МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Хмельницький національний університет
Реферат на тему:
«Угорщина»
2009
План
1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини
2. Демографічний потенціал Угорщини
3. Загальна характеристика економіки Угорщини
4. Фінансово-кредитна системи Угорщини
5. Відносини Угорщини з Україною
1. Основні відомості та економічна оцінка природного потенціалу Угорщини
Офіційна назва – Угорська Республіка.
Географічне розташування – знаходиться у Центральній Європі (між 45,48' та 48,35' градусами північної широти і 16,05' та 22,58' градусами східної довготи). Межує з Україною (спільний кордон – 103 км), Румунією (443 км), Сербією та Чорногорією (151 км), Хорватією (329 км), Словенією (102 км), Австрією (366 км), Словаччиною (515 км).
Площа території – 93,03 тис. кв. км (109 місце у світі).
Адміністративний поділ – 19 областей. Будапешт має особливий статус.
Чисельність населення – 10,196 млн. мешканців (80 місце у світі).
Столиця – Будапешт (1,739 млн. мешканців).
Інші великі міста: Дебрецен (208,9 тис. мешканців), Мішкольц (181,2 тис.),
Сегед (171,6 тис.), Пєч (163,1 тис.), Дьйор (133,1 тис.).
Державна мова – угорська.
Грошова одиниця – форинт (1 форинт = 100 філлерам).
Релігія – католицизм.
Членство у міжнародних організаціях – ООН, ОБСЄ, НАТО (з 12 березня 1999 року), РЄ, МВФ, МБРР, СОТ, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжнародне енергетичне агентство та інші. З 1 травня 2004 року – являється повноправним членом ЄС.
Угорська Республіка – держава в Центральній Європі.
Угорщина – парламентська республіка. З 20 серпня 1949 р. По 18 жовтня 1989 р. – Угорська Народна Республіка. Діє конституція від 18 серпня 1949 р. – Основний закон Угорської держави – зі змінами від 19 квітня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року і 17 квітня 2002 року.
Площа країни – 93,03 тис. кв. км., що складає один відсоток від загальної площі Європи. Угорщина межує на півночі з Словаччиною, Австрією, на сході – з Україною та Румунією, на півдні – з Румунією, Сербією та Хорватією, на заході – з Австрією. Найбільша протяжність території республіки з півночі на південь – 268 км, зі сходу на захід – 528 км.
Рельєф
Угорщина розташована в центральній частині Європи, в Карпатському басейні, обмежена відрогами Альп, Карпат та Дінар. Країна займає північну частину Середньодунайської рівнини. Дві третини території займає низовина, висота якої не досягає 200 м над рівнем моря. Науковці виділяють в Угорщині шість крупних рельєфів. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середній та східній частинах Угорщини. Її плоска поверхня в межиріччі Тиси і Дунаю і на північному сході має висоту 150–200 м, а в інших районах близько 100 м. Низовина є найбільшою в країні і займає приблизно половину усієї території. Центральна частина Кішальфьольду (Малої Середньодунайської низовини) – «західних воріт» – утворює конусоподібну рівнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З південної частини, з країв, вона зруйнувалася під впливами вітрів, води та інших різноманітних геологічних процесів. Кішальфьольд має висоту 120–180 м, і належить Угорщині тільки своєю південною частиною. На заході. вона обмежена передгір'ями Альп, висотою 500–800 м.
Внутрішні води
Угорщина розташована на водозбірній площині Дунаю. Проточні води з навколишніх гір стікають в Альфьольд – найнижчу частину на території, а потім потрапляють у Дунай. Уся річкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140 км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потім протягом 270 км перетинає країну із півночі на південь. Протяжність головної річки країни складає 417 км (довжина усього Дунаю – 2860 км).
Східна половина Угорщини лежить у басейні головної лівої притоки Дунаю – Тиси. Друга за довжиною річка Угорщини тече 598 км територією республіки. Мертві русла Тиси в Альфьольді нагадують про потужні роботи з регулювання режиму течії ручки, здійснені угорцями у минулому столітті.
З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбільш великі – Раба, Шіо, Драва. Густота річкової мережі порівняно невелика, деякі райони (наприклад, межиріччя Дунаю і Тиси) майже позбавлені поверхневих водостоків. Ріки характеризуються великими коливаннями водоносності і висоти рівня; для захисту від повеней в Угорщині збудовано близько 4000 км дамб.
Варто відзначити крайню мінливість термінів початку та тривалості льодового покриву. Посушливий клімат викликав необхідність у будівництві великих зрошувальних систем. На річці Тиса на півдні від м. Тисалек є зрошувальні канали.
Озер в Угорщині не так багато і вони здебільшого невеликі за розмірами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон – найвідоміше у світі та найбільше за розмірами. Його довжина – 77 км, ширина – від 14 км, а площа – приблизно 598 кв. км.
Клімат
Оскільки країна знаходиться в зоні змішування східноєвропейського континентального, західноєвропейського морського та субтропічного кліматів, то погода в Угорщині мінлива. Метеорологи вважають, що клімат в Угорщині помірний, континентальний. Середня температура липня від 20° до 22,5° С, січня від -2° до -4 °С. Середня річна температура 9–11 °С. Кількість опадів зменшується від 900 мм на рік на південному заході країни до 450 мм у центрі і на сході на Великій Середньодунайській низовині, де бувають сильні посухи. Максимум опадів припадає на початок літа, другий максимум – на осінь. На рік припадає близько 2 тис. сонячних годин. Швидкість вітру у середньому складає 2,6 м/с.
Рослинність
У минулому значна частина території Угорщини була вкрита лісами. Суцільний покрив мішаних широколистяних, букових лісів існував на захід від Дунаю. Мала Середньодунайська низовина і райони Східної Угорщини мали рослинність лісостепового типу. Райони Великої Середньодунайської низовини були вкриті степовою рослинністю; вони відомі під назвою «порожня», або «пушта» (Хортобадь, Бугац та ін.). Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмінений людиною. Значна частина території розорана. Лісами вкрито 13,5% площі, головним чином, схили гір вище 300–400 м. У деяких гірських районах і на піщаних пагорбах на схід від Дунаю людиною створені штучні лісонасадження. Тваринний світ
В Угорщині поширені зайці, польові миші, ховрашки, лисиці, їжаки, різні степові і лісові птахи (жайворонки, дрозди, дятли, сови). На берегах озер, які поросли очеретом гніздяться водоплавні і болотні птахи, у тому числі біла чапля, лелека.
У водоймах різноманітні види риб: судак, лящ, щука, короп та інші Природні райони: Велика Середньодунайська низовина (Альфьольд) – рівнина, що займає значну частину всієї площі Угорщини. Північний гірський район – ряд гірських масивів (300–1000 м), верхні частини схилів яких, вкриті широколистяними лісами, нижні – переважно садами і виноградниками. Розвинута Мала Середньодунайська низовина (Кішальфьольд). Тут переважають поля, багато лугів і пасовищ. Задунайське середньогір'я – ряд ізольованих масивів у правобережній частині Угорщини. У верхній частині схилів лісу з дуба, бука, липи. Мезефьольд – плато на правобережжі Дунаю. Південно-західна Угорщина – сильно розчленована плато з окремими ізольованими масивами.
2. Демографічний потенціал Угорщини
Чисельність населення Угорщини складає 10,196 мільйонів осіб.
Середня щільність населеності країни складає 109 осіб на кв. км. 64,98 відсотки угорців мешкають у містах та містечках. Територіальний розподіл населення складався залежно від індустріалізації і пов'язаною з нею внутрішньою міграцією робочої сили. У містах і агломераціях, що виникали навколо, а також у деяких промислових районах заселеність дуже висока. У районі Ніршег щільність населення через природній приріст – вищий за середній по країні.
За національністю населення країни поділяється: 90 відсотків – угорці, 10 відсотків – цигани (400–600 тисяч), німці (200–220 тисяч), словаки (110 тисяч), хорвати (80 тисяч), румуни (25 тисяч), поляки (10–15 тисяч), греки (6 тисяч), серби (5 тисяч), словенці (5 тисяч) інші. У 800 з 3000 населених пунктів мешкають люди, які відносять себе до національних меншин. Конституція забезпечує їм абсолютну свободу, повне рівноправ'я і право на користування рідною мовою.
Угорські німці мешкають у західній прикордонній смузі, у Задунайському Середньогір'ї, околицях столиці, районі гір Мечек. Південні слов'яни (серби, хорвати, словенці, шокаци, буневаци) зосереджені у південно-західній прикордонній смузі, румуни – у південно-східній. Словаків можна зустріти на південному сході області Бекеш і в районах, прилеглих до Будапешту.
За статевою ознакою населення Угорщини поділяється наступним чином: чоловіків – 47,5 відсотків, жінок – 52,5 відсотки.
Поділ населення за віковою ознакою:
0–14 років – 16,3%,
15–59 років – 63,1%,
понад 60 років – 20,6%.
У 2007 році зареєстровано народжуваність 95 немовлят на кожні 10 тисяч осіб. При цьому помирав 131 угорець з кожних 10 тисяч.
Рідною мовою для 96,6 відсотків населення Угорщини є угорська. Близько 5 мільйонів угорців мешкають за межами країни; більшість – у румунській Трансільванії.
Трудові ресурси
У повоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 році працювала понад половина всіх зайнятих країни) у промисловість.
У 1949–1983 роках число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 тис., тоді як в сільському господарстві поменшало до 1,113 тис. чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% – в промисловості; 15% – в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% – в сільському і лісовому господарстві; 13% – в торгівлі; і 9% – на транспорті і в сфері телекомунікацій. Іншою важливою зміною в структурі зайнятості стало збільшення частки жінок; в 1949 році вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994-му ця цифра становила 52,8%. Відповідна тенденція дещо сповільнилася у другій половині 1990-х, в результаті частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%.