Висновки
Отже, Луганська область входить у перші чотири індустріальні регіони України. Займаючи 4,4% території держави, вона знаходиться на третьому місці по величині природно-ресурсного потенціалу, обсягу промислового виробництва і національному доходу після Донецької і Дніпропетровської областей.
Природно-ресурсний потенціал регіону розрахований як сукупність річних диференціальних рент, що одержані окремими користувачами природних ресурсів конкретних територій. Оцінці піддавався земельний, водний, рекреаційний і мінеральний потенціали області й окремих її районів.
Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіону визначається сумарною величиною диференціальної ренти, що одержана в умовах оптимального природокористування протягом визначеного періоду
Процес відтворення трудового потенціалу включає наступні фази: формування трудового потенціалу в його обумовленому кількісному і якісному стані; розподіл по основних сферах і галузях суспільного виробництва регіону; використання трудового потенціалу відповідно до потреб розвитку регіону. У рамках цих фаз відбувається процес активної взаємодії демографічних, соціальних, економічних і організаційних чинників.
Встановлено, що визначальними чинниками, які впливають на формування, розподіл і використання трудового потенціалу регіону, є: загальна чисельність економічно активного населення, рівень загальної і професійної освіти, стан здоров'я населення, зовнішня і внутрішня міграція.
Список використаної літератури
1. Атлас України 8-9 кл «Картографія», 2000 р., 2001 р.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: Підручник. - К.: Либідь; 2002 р, 288 с.
3. Вплив реструктуризації вугільної галузі на функціонування господарського механізму шахтарських міст Луганської області // Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону // Матеріали Регіонального наук.-практ. семінару. - Луганськ, 2004. – С. 76–82.
4. Демографічний розвиток міст Луганської області в контексті сучасних економічних проблем // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «регіон-2003: стратегія оптимального розвитку» (22–25 квітня 2003 р., м. Харків) // РВВ ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. – Харків, 2003, С. 45–47
5. Джигирей та ін. Основи екології та охорони навколишнього природного сереловища, (Екологія та охорона природи). Підручник.-Вид. 3-тє, доп. – Львів, афіша, 2001 р‑272 с.
6. Економічна та соціальна географія України і Луганської області. Навч. посіб. – Луганськ: Знання, 2003. – 180 с
7. Жук М.В. Комерційні відносини України: Підручник.-Чернівці: Рута: 2003 – 576 с.
8. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник – Чернівці: Рута, 2002
9. Заболоцький Б.Ф. РПС України: Національна макроекономіка: Посібник. – К.:Академвидав. 2002. – 368 с.
10. Заставний Ф.Д. Географія України – Львів: Світ, 2000 – 360 с.
11. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України: Підруч. Для Серед. Загальноосвіт. шк. – К.: Форум, 2000 – 239 с.
12. Іщук С.І РПС. К.: Вид 4-те, доп.-Європ. Ун-Т, 2002 – 216 с.
13. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.І., Балан П.Г. та ін. – К.: Генеза, 1998
14. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 20012 – 500 с.
15. Місце малих та середніх міст у системі розселення Луганської області // Географія і сучасність: Зб. Наук. праць КНПУ, 2004. – Вип.12. – С. 54–58.
16. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія
17. України з основами теорії. – К.: Знання, КОО, 1998 – 416 с.
18. Про деякі геоморфологічні пам'ятники Луганської області // Географія і сучасність: Зб. наук. праць нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. – К., 2005