Тваринний і рослинний світ України (стр. 1 из 2)

Реферат на тему:

«Рослинний і тваринний світ України»

Виконав:Тофан Михайло

учень 4 російскої гімназії

Авторськой М.П.Гузика школи

М.Южного

2008 рік

Зміст:

1.Тварини України 1 стр.

2.Рослини України 1-5стр.

3.Червона книга України 5-8стр.

4.Використана література 9стр.

1.Тваринний світ

Тваринний світ України відрізняється розмаїтим видовим складом і нараховує майже 45 тис. видів тварин. На території України - багато унікальних природних місцевостей, де водяться рідкісні реліктові тварини.

Для лісової зони характерні лось, козуля, кабан, олень благородний, білка; є чимало лисиць і вовків. Зустрічаються бурий ведмідь, рись. З птахів найбільше тетеруків, рябчиків, глухарів, шпаків, синиць, дроздів, лелек. У степовій зоні водяться ховрахи, хом’яки, тушканчики, польові миші, байбаки; з птахів – жайворонок, перепілка, рожевий шпак, степовий орел. Деяких хутрових звірів (нутрія, норка, сріблясто-чорна лисиця, ондатра) завезено з інших районів, і вони добре акліматизувалися.

Дуже різноманітний тваринний світ на Азово-Чорноморському узбережжі в дельтах річок. Особливо багато птахів – мартини, норці, качки, чаплі, бугаї, пелікани, чайки, баклани.

У Чорному та Азовському морях є осетер, скумбрія, ставрида, кефаль, оселедці, бички. У річках, озерах і штучних водоймах водяться окунь, лящ, судак, щука, карась, сазан, у карпатських річках є форель.

На Південному березі Криму та гірській частині півострова, де кліматичні умови близькі до Середземномор’я, поширені такі тварини як кримська і скальна ящірки, леопардовий полоз, південний соловей, чорний гриф, благородний олень, муфлон.

На території України також поширені мисливські тварини – копитні, хутряні, а також перната дичина. У заповідно-мисливських господарствах, що є практично у всіх областях України, організовується полювання на лося, оленя, дикого кабана, зайця, лисицю, диких гусаків, качок і т.п.

В Україні створено 11 національних природних парків, 4 біосферних заповідники, 16 природних заповідників, численні дендропарки, є багато пам'яток садово-паркового мистецтва. Найбільш відомими є Асканія-Нова (Херсонська область, кінець ХІХ ст.), Шацький національний природний парк (Волинська область), дендрологічні парки – „Софіївка” (Черкаська область), „Олександрія” (Київська область), Тростянецький дендропарк (Чернігівська область), а також пам'ятки природи – Скелі Довбуша на Івано-Франківщині і Львівщині, Кам'яні Могили в Донецькій і Запорізькій областях, Великий каньйон у Криму.

2.Рослинни світ

Рослинний світ України — багатий та різноманітний. Він характеризується певним флористичним складом і структурою рослинного покриву. Флора країни налічує понад 25 тисяч видів, у т. ч. судинних рослин — понад 4,5 тисячі, мохоподібних — майже 800, водоростей — близько 4 тисяч, лишайників — понад 1000, грибів — понад 15 тисяч.

Під впливом господарської діяльності людини рослинний покрив України дуже змінився: поспіль (за винятком кількох заповідних ділянок) розорано степи, ліси на значних площах викорчувано і замінено на сільськогосподарські угіддя, осушено багато боліт тощо. Тому проблема збереження рослинного світу стала надзвичайно актуальною, життєво важливою. Наукове узагальнення інформації в галузі охорони популяцій окремих видів рослин і грибів відображається в Червоних книгах — Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП), Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), а також окремих країн.

Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. затверджено Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу. Вона містить узагальнені відомості про сучасний стан тварин і рослин країни, які перебувають під загрозою зникнення, і заходи щодо їх збереження та науково обгрунтованого відтворення. До Червоної книги заносяться види, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення.

Вперше Червона книга України була випущена в 1980 р. однотомним виданням. Крім тварин, до неї було занесено 151 вид судинних рослин; список виявився неповним і не відображав усього популяційно-видового розмаїття і багатства рослинного світу країни, що потребував охорони. Протягом часу, що минув після виходу книги, продовжувалось дослідження фітобіоти та її видового складу в зв'язку з дедалі зростаючим антропогенним впливом на неї, вивчався стан популяцій рослин, нагромаджувалися нові відомості про динаміку чисельності видів, темпи відновлення або скорочення ареалів, життєвість тощо.

Друге, нинішнє видання Червоної книги підготовлене у двох томах: “Тваринний світ” і “Рослинний світ”.

“Червона книга України. Рослинний світ” складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів: судинні рослини (439 видів), мохоподібні (28), водорості (17), лишайники (27), гриби (30). Основними науковими критеріями відбору видів для занесення їх до Червоної книги є: хорологічний — поширення і стан популяцій ендемічних видів (тобто характерних лише для певних регіонів), диз'юнктивно-ареальних (з розірваними ареалами), погранично-ареальних і рідкісних видів у складі флори; флорогенезний — реліктові види (тобто представники різних геологічних періодів) і ті, що зникають з природних причин; еколого-ценотичний — види різних рідкісних і таких, що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш; прагматичний — практичне використання видів та їхнє відношення до родичів культурних сортів; естетичний — включення гарноквітучих та інших декоративних дикорослих видів, які стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі тощо. Статті про кожний вид рослин і грибів розміщено в систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією; матеріал викладено за такою схемою: назва рослини або гриба (українська і латинська з найвідомішими синонімами), назва родини, до якої належить вид, наукове значення, статус, прийнятий з урахуванням Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку, поширення в Україні та за її межами (характеризується загальноприйнятими ботаніко-географічними або фізико-географічними регіонами, а для уточнення — назвами окремих країн), місця зростання, чисельність і причини її зміни, у т. ч. антропогенні — промислове будівництво, меліорація, тощо, загальна (морфологічна та біологічна) характеристика, заходи охорони (здійснені, рекомендовані, необхідні для врятування виду), джерела інформації (література). В кінці статті зазначено прізвище автора або укладача.

Стаття супроводжується ілюстрацією (малюнком) і картосхемою поширення виду в Україні. Подані на картосхемах знаки містять відповідну інформацію:

l — відомі місцезнаходження виду;

¡ — втрачені місцезнаходження виду;

? — ймовірні місцезнаходження виду або такі, що викликають сумніви.

Великі території суцільного поширення виду іноді подаються штриховкою.

Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів рослин і грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI). Характеристика кожної категорії подана в Положенні про Червону книгу України.

Книга є результатом праці колективу вчених Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (Київ), Інституту екології Карпат НАН України (Львів), Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України (Севастополь), Інституту клітинної біології та генетичної інженерії (Київ), Львівського та Ужгородського університетів, Українського педагогічного університету, Херсонського педінституту, Центрального (Київ) і Донецького ботанічних садів НАН України та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів України.

Списки рослин і грибів, відібраних для включення до Червоної книги України, було розповсюджено серед відповідних установ і фахівців. Зауваження і пропозиції узагальнювались на засіданнях спеціально створеної ботанічної підкомісії Міжвідомчої комісії з питань підготовки Червоної книги України (з 1992 р.— Національна комісія з питань Червоної книги України). Рішення про занесення видів рослин до Червоної книги України приймається Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

У книзі подано найважливіші офіційні документи, пов'язані з охороною рослинного світу. Вміщено Список видів судинних рослин флори України, занесених до Європейського Червоного списку, алфавітні покажчики українських та латинських назв рослин і грибів, українсько-російський словник назв рослин і грибів, занесених до Червоної книги України.

Упорядкування та загальну редакцію статей здійснили:

академік НАН України, доктор біологічних наук Ю. Р. Шеляг-Сосонко (відповідальний редактор видання), доктор біологічних наук, професор Б. В. Заверуха (заступник відповідального редактора, розділ Судинні рослини), кандидат біологічних наук Л. Я. Партика (Мохоподібні), кандидат біологічних наук В. П. Юнгер (Водорості), кандидат біологічних наук О. Б. Блюм (Лишайники), член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук С. П. Вассер та доктор біологічних наук І. О. Дудка (Гриби). Значну роботу виконав спеціаліст Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України П. О. Вавриш.

Приклад:

ДРІАДА ВОСЬМИПЕЛЮСТКОВА

Dryas octopetala L.

Судинні рослини