Урбанізація як всесвітній процес. Географія найбільших мегалополісів світу (стр. 4 из 4)
Тому замість того щоб усіма способами стримувати приплив сільської бідноти у великі міста, потрібно зосередити зусилля на тім, щоб зробити ці міста більш придатними для життя. На конференції відзначали, що великі міста і міські агломерації – це наше майбутнє, і ми повинні бути готові прийняти його як природний наслідок сучасного розвитку. І настільки ж природне бажання людей жити в них. У підготовленому до конференції величезним міжнародним колективом фахівців капітальній доповіді “Світ, який урбанізується”, підкреслено, що люди перебираються в міста по цілком зрозумілих і з'ясовних причинах і було б божевіллям ставити їм перепони.
Зі сказаного випливають і практичні висновки. На конференції в Стамбулі вирішено направляти основний потік міжнародної фінансової допомоги не в сільські райони, а в міста “третього світу”. Встановлено, що у великих міських утвореннях, навіть якщо вони розташовані в різних частинах планети, більше загального один з одним, ніж із сільськими регіонами своїх країн. Проблеми, що ускладнюють їхнє життя: чи це ріст злочинності або затори в “годину пік”. Якщо і будуть коли-небудь вирішені, то не в глибинці своєї держави, а в одному з гігантських побратимів, що переживають ті ж труднощі. Так, прийнята владою Нью-Йорка програма боротьби з забрудненням повітряного басейну була розроблена в Сан-Пауло. І таких прикладів посилення міжнародного співробітництва великих міст безліч.
Але великі міські агломерації, звичайно, не гумові. Воно відбиває саморозвиток міських систем і у визначеній мірі вплив проведеної владою політики. У розвинутих країнах, як тільки 70-75% їхнього населення концентрується в містах, ріст міст сповільнюється або навіть зупиняється. Так, сама велика міська агломерація світу Токіо (26,8 млн. жителів у 1995 р.) усе більше втрачає привабливість для мігрантів; річний приріст населення там у результаті знизився до 50%. Уповільнення темпів росту спостерігається й у деяких найбільших міських агломераціях країн, що розвиваються, наприклад у Мехіко і Сан-Пауло.
Однак це не означає зниження темпів урбанізації в цілому, як інтерпретують процес прихильники “контрурбанізації”. Населення всеодно переїжджає із сільської місцевості в міста. Просто все частіше люди вибирають міста менші, інших типів і функціонального профілю. У результаті урбаністичний килим планети стає різноманітнішим й інтенсивнішим, але його головні “візерунки” домінанти усе більш визначають великі міські агломерації і мегалополіси.
Список використаної літератури
1. Китанович Б. “Планета і цивілізація в небезпеці”. Москва 1991р.
2. Максаковський В.П. “Географія 10”. Москва “Освіта”1993р.
3. Науково-методичний журнал “Географія в школі” № 6 вересень –жовтень 1997р. Видавництво “Школ-Пресс” № 2 березень – квітень 1990р.
4. Новиков Ю.В. “Природа і людина”. Москва 1991р.
5. Журнал “Географія в школі” № 2, 1998; № 6 , 1997р., № 5,6 1996р.
Додаток.
Таблиця 1. Динаміка міського населення світу.
| Міське населення, млн. людей | Частка в населенні світу, % | ||||||
| Рік | Усе населення світу, млн. людей | Усього | У тому числі в містах с чисельністю жителів | Усього міського населення | Населення міст із чисельністю жителів | ||
| 20 тис. і більш | 100 тис. і більш | 20 тис. і більш | 100 тис. і більш | ||||
| 1800 | 978 | 50 | 24 | 17 | 5,1 | 2,5 | 1,7 |
| 1850 | 1262 | 80 | 54 | 29 | 6,3 | 4,3 | 2,3 |
| 1900 | 1650 | 220 | 154 | 91 | 13,3 | 9,2 | 5,5 |
| 1950 | 2520 | 738 | 567 | 408 | 29,3 | 22,7 | 16,3 |
| 1960 | 3021 | 1033 | 810 | 597 | 34,2 | 27,1 | 20,0 |
| 1970 | 3697 | 1353 | 1170 | 833 | 36,6 | 32,4 | 23,1 |
| 1980 | 4444 | 1752 | - | 1100 | 39,4 | - | 24,7 |
| 1990 | 5285 | 2277 | - | - | 43,1 | - | - |
| 2000 | 6158 | 2926 | - | - | 47,5 | - | - |
| 2010 | 7032 | 3707 | - | - | 52,7 | - | - |
| 2020 | 7888 | 4599 | - | - | 58,3 | - | - |
| 2025 | 8294 | 5065 | - | - | 61,1 | - | - |
Таблиця 2. Динаміка міського населення світу в 1950-2025 рр.
| Група країн | Чисельність міського населення, | Частка городян у населенні, | ||||||||
| млн. людей | % | |||||||||
| 1950р. | 1970р. | 1990р. | 2000р. | 2025р. | 1950р. | 1970р. | 1990р. | 2000р. | 2025р. | |
| Розвинуті | 442 | 677 | 842 | 904 | 1040 | 54,7 | 67,5 | 73,6 | 75,3 | 84 |
| країни | ||||||||||
| Країни, що | 296 | 676 | 1435 | 2022 | 4025 | 17,3 | 25,1 | 34,7 | 40,7 | 57 |
| розвиваються | ||||||||||
| Світ у цілому | 738 | 1353 | 2277 | 2926 | 5065 | 29,3 | 36,3 | 43,1 | 47,5 | 58,3 |
Таблиця 3. Найбільші мегалополіси світу (кінець 80-х рр.)
| Мегалополіси | Кількість | Населення, | Площа, | Щільність, | Протяжність |
| агломера- | млн. чол./ | тис. км2 | чол. | головної | |
| цій | століття | на 1 км2 | осі, км | ||
| Босваш (Бостон- | 40 | 45 | 100 | 450 | 800 |
| Вашингтон) | |||||
| Чипет (Чикаго- | 35 | 35 | 160 | 220 | 900 |
| Петербург) | |||||
| Сансан (Сан-Дієго- | 15 | 18 | 100 | 180 | 800 |
| Сан-Франциско) | |||||
| Токайдо (Токіо- | 20 | 55 | 70 | 800 | 700 |
| Осака) | |||||
| Англійський (Лондон | 30 | 30 | 60 | 500 | 400 |
| Ліверпуль) | |||||
| Рейнський (Рандстадт- | 30 | 30 | 60 | 500 | 500 |
| Рейн-Рур-Рейн-Майн) |
Міське і сільське населення світу.
Світ (5300 млн.чол.)
Таблиця №4
Північна Америка Західна і Східна Європа Країни СНД Африка
(276) (506) (284) (632)
Латинська Америка Східна Азія Південно-Західна Азія Південна Азія
(450) (1328) (197) (1161)
Південно-Східна Азія Австралія й Океанія
(437) (29)
Таблиця 5. 20 найбільших міських агломерацій світу (1950-2000), млн. жит.
| № п/п | 1950р. | 1970р. | 1990р. | 2000р.(прогноз) | ||||
| Агломер. | Нас. | Агломер. | Нас. | Агломер. | Нас. | Агломер. | Нас. | |
| 1. | Нью-Йорк | 12,3 | Нью-Йорк | 16,2 | Мехіко | 20,2 | Мехіко | 25,6 |
| 2. | Лондон | 8,7 | Токіо | 14,9 | Токіо | 18,1 | Сан-Пауло | 22,1 |
| 3. | Токіо | 6,7 | Шанхай | 11,2 | Сан-Пауло | 17,4 | Токіо | 19 |
| 4. | Париж | 5,4 | Мехіко | 0,4 | Нью-Йорк | 16,2 | Шанхай | 17 |
| 5. | Шанхай | 5,3 | Лондон | 8,6 | Шанхай | 13,4 | Нью-Йорк | 16,8 |
| 6. | Буенос-Айрес | 5 | Буенос-Айрес | 8,4 | Лос-Анджелес | 11,9 | Калькутта | 15,7 |
| 7. | Чикаго | 4,9 | Лос-Анджелес | 8,4 | Калькутта | 11,8 | Бомбей | 15,4 |
| 8. | Москва | 4,8 | Париж | 8,3 | Буенос-Айрес | 11,5 | Пекін | 14 |
| 9. | Калькутта | 4,4 | Пекін | 8,1 | Бомбей | 11,2 | Лос-Анджелес | 13,9 |
| 10. | Лос-Анджелес | 4 | Сан-Пауло | 8,1 | Сеул | 11 | Джакарда | 13,7 |
| 11. | Пекін | 3,9 | Осака | 7,6 | Пекін | 10,8 | Делі | 13,2 |
| 12. | Осака | 3,8 | Москва | 7,1 | Ріо-де-Жанейро | 10,7 | Буенос-Айрес | 12,9 |
| 13. | Мілан | 3,6 | Ріо-де-Жанейро | 7 | Тяньцзінь | 9,4 | Пагос | 12,9 |
| 14. | Мехіко | 3,1 | Калькутта | 6,9 | Джакарта | 9,3 | Тяньцзінь | 12,7 |
| 15. | Філадельфія | 2,9 | Чикаго | 6,7 | Каїр | 9 | Сеул | 12,7 |
| 16. | Бомбей | 2,9 | Бомбей | 5,8 | Москва | 8,8 | Ріо-де-Жанейро | 12,5 |
| 17. | Ріо-де-Жанейро | 2,9 | Мілан | 5,5 | Делі | 8,8 | Дакка | 12,2 |
| 18. | Детройд | 2,8 | Каїр | 5,3 | Осака | 8,5 | Каїр | 11,8 |
| 19. | Неаполь | 2,8 | Сеул | 5,3 | Париж | 8,5 | Маніла | 11,8 |
| 20. | Петербург | 2,6 | Тяньцзінь | 5,2 | Маніла | 8,5 | Карачі | 11,7 |