україну, перетинаючи її з півночі на південь.

Київ розташований у північній частині України, на межі мішаних лісів і лісостепу, в середній течії Дніпра, на обох його берегах. Не дивно, що ще у давнину Київ став центром давньоруської держави, а потім і столицею України, бо має зручне географічне положення.

Площа Києва становить 827 квадратних кілометрів, це одне з найбільших міст України. Вздовж Дніпра він простягається більш як на 20 км. Місто ділиться на 14 міських районів: Ватутінський, Дарницький, Дніпровський, Жовтневий, Залізничний, Ленінградський, Мінський, Московський, Печерський, Подільський, Радян­ський, Старокиївський, Харківський, Шевченківський.

II. ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ,

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Форми поверхні Землі. Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. Вона складається із величезних океанічних западин і ділянок суходолу - материків. Але і їх поверхня неоднорідна: в одних місцях вона вирівнена, в інших піднімаються гори, є ділянки знижені і, навпаки, підвищені. Сукупність усіх нерівностей земної поверхні називають рельєфом. Основними формами рельєфу Землі є гори і рівнини. Гори бувають різними за висотою: низькі (до 1000 м), середні (1000-2000 м) і високі (понад 2000 м). Рівнини теж поділя­ються за висотою: низовини (до 200 м), височини (200-500 м) та плоскогір'я (понад 500 м).

Погляньте на фізичну карту світу. На ній різними кольорами зображені форми рельєфу: гори - коричневим, височини - жовтим (оранжевим), низовини - зеленим, западини морів і океанів - , блакитним та синім. Ці великі ділянки поверхні формують внутрішні сили Землі.

Рельєф Києва і його околиць. Він представлений рівнинними формами: на Лівобережжі - Придніпровська низовина, на Право­бережжі в північній частині міста - Поліська низовина, в південній - Придніпровська височина. Високий правий берег Дніпра на Київщині займає відроги (відгалуження) Придніпровської височини. Ця підвищена ділянка називається Київське плато (“плато” із французької - плоский). Воно густо порізане балками та ярами. Місцевість то підноситься, утворюючи ряд окремих висот, то, знижується до рівня долини Дніпра. Найвищі точки висотою 106 м над рівнем Дніпра лежать в районі Печорська і Батиєвої гори. Найнижчі точки рельєфу розміщені на Подолі на березі Дніпра.

Вздовж Дніпра з півночі на південь тягнуться низовинні ділян­ки. На лівому березі вони значно ширші, на них розміщена Дарни­ця, на правому - Куренівка, частина Пріорки, Подолу та Оболонь. На великі форми рельєфу накладаються менші за розмірами форми поверхні, про які ви дізнаєтесь з наступних параграфів.

Поняття про мінерали та гірські породи. Формування рельєфу нашої місцевості, як і планети взагалі, залежить не тільки від дії внутрішніх сил Землі, а й від властивостей тих речовин, з яких утворена земна поверхня. Ці речовини - мінерали та гірські породи.

Мінерали - це природні однорідні утворення, які складаються з однієї речовини. Наприклад, вода, сіль, золото, сірка, слюда, польовий шпат, алмаз та ін. Мінерали в чистому вигляді траплять­ся порівняно рідко. Найчастіше вони бувають у вигляді різних сполук, утворюючи гірські породи.

Гірські породи - це сполучення кількох мінералів або скупчення одного у великій кількості. Наприклад, до складу гірської породи граніт входять 3 мінерали: кварц, слюда і польовий шпат. Гірська порода пісок складається з дрібних уламків переважно кварцу, а вапняк - це скупчення мінералу кальциту у великій кількості.

Утворення та властивості гірських порід. Гірські породи утворюються, при різних умовах, тому за походженням їх поділяють на З групи.

Гірські породи існують у трьох станах: твердому (граніт), рідкому (нафта), газоподібному (природний газ) - і мають різноманітні властивості: відрізняються за кольором, запахом, розчинністю у воді, твердістю. Тому одні породи можуть легко руйнуватись під дією води, вітру, сонця, інші - здатні тривалий час протистояти цьому впливові

Гірські породи Києва. В нашій місцевості поширеними гір­ськими породами є лесовидні суглинки (породи, що складені піском і глиною в однакових частинах), піски та глини, їх можна побачити під темним шаром грунту в траншеях, кар'є­рах. Відслонення цих порід зручно спостерігати біля с. Кор­чувате. Біля Дніпра добре видно піски, а на крутих схилах правого берега – глини.

На правому березі Дніпра відклади залягають у такій послідовності: товщі лесу (пухка порода світло-жовтого кольору) від 1 до 20 м, їх підстилають суглинки товщиною 8-1 м, під ними - бурі глини, що залягають окремими островами товщиною в середньому 7-8 м. Бура глина не пропускає воду, яка просочу­ється з поверхні землі, тому вона збирається на її поверхні. Нижче залягають рябі глини, їх товщина становить 3-10 м. Ще глибше - пісковики, які є найстійкішою породою серед порід, що залягають вище рівня Дніпра. Є також прошарки бурого вугілля та мергелів. У мергелях прокладено тунелі метрополітену. В лесах створені Лаврські печери.

Відклади в Лівобережній частині Києва складаються з піщаних, порід, суглинків та торфу. Значний вплив на стан гірських порід здійснює підземне будівництво - метрополітену та каналізацій. У результаті виникають прориви підземних вод, пливуни (насичені водою пухкі відклади), обвали гірських порід, тріщини.

Багато предметів, що нас оточують, створені з мінералів та гірських порід. Усі мінерали і гірські породи, які людина використовує для своїх потреб, називають корисними копалинами. За використанням у господарстві їх поділяють на групи. В околицях Києва найбільше є будівельних матеріалів. Уздовж правого берега Дніпра, поблизу с. Корчувате, залягають мергелі. З них виготовляють найміцнішу будівельну цеглу, яка після випалу набуває світло-жовтого забарвлення. Під Києвом (Буча) є піски, які широко використовуються для виробництва скла. Значну цінність становлять глини як сировина для керамічних виробів (район Василькова). Поклади торфу є в долинах річок Здвиж, Ірпінь, Трубіж та в інших місцях. Його запаси до­сить великі. Більш як 280 торфовищ вміщують 1,3 млрд. куб. м. торфу. Торф використовується як паливо, добриво в сільському господарстві і сировина в хімічній промисловості. Значні проблеми з використанням торфу виникли після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Поклади бурого вугілля (під Вишгородом) незначні, тому промислове добування не здійс­нюється. Родовища залізної руди представлені болотними ру­дами, використовуються вони для виготовлення фарб. Рідко зустрічаються невеликі родовища бурштину.

Видобування корисних копалин часто пов'язане з порушен­ням поверхневих шарів Землі. У місцях видобування торфу виникають заболочені ділянки, непридатні для сільського гос­подарства, у кар'єрах, де добувається пісок та мергелі, природна поверхня настільки змінена, що нагадує краєвид Місяця. Пло­ща таких техногенних пустирів, так званих бедлендів, за останні роки дуже зросла. Щоб відтворити родючість порушених земель і повернути їх для використання, потрібно провести значну роботу. Найдоцільніше використовувати такі землі для ство­рення лісопарків, а також для садівництва та будівництва, під водойми. Для цього спочатку вирівнюють відвали, насипають родючий шар грунту, висівають багаторічні рослини (найкраще люпин та буркун), щоб поліпшити і збагатити грунт. Потім висаджують невибагливі до грунту кущі та дерева: березу, ака­цію, сосну. Вони поступово формують лісове середовище. На­решті висаджують інші деревні породи.

У порівнянні з величезними мінеральними ресурсами всієї України підземні багатства Київщини досить скромні і не можуть повністю забезпечити господарство області, тому багато сировини завозиться з інших районів.

III. КЛІМАТ

Поняття “погода”. Можна сказати, що люди живуть на дні океану, тільки не водного, а повітряного. Скрізь навколо Землі існують товщі повітря, які утворюють повітряну оболонку (атмосферу). У повітря внаслідок випаровування з водойм надходить водяна пара. Від поверхні Землі повітря нагрівається або охолоджується. Тепле повітря легше, воно з меншою силою тисне на земну поверхню, а холодне, навпаки, важче і тисне сильніше – так змінюється атмосферний тиск. Стан повітря в нижніх, прилеглих до Землі, шарах постійно змінюється: тут дмуть вітри, утворюються хмари, випадають опади. В різних місцях земної кулі ці зміни різні. Погодою називають стан прилеглого до поверхні Землі повітря в даній місцевості в певний час. Основними показниками погоди є температура повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру, вологість повітря, хмарність та опади.

В районі Києва, за даними багаторічних спостережень, середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) становить 190 С, найхолоднішого (січня) - -60 С. Бувають роки, коли температура відхиляється від цього рівня. Опадів випадає досить багато - 600 мм на рік. Найбільше опадів випадає в теплу пору року, коли над нашою територією дмуть вологі західні вітри. Найменше - взимку, коли панують сухі, холодні східні та південно-східні вітри.

Зміна погоди. Початком осені вважають день, коли добові температури становлять менше 100 С, (29 вересня - 7 жовтня). Перша половина осені суха і тепла, особливо вересень. Цей період називають бабиним літом. Похмура, з дощами погода наступає в кінці жовтня. Закінчується осінь 19-25 листопада. Київ прекрасний у будь-яку пору року, але особливо гарний у розпалі золотої осені, коли безкінечно багата палітра кольорів, земля вкрита різнокольоровим килимом і дерева багряно палають під ласкавим промінням вже не спекотного сонця.