2) службу інкасації, охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться, Державну службу охорони при МВС України;
3) суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, які надають послуги по охороні тільки громадян — тобто мають ліцензію на надання послуг по охороні громадян [11, 7].
В Україні за чинним законодавством можлива лише державна правоохоронна діяльність. Недержавну правоохоронну діяльність не передбачено, хоч участь громадян у охороні правопорядку та державного кордону є досить розвиненою й регламентованою [25, 34].
Охоронна діяльність - професійна діяльність суб'єктів державної та недержавної охоронної діяльності по організації та практичному здійсненню заходів охорони [22, 67].
Охоронна діяльність – це професійна діяльність суб'єктів державної та недержавної охоронної діяльності по організації та практичному здійсненню заходів охорони належного їм майна, забезпечення особистої безпеки їх засновників та/або посадових осіб, надання на підставі цивільно-правових угод послуг з охорони майна юридичних і фізичних осіб та забезпечення особистої безпеки фізичних осіб.
Основними принципами охоронної діяльності мають бути:
- законність;
- повага і додержання прав і свобод людини і громадянина;
- взаємодія суб'єктів охоронної діяльності з правоохоронними органами, власниками майна, трудовими колективами, громадянами та об'єднаннями громадян;
- оптимальне використання наявних сил і засобів під час припинення посягань на об'єкти охорони;
- неучасть у політичних заходах під час здійснення охоронної діяльності [20, 67] .
Таким чином, доцільно зробити висновок, що послуги з охорони власності та громадян — це вид підприємницької діяльності, який за своїм суб'єктним складом і змістом діяльності є цивільно-правовими зобов'язальними правовідносинами і здійснюється на підставі законодавчих, нормативно-правових актів або державних ліцензій на право надання послуг з охорони власності, крім окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, та охорони громадян.
До основних функціональних обов’язків приватного охоронця належить контроль за проходженням на об'єкт охорони, пересуванням його територією, а також залишенням його особами, переміщенням предметів відповідно до порядку, установленого володільцем майна, що охороняється, у тому числі шляхом:
- застосування пропускного та внутрішньооб'єктового пропускного режиму;
- використання технічних засобів охоронного призначення (систем і технічних засобів охоронної сигналізації, теле-, відеоспостереження, контролювання доступу) відповідно до їх технічних характеристик і цільового призначення, у тому числі централізованого спостереження за роботою технічних засобів охоронного призначення, установлених на об'єктах;
- використання службових собак.
Домінуючі види діяльності:
- забезпечення безпеки клієнта в цілому;
- розробка основних і додаткових (запасні варіанти) маршрутів пересування;
- забезпечення руху ескорту при пересуванні (при необхідності);
- забезпечення зміни машин на трасі при форс-мажорних обставинах;
- забезпечення розміщення "своїх" людей на основних і запасних маршрутах проходження;
- "відпрацьовування" (перевірка) під'їздів, дахів, підвалів і місцевості в цілому;
- мінімізація можливості нападу на клієнта при висадженні і посадці в транспортний засіб;
- огляд транспортних засобів;
- перевірка кадрів (водії, що служать, знайомі і т.д.).
Психофізичні вимоги:
- наявність організаційних здібностей;
- здатність швидко організовувати себе й інших на виконання завдання;
- високий рівень розвитку волі;
- фізична сила;
- фізична витривалість;
- висока психічна й емоційна стійкість;
- високий рівень розвитку концентрації і стійкості уваги (здатність протягом тривалого часу зосереджуватися на одному важливому виді діяльності);
- вибірковість уваги;
- розвиток короткочасної і довгострокової пам'яті;
- розвита увага до деталей;
- швидкість реакції;
- здатність швидко приймати рішення в умовах дефіциту часу;
- комунікативні здібності (уміння входити в контакт);
- розвиток логічного мислення;
- здатність аналізувати і систематизувати велику кількість інформації.
Особистісні якості, інтереси і схильності:
- порядність;
- спостережливість;
- уміння зберігати таємницю;
- гарна інтуїція, уміння розбиратися в людях;
- організованість, чіткість;
- дисциплінованість;
- рішучість;
- вимогливість до себе і людей;
- допитливість;
- уміння швидко орієнтуватися в навколишнім оточенні;
- гарна фізична і психічна витривалість;
- емоційна стійкість, самоконтроль;
- уміння прогнозувати ситуацію.
Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:
- нечесність, корисність, аморальність;
- неуважність;
- запальність, імпульсивність;
- неорганізованість, недисциплінованість;
- швидка стомлюваність;
- схильність чужому впливу;
- брутальність, невихованість;
- безвідповідальність;
- нездатність аналізувати, зіставляти факти, робити умовиводу;
- нерішучість, ригідність;
- відсутність фізичної і психічної витривалості;
- відсутність почуття боргу;
- слабовілля;
- невміння зберігати таємницю.
Не залучаються до охоронної діяльності громадяни які :
- не досягли повноліття;
- за станом здоров'я і фізичного розвитку відповідно до висновку закладу охорони здоров'я не можуть виконувати обов'язки з охорони майна або громадян;
- перебувають на обліку в органах охорони здоров'я з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії;
- не мають висновку психофізіологічної експертизи;
- визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
- мають непогашену чи незняту судимість за умисні злочини;
- у судовому порядку заборонено займатися охоронною діяльністю або роботою, пов'язаною з матеріальною відповідальністю;
- не зареєстровані за місцем проживання в установленому чинним законодавством порядку;
- ухиляються від призову на строкову військову службу, військового обліку та спеціальних зборів.
Не допускаються до здійснення заходів охорони працівники, які в установленому порядку не пройшли обов'язкової періодичної перевірки знань відповідно до ліцензійних умов.
Відомості про особу при вирішенні питання про можливість її залучення до охоронної діяльності одержуються відповідно до чинного законодавства.
Фізична охорона - безпосередні дії (заходи оперативного реагування) персоналу охорони за місцезнаходженням об'єкта охорони, спрямовані на виявлення, запобігання та припинення:
- не санкціонованих володільцем проникнень на об'єкт охорони (на територію, у приміщення);
- перебування осіб, яким володілець не надав відповідних повноважень, на об'єкті охорони;
- протиправного заволодіння майном на об'єкті охорони шляхом крадіжки, грабежу, розбійного нападу, шахрайства тощо;
- протиправного використання майна на об'єкті охорони особами, яким володілець не надав відповідних повноважень;
- заподіяння володільцю збитків шляхом умисного пошкодження або знищення його майна, протиправних посягань на особисту безпеку фізичних осіб, їх недоторканність;
- заподіяння майнової шкоди володільцю, ушкодження здоров'я фізичної особи шляхом очевидних порушень техніки безпеки, належних умов зберігання майна або внаслідок стихійного лиха, аварій, катастроф та інших надзвичайних подій за відсутності протиправних дій щодо об'єктів охорони [3; 51].
Оперативне реагування - негайні, починаючи з мінімально необхідних, дії персоналу охорони, у тому числі за повідомленням третіх осіб, за фактами протиправних дій щодо об'єктів охорони, або на події та обставини, що завдають (можуть завдати) майнову шкоду володільцям, а також створюють очевидну загрозу особистій безпеці фізичних осіб, персоналу об'єкта охорони, іншим громадянам та персоналу охорони, з визначення конкретного місця можливого вчинення правопорушення чи виникнення небезпечних обставин, їх індивідуалізації, локалізації, а в разі потреби - нейтралізації, у тому числі припинення протиправних дій або інших згубних для майна та/або фізичних осіб наслідків.
Персонал охорони повинен знати статті 7, 9, 11, 17, 18, 22, 26, 36, 37, 38, 39, 41, 42, 45, 50, 51, 66, 67, 74, 88, 89, 90, 91, 115, 119, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 128, 135, 136, 146, 162, 172, 173, 175, 185, 186, 187, 189, 194, 196, 197, 202, 203, 205, 206, 229, 232, 260, 262, 263, 272, 293, 343, 356 Кримінального кодексу України; статті 9, 12, 17, 18, 19, 24, 34, 35, 51, 174, 185, 186, 190, 192, 193, 195, 195-2, 195-3, 195-4, 254, 255, 259, 264, 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення; статті 21, 23, 24, 26, 27, 31, 36, 38, 39, 40, 46, 47, 48, 50, 130, 132, 133, 134, 135, 136, 147, 169 Кодексу законів про працю України; статті 6, 7, 11, 14, 15, 15-1, 20 Закону України "Про міліцію"; статті 9, 17, 27 Закону України "Про статус народного депутата України"; статті 8, 25 Закону України "Про Службу безпеки України"; Постанову Верховної Ради України від 17 червня 1992 року N 2471 "Про право власності на окремі види майна" (із змінами і доповненнями); Постанову Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 року N 49 "Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку" (із змінами) та постанову Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 року N 706 "Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії" (із змінами і доповненнями); Порядок та правила надання першої долікарської допомоги при пораненнях вогнепальною або холодною зброєю, асфіксіях, отруєннях, ураженні електричним струмом, кровотечах та переломах; Порядок та правила застосування протипожежних засобів.
Знання персоналом охорони вказаних вище вимог підтверджується шляхом складання один раз на 5 років заліку, порядок прийняття якого визначається Міністерством внутрішніх справ України за погодженням із Антимонопольним комітетом України та Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.