Смекни!
smekni.com

Територіальна діагностика Волинської і Черкаської областей (стр. 1 из 4)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра економіки і права

Територіальна діагностика Волинської і Черкаської областей

Виконали:

студентки ОФПД-І-5

Довжук Л. О.

Перевірила:

доц. Відоменко О.І.

Київ-2005

1. Економіко-географічне положення

1.1. Волинська обл. розташована на північному заході України. Має вихід до державного кордону з Білорусією та Польщею. Межує із такими областями: Львівська (на півдні) та Рівненська (на сході). Територія області становить 20,2 тис км2, а населення сягає 1054,7 тис осіб(2003 рік). Адміністративним центром є місто Луцьк. Область складається із 16 районів і налічує 11 міст, у тому числі 4 міста є містами загальнодержавного, республіканського та обласного значення, 22селища міського типу, 1053 села.

Понад 75% території області лежить у межах Подільської низовини. Південну частину області займає Волинська височина, поверхня якої порізана балками й річковими долинами, висота її не перевищує 270 м.

Корисні копалини регіону: Кам’яне вугілля, самородна мідь, торф, крейда, пісок, глина.

Клімат помірно континентальний з м’якою зимою і теплим вологим літом. Опади сягають 550-640 мм на рік, найбільше їх влітку.

Більшість річок належить до басейну Прип’яті, що протікає на півночі області. На заході Західний Буг з притоками.

Ґрунти: дерново-підзолисті, дернові та різні типи болотних на півночі; темно-сірі опідзолені та чорноземи на півдні. Трапляються сірі лісові і ясно-сірі лісові ґрунти.

Область розташована переважно в зоні мішаних лісів, лише на півдні вона заходить у лісостепову зону. Лісами вкрито близько третини території. У межах області створено Швацький природній національний парк.

Основні господарські ланки – промисловість, агропромисловий комплекс і транспорт. Паливно-енергетичний комплекс працює на базі місцевого вугілля (Нововолинське родовище) і торфу, а також газу з Долини та електроенергії з Рівненської АЕС і Добротворської ДРЕС .

У промисловості значну роль відіграють лісова і деревообробна галузі. Машинобудування випускає прилади і засоби автоматизації.

Легка промисловість представлена швейною, текстильною та шкіряно-взуттєвою галузями.Головні галузі харчової промисловості – цукрова, м’ясна, маслосирооброна, молочна.

Сільське господарство спеціалізується на молочно - м’ясному тваринництві та рослинництві льоннарсько-картоплярського і зерново-біряківничого напрямків.

Через територію області пролягають важливі транспортні шляхи, що зв’язують Україну з Європою. Основні види транспорту – залізничний і автомобільний. Найбільший залізничний вузол – Ковель.

1.2. Черкаська область лежить у центрі країни. Межую із такими областями: Київська (на півночі), Полтавська (на сході), Кіровоградська (на півдні), Вінницька (на заході). Територія області становить 20,9 тис км 2, а населення сягає 1386,6 тис осіб ( 2003р). Адміністративним центром є місто Черкаси, що є головним промисловим вузлом країни. Область складається із 20 районів і налічує 16 міст, у тому числі 6 із них є містами державного, республіканського та обласного значення, 15 селищ та містечок, 826 сіл.

Західна частина області лежить на Придніпровській області, а східна – на Придніпровській низовині. В тектонічній основі майже усієї лежить Український щит.

Клімат помірно континентальний, температура січня -70С, липня +190С. Абсолютний мінімум -340С, максимум +380С. Середня річна кількість опадів становить 500-600мм.

Поверхневі води впадають у басейн річок Дніпра та Південного Бугу. Забезпеченість регіону водними ресурсами нижча середнього рівня 0,45-1 тис м3 на одного жителя на рік.

Ґрунти в регіоні переважно опідзолені та типові чорноземи. Лише у долині Дніпра зосередженні дерново-підзолисті, сірі лісові та лучно-чорноземні.

Область лежить у лісостеповій зоні. Під лісами знаходиться 15% території, степи всі розорані. Природна рослинність збереглась лише в балках та на схилах річкових долин.

Регіон має сприятливі агрокліматичні умови для вирощування зернових культур, цукрових буряків, ефірних та олійно-жирових культур, розвитку плодоовочівництва. Серед галузей тваринництва виділяється скотарство молочно-м’ясного напрямку.

По західній частині Черкаської області простягається буровугільний басейн. Найбільшими родовищами бурого вугілля є Олександрійське та Козацьке. Тут також є поклади руд кольорових металів, зокрема алюмінієвих руд (Смілянське родовище). З неметалевих корисних копалин переважає гірничорудна сировина. Видобувають на території області також бентонітові глини, каолін, граніти різних типів, лабрадорити, пісковики, гнейси.

Черкаська область – індустріально-аграрна. Основні напрямки спеціалізації: харчова (особливо цукрова), хімічна промисловість, випуск машин для харчової і легкої промисловості, виробництво м’яса, зерна і молока. Промисловість у сукупній валовій продукції господарства області становить близько 66%. Черкаський регіон дає країні устаткування для харчової, текстильної, хімічної промисловості, баштові крани, тракторні причепи, телефонну апаратуру, верстати.

Енергетичне господарство Черкащини представлене Канівською та Кременчуцькою ГЕС, Черкаською ТЕЦ.

Провідну роль в області відіграє автомобільний транспорт. На другому місці залізничний. Загальна довжина автомобільних шляхів з твердим покриттям 5,7 тис км. В Черкасах є річковий порт та аеропорт. По території області проходить газопровід „Союз”.

На території області переважає лучна рослинність (злаки та різнотрав’я), хвойні та широколисті ліси (сосна, дуб, граб, вільха, липа тощо).

Тваринний світ представлений такими видами: кріт, дятел, ховрах, лисиця, козуля, сокіл, орел, куріпка, полоз, ящірка тощо. У заплавах Дніпра водяться ондатри, бобри, видри, кулики, крячки тощо.

Частка заповідних територій в загальній площі області становить 1-5%. На території регіону діє Канівський заповідник, орнітологічний та ботанічний заказники, декілька ботанічних сади та зоологічних парки, різноманітні пам’ятки природи (зоологічні, ландшафтні, ботанічні тощо.

Ступінь забрудненості території середній, місцями дуже забруднений, лише незначну частину області на сході можна вважати умовно чистою.

2. Визначення частки площі та населення регіонів від площі та населення країни

DSі = Sі/ Sкр*100%

Регіон Площа (Sі), тис км2 Частка(Dі), %
Волинська обл. 20,2 3,35
Черкаська обл. 20,9 3,46
Україна 603,7

DNі= Nі/Nкр*100%

Регіон Населення(Nі), тис осіб Частка(Dі), %
1979 1989 2002 1979(1) 1989(2) 2002(3)
Волинська обл 1015,6 1061,2 1054,7 2,04 2,05 2,18
Черкаська обл 1547,2 1531,5 1386,6 3,11 2,96 2,86
Україна 49754,6 51706,7 48457,1

Висновок: Аналіз проведених розрахунків показав, що частка площі Черкаської обл. від загальної площі країни переважає відповідну частку площі Волинської обл. на 0,11%. І відповідно частка населення Черкащини від загальної кількості населення переважає частку Волині на 0,68% у 2002 році, у 1989р – на 0,91%, у 1979р – на 1,07%. Проте частка населення від населення країни Черкаської обл. спадає, а Волинської обл. зростає, що свідчить про відповідне зменшення та збільшення кількості населення областей.

3. Визначення густоти населення

ξі = Nі/ Sі

Регіон Населення(Nі), тис осіб Площа(Sі), Густота(ξі), осіб/км2
1979 1989 2002р тис км2 1979 1989 2002р
Волинська обл. 1015,6 1061,2 1054,7 20,2 50 53 52
Черкаська обл. 1547,2 1531,5 1386,6 20,9 74 73 66
Україна 49754,6 51706,7 48457,1 603,7 82 86 80

Висновок: На один км2 у Черкаській області проживає на 14 осіб більше, ніж у Волинській обл., проте даний показник Черкаської обл. на 4 особи/км2 менший від загального показника по країні, а Волинської обл. менший на 18 осіб/км2. Густота населення Черкаської обл. та України з роками зменшується, а Волинської обл. в загальному зростає, лише з 1989р до 2002р вона зменшилась на 1 особу/км2.

4. Визначення індексу локалізації регіонів

Iлокij= Qij/Qi : Qjкр/ Qкр

І. Товари народного споживання

1) Виробництво м’яса

Роки Волинська обл Черкаська обл Україна
Qij, тис т 1999 12,6 29,8 420
2000 13,6 26,7 400
2002 12,3 31,7 457
Qi, млн грн 1999 509,6 1098,6 27684,5
2000 593,5 1125 29761,6
2002 895,8 1218,2 37933
Iлокij 1999(1) 1,63 1,79
2000(2) 1,70 1,77
2002(3) 1,14 2,16