Стан підземних вод в області характеризується постійним погіршенням їх якості за рахунок збільшення загальної жорсткості, мінералізації та появи шкідливих компонентів. Основною причиною забруднення підземних вод є значне техногенне навантаження території і незахищеність водоносних горизонтів з поверхні землі. Прогнозні розрахунки запасів коніційних питних підземних вод при незмінному рівні техногенного впливу на території області на 2010 рік очікуються в обсязі 161,0 тис. куб. м на добу. Приведені дані свідчать, що проблема збереження поверхневих та підземних вод в області надто гостра. [8. с. 94]
Природно-заповідний фонд області складає 101 об'єкт загальною площею 14,2 тис. га, в тому числі Луганський Державний заповідник, 25 заказників, 52 пам'ятника природи, 15 заповідних урочищ, 8 парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва. Луганська область є одним з найбільш розвинених у промисловому відношенні регіонів України з широким комплексом різноманітних видів мінеральної сировини. Основною корисною копалиною області є кам'яне вугілля, загальні балансові запаси якого складають 14541 млн. т. Із них на балансі діючих шахт знаходиться 3074 млн. т, на підготовлених для нового шахтного будівництва 26 ділянках (резерв підгрупи «а») – 4104,3 млн. т, на підготовлених для реконструкції діючих шахт ділянках (резерв підгрупи «б») – 1689,8 млн. т.В області розвідані та експлуатуються ряд родовищ природного газу: Краснопопівське, Боровське, Капітонівське, Муратовське, Лобачівське, Кондрашевське, Вильховське, Макіївське, Зайцівське. Експлуатуються два підземних сховища газу – Вергунське та Краснопопівське. Проводяться пошукові роботи на газ на Кримській, Метелкінській, Смолянинівській, Ямпільській, Східно-Капітанівській, Боровській площах, Сентянівській та Марковсько-Кружилівській зонах. Проводяться роботи по оцінці накопичення вуглеводневих газів в межах полів діючих шахт та прилеглих до них площ з метою залучення метану в промислове використання. Для будівельної індустрії області підготовлено 123 родовища нерудної сировини, які враховані у Державному балансі запасів, в тому числі: 41 будівельного каміння, 33 цегельно-черепичної сировини, 19 карбонатної сировини, 1 керамічної сировини, 1 гіпсу. Ведуться роботи по створенню власної сировинної бази фосфатної сировини. В результаті пошуків на території області виділені ряд перспективних ділянок з загальними прогнозними ресурсами 1166 млн. т фосфоритів. В нинішній час в Нагольному рудному районі Донбасу встановлена промислова рудоносність на золото-срібні руди (Бобриковське, Гостро-Бугірське, Журавське та д.і. родовища) та літій. Бобриківське родовище окислених руд (до глибини 50 м) практично підготовлене для відпрацювання відкритим способом.
У структурі Держуправління екології та природних ресурсів в Луганській області діють екологічні інспекції в містах, районах, регіонах області, що здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної, у границях своєї компетенції, радіаційної безпеки. [7, с. 92]
Основними функціями керування є:
– забезпечення реалізації державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення ефективного використання і відтворення природних ресурсів (земля, надра, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси та інші об'єкти рослинного і тваринного світу і природні ресурси територіальних вод), охорону навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки;
– здійснення керування та регулювання в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної і радіаційної безпеки в сфері звертання з відходами;
– державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і громадянами, іноземними юридичними і фізичними особами на відповідній території, дотримання екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності регіональних митниць;
– інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища на відповідній території, оперативне оповіщення про виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і про хід виконання заходів щодо їхньої ліквідації.
– Держуправління організовує та проводить державну екологічну експертизу відповідно вимогам Закону України «Про екологічну експертизу»;
– бере участь у роботі державних комісій із прийому до експлуатації об'єктів виробничого, житлово-комунального призначення та житлових масивів;
– організовує регіональний моніторинг навколишнього природного середовища, здійснює інструментально-лабораторний контроль за забрудненням навколишнього природного середовища та інше. [6, с. 49]
Екологічна безпека регіону розглядається як сукупність процесів і заходів щодо створення сприятливих умов для відтворення природних ресурсів, життя і здоров'я людей, як одна з категорій сталого розвитку економіки регіону.
Пріоритетним завданням є вдосконалення економічних механізмів охорони природи і природокористування з метою формування умов для концентрації фінансових ресурсів і їх цільового використання на фінансування невідкладних екологічних заходів загальнодержавного і регіонального значення.
2. Характеристика трудового потенціалу Луганського регіону
2.1 Загальна характеристика складу населення Луганської області
Луганська область належить до густозаселенних районів. Чисельність населення, що проживає на території області на початок 2004 р. склала 2516,7 тис. людина, зокрема міського – 2329,7 тис. людина або 86% населення, сільського – 14%. Середня щільність – 105 людини на 1 кв. км.
Загальна чисельність населення Луганської області на 5 грудня 2001 року склала 2546,2 тис. чол. За кількістю населення область посідає шосте місце в Україні після Донецької, Дніпропетровської, м. Києва, Харківської та Львівської областей. Статевий склад населення характеризується перевагою жіноцтва: 1170 тис. чоловіків і 1376,2 тис. жінок.
Луганська область – одна з найбільш урбанізованих в Україні. Кількість міського населення тут становить 2190,8 тис. чол., або 86% від загального числа жителів області, сільського населення – 355,4 тис., або 14%. Щільність населення складає 95 осіб на кв. км. [6, с. 143]
Найбільш урбанізованими є південні райони області. Характерною особливістю є наявність великої кількості малих міст, в яких проживає близько 20% міського населення, і селищ міського типа, в яких проживає близько 18% міського населення.
Близько 3/4 населення проживає в правобережній, розвиненій в промисловому відношенні частині області. Виділяються декілька локальних систем розселення – це Краснодон, Краснолучськая, Ровеньковськая, Свердловськая, Північнодонецька і Стахановська. Порівняно менша щільність населення характерна для сільськогосподарського лівобережжя.
За чисельністю область займає 5-е місце в Україні, поступаючись Донецькою, Дніпропетровською і Харківською.
Склад населення:
1. Жіночого населення – 53,6%.
2. Чоловічого населення – 46,4%.
3. На кожну 1000 жінок доводиться 860 чоловіків. [4, с. 92]
Віковий склад населення тісно пов'язаний з демографічною ситуацією. Чисельність осіб старшого віку складає 35,1% від чисельності населення (на 1000 жителів доводитися 789 пенсіонерів). У сільській місцевості число осіб пенсійного віку складає 35%.
Сумарний коефіцієнт народжуваності на одну жінку дорівнює 1,0 за необхідного для простого відтворення населення коефіцієнта 2,2. Водночас зростає смертність, яка в 2001 році становила понад 17 чоловік на тисячу жителів. Особливо важливе значення має зростання майже на 60% смертності громадян працездатного віку, найчастішими причинами смерті яких стають травми й отруєння. Додаткове демографічне навантаження дає й міграція населення: у 2000 році 11,5 тис. луганчан виїхали в інші регіони України і майже 5 тис. – за кордон. Протягом двох останніх років в області окреслилася цікава тенденція: сьогодні вектор внутрішньорегіональної міграції направлений із міст у сільську місцевість. За 2000 рік до села переїхали на 1000 осіб більше, ніж у зворотному напрямку.
Через специфічні особливості сфери зайнятості області (вуглевидобувна, хімічна та металургійна галузі, де менший ценз пенсійного віку) Луганщина має більший, ніж у середньому по Україні, відсоток пенсіонерів. Населення працездатного віку становить 1080,5 тис., зокрема 517,2 тис. чоловіків, 563,3 тис. жінок, з яких 956,5 тис. проживають у місті, 124 тис. – у селі. Зайняте населення становить 992,8 тис. чол. [5, с. 82]
Національний склад населення суттєво відрізняється від середньоукраїнських показників: на Луганщині проживають особи 120 національностей, серед них переважають українці (57,8%) та росіяни (39%).
На території області проживають люди близько 104 національностей і народностей. Найбільш численні українці, їх частка складає 54,8% від загальної чисельності, численні в північних сільських районах області.
Друга за чисельністю група – росіяни 41,7%. Максимальна їх частка спостерігається в містах і районах, прилеглих до Луганська. Серед представників інших національностей найбільш численними є білоруси (трохи більше 1%), татари, євреї, Молдавія, вірмени, поляки, болгари і представники інших національностей. [5, с. 81]
Рівень народжуваності в Луганській області поступово збільшується, що сприяє деякому, хоча й тимчасовому, покращенню демографічної ситуації. Зростання чисельності народжених малюків відбувається значною мірою за рахунок позашлюбної народжуваності. Вона є результатом поширення незареєстрованих шлюбів та позашлюбної дітородної активності. Остання сприяє поширенню в регіоні неповних, а відтак – і бідних сімей, очолюваних молодими жінками. Результуючий позитивний ефект від активізації репродуктивної поведінки населення був би значно більшим, якби не міграційний відтік його найбільш продуктивних вікових груп та збільшення середнього віку вступу до шлюбу й народження першої дитини. Якщо «постаріння» народжуваності є здебільшого закономірним процесом, на який важко впливати, то міграційний рух населення підлягає регулюванню.