Міністерство освіти й науки України
Харківський національний економічний університет
Кафедра регіональної економіки
Індивідуальне наукове – дослідне завдання
За курсом “ХАРАКТЕРИСТИКА Й ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ”
Керівник:
Виконав:
Гіковата Н.К., Івашура А.А.
студент 1 курсу 6 групи
факультету економіки і права
Попов А.М.
Харків, 2006
| ЗМІСТ |
| ВСТУП |
| Розділ 1. Економіко-географічне положення и природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області |
| 1.1. Адміністративний склад області |
| 1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал |
| 1.3. Економічна оцінка природних умов та корисних копалин |
| Розділ 2. Аналіз демографічної ситуації Дніпропетровської області |
| 2.1. Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення області |
| 2.2. Характеристика трудових ресурсів області |
| Розділ 3. Дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України |
| 3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості в області |
| 3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва |
| 3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни |
| 3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області |
| Розділ 4. Дослідження екологічної ситуації в Дніпропетровській області |
| 4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області |
| 4.2. Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області |
| ВИСНОВКИ |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ |
| ДОДАТКИ |
ВСТУП
Необхідністю дослідження обраної теми є узагальнення, систематизація та закріплення теоретичних знань, набутих при вивченні дисципліни «Регіональна економіка».
Метою роботи являється вивчення характеристики і особливостей розвитку Дніпропетровської області в формуванні аналітичних висновків про подальший економічний розвиток цього регіону.
В ході виконання науково-дослідної роботи будуть вирішені такі задачі, як:
- дослідження економіко-географічного положення і природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області;
- аналіз демографічної ситуації;
- дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України;
- Дослідження місця Дніпропетровської області в господарському комплексі України.
Історія міста Дніпропетровська пов'язана з історією краю, яка сягає далекої давнини. У II тис. до н.е. на дніпровських землях існувала скіфська держава. У IV ст. вже нової ери на Монастирський острів завертали княжі дружини для відпочинку. І ось у 1660 році в запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що поблизу сучасного Дніпропетровська існує селище Новий Кодак, який в 1750 році вже називається містом. Але офіційна історія міста почався в 1776 році, коли російська імператриця Катерина II вирішила збудувати південну столицю Російської імперії. її проектували видатні архітектори - Клод Геруа та І. Старов. Дома зводили за проектами В. Гесте і М. Козакова. Наприкінці XVIII ст. розвиток міста був стрімким, але після смерті імператриці її син Павло І зробив все, щоб місто пішло забуття, навіть його назва змінилася на Новоросійськ. І в 1802 році внук імператриці Олександр-І повертає місту його назву, але, на жаль, не статус нової південної столиці. Та все ж у 1862 році в Катеринославі вже налічується близько 50 промислових підприємств і понад 22 тис. жителів. Знаменним для історії Дніпропетровська став 1870 рік, коли за ініціативою О. Поля на сході і заході міста почалися розробки залізняку і вугілля. Неймовірно, але в краї, столицею якого став Дніпропетровськ, є що людство здобуває з-під землі.
Сучасний Дніпропетровськ - це багатофункціональний обласний і промисловий центр, важливий транспортний вузол міжобласного значення, центр міської агломерації. Чисельність населення міста на 2003 рік складала - 1 млн 108,7 тис. чол. Площа міста - 37,9 тис. га, в т.ч. забудованої частини - 55%, ландшафтно-рекреаційних територій - 30%, водних та інших поверхонь - 15%.
Дніпропетровськ є найважливішим центром металургійної промисловості та машинобудування України. С 1950-х років центр аерокосмічного и ракетобудівництво. Город є головним торгівельним та промисловим центром Східної України. Вивчення проблем цього регіону необхідно для узагальнення, систематизації на основі одержаних із різних джерел даних, прогнозування і визначення перспектив соціально-економічного розвитку як регіону так и всієї України, визначення економічних взаємозв’язків з іншими регіонами країни і зарубіжжя.
Населення складає 1,050 млн. чоловік (грудень 2005).
Розділ 1. Економіко-географічне положення и природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області
1.1. Адміністративний склад області
Адміністративний центр Дніпропетровської області (рис.1) — місто Дніпропетровськ, область складається з 22 районів, 1504 населених пунктів (в тому числі 1438-сільських и 66 міських), 46 селищ міського типу, 20 міст (в тому числі міст обласного значення – 13), міст районного значення – 8, селищних рад – 288.
Місцеве самоврядування в області здійснює Дніпропетровська обласна рада, виконавчу раду — обласна державна адміністрація. Губернатором області є голова облдержадміністрації, який призначається. Президентом України.
В Дніпропетровській області 22 райони: Апостоловський, Васильківський, Верхнєдніпровський, Дніпропетровський, Криворіжський, Криничанський, Магдалиновський, Межевський, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський, Петриківський, Петропавловський, Покровський, Пятихатський, Синельниківський, Солонянський, Софіївський, Томаковський, Царичанський, Широковський, Юр’ївський райони.
Міста обласного призначення: Дніпропетровськ, Вольногорськ, Дніпродзержинськ, Жовті Води, Кривий Ріг, Марганець, Никопіль, Новомосковськ, Орджоникидзе, Павлоград, Першотравенськ, Синельниково, Терновка.
1.2. Особливості географічного положення області та їх вплив на економічний потенціал
Область розташована в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. По характеру рельєфа область хвиляста рівнина Північно - західна займає Придніпровська височина, котре на крайнім півдні переходить в Причорноморську низину. Лівобережна частина області займає Придніпровська низина. На південно-східному напрямі області знаходяться отроги Приазовської височини.
1.3. Економічна оцінка природних умов та корисних копалин
Доля промисловості в продукції господарського комплексу є майже 85%. Тут розміщенні могутні Криворожська ГРЭС-2, Приднепровськая ГРЭС, Днепродзержинськая ГРЭС, Днепродзержинськая ГЭС.
Природні ресурси Дніпропетровської області унікальні за різноманітністю родовищ корисних копалин. У її надрах виявлено 302 родовища. В області видобувається 39 видів мінеральної сировини.
Криворізький басейн з розвіданими запасами залізняку, який складає близько 66% загальнодержавних запасів, за об'ємом видобутку посідає перше місце в Україні (приблизно 80% від загальнодержавного).
Нікопольське родовище марганцю, на базі якого працюють два гірничо-збагачувальні комбінати, працюватиме до 2025-2026 років.
У межах області розвідано велику кількість родовищ неметалевих корисних копалини.
Область володіє єдиним в Україні родовищем магнезитів. Його введення в експлуатацію дасть можливість на 60-70% забезпечити потреби України у вогнетривкій сировині і значно зменшити її імпорт з інших країн. Просянівське родовище первинних каолінів за запасами і якістю сировини вважається кращим у світі.
У краї розвідано 15 родовищ мінеральних вод, що дає можливість повністю забезпечити потреби населення в лікувальних, лікувально-столових і столових мінеральних водах.
З метою створення геологічних карт сучасного покоління виконано геологічні зйомки території на площі 790 кв. км, за результатами яких в Солонянському та Криничанському районах виявлені нові прояви золота та нетрадиційні для регіону прояви рідкісноземельного зруденіння, перспективні ділянки апатиту, міді, молібдену, цинку та свинцю. Крім того, проведено роботи з оцінки первинних каолінів щодо можливості їх використання для виготовлення фарфоро-фаянсових та вогнетривких виробів. Продовжувались пошукові роботи на золото в межах Жовтоводської площі (П’ятихатський район) та Солонянського рудного поля (Солонянський район). На цих об’єктах пробурено 9 пошукових свердловин, які уточнили геологічну будову ділянок та дали змогу підрахувати перспективні ресурси на кожній з них у кількості по 5 тонн. Розпочато роботи з пошуків молібдену в межах ділянки “Червона” Криворізької структури. Пробурено 1 пошукову свердловину, що дало змогу визначити очікуваний приріст перспективних ресурсів молібдену – 10 тис. тонн. Продовжувались пошукові роботи в Криничанському районі з метою виявлення запасів талько-магнезитових руд, придатних для виробництва вогнетривких матеріалів. Найбільш перспективною визнано Сухохутірську ділянку, де виявлено потужний шар талькомагнезитових порід, властивості яких відповідають вимогам промисловості. Очікуваний приріст запасів талько-магнезитів складає 20 млн. тонн. Продовжувались роботи з оцінки стану прогнозних ресурсів та експлуатаційних запасів питних та технічних підземних вод області, що дасть можливість оцінити подальші перспективи розвитку водозабезпечення населення та підприємств області питною і технічною водою. Всього на виконання цих робіт з державного бюджету у 2005 році було спрямовано 6,7 млн. грн.