Характеристика Причорноморського регіону України (стр. 3 из 3)

Провідні галузі господарства Причорноморського району – машинобудування і металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортно-туристичне господарство. Географічне положення району наклало відбиток на особливості галузей господарства. Суднобудівні заводи розміщені в Миколаєві, Херсоні і Керчі. В портах знаходяться судноремонтні підприємства. До великих підприємств сільськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування розвинуте в Одесі, у Миколаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної галузей промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м’ясної і молочної – в Сімферополі. Підприємства електротехнічного машинобудування, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, знаходяться в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі.

2.2 Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку Причорноморського району

У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться. На характер зв’язків Причорноморського району з іншими економічними районами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьма видами природних ресурсів. Тому люди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо. У свою чергу з Причорноморського району до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви тощо. Найгостріше у Причорноморському районі постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін). Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. Середня густота населення в районі становить близько 70 осіб на 1 км², вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення – в АР Крим, найнижчий – у Херсонській області (45 осіб на 1 км²). Частка міського населення майже однакова: 68% - в АР Крим, 66 – Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області.

У районі сформувалися такі промислові вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський. Найбільший промисловий вузол Причорноморського економічного р-ну – Одеський. Його провідна галузь – машинобудування і металообробка. Найбільші підприємства галузі – об’єднання “Продмаш”, верстатобудівне, важкого кранобудування, “Одесахолодмаш”, “Одесагрунтомаш” та науково-виробничі об’єднання “Кисеньмаш” і “Харчопромавтоматика”. Крім того, тут працюють заводи “Епсилон”, “Кінап”, “Нептун”, судноремонтний. Практично всі галузі харчової промисловості представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м’ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найбільших підприємств харчової промисловості цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики – чаєрозважувальна і харчових концентратів. Легка промисловість представлена виробничим швейним об’єднанням і такими фабриками, як хутрова, суконна, взуттєва та технічних тканин. Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об’єднання. До будіндустрії належать ВО “Одесабудматеріали”, цементний завод тощо. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперовий, скляної, ювелірної галузі. Одеса – великий транспортний вузол і курортний центр. Серед значних промислових центрів Одеської області Ізмаїл, Білогорд-Дністровський, Іллічівськ, Котовськ. У Миколаївському промисловому вузлі домінує машинобудування. Серед машинобудівних заводів на першому місці підприємства суднобудування: ВО “Чорноморський суднобудівний завод”, заводи “Океан”, Миколаївський судноремонтний та ін. Є також заводи “Гідрореммаш”, “Дормашина”, “Млинмаш”, “Поліграфмаш”, дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем. Легка промисловість представлена виробничим трикотажним і швейним об’єднанням, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками, харчова - м’ясним та хлібним комбінатами, соків “Нектар”, лікеро-горілчаним заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Тут працюють відомий парфюмерно-косметичний комбінат “Червоні вітрила”, а також кілька підприємств будіндустрії. Багатогалузевими промисловими центрами Миколаївської області є Первомайськ і Вознесенськ. Ядром Херсонського промислового вузла є Херсон. Тут добре розвинуті машинобудування (заводи суднобудування і судноремонтний, комбайнобудування, карданних валів, “Прибій”, електромашинобудівний), хімічна промисловість (заводи нафтопереробний, “Дельта”, гумотехнічних виробів). Серед підприємств легкої промисловості діють об’єднання бавовняне, обласне виробничо-торгове, взуттєве; фабрики швейна, спортвиробів. Діють також багато підприємств харчової промисловості. До Каховсько-Бериславського промислового вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Казацьке та ін. Центром Керченського промислового вузла і портом на сході Криму є Керч. Значного розвитку досягла промисловість будматеріалів (заводи азовський, Кіровський і Приморський буд мат-в, залізобетонних виробів; склоробний комбінат “Кварц”). До Саксько-Євпаторійського промислового вузла входять Євпаторія і Саки. Домінуючими галузями є курортне госп-во з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо та харчова промисловість.

Малюнок 1. Об'єм будівельних робіт

Рисунок 2. Роздрібний товарообіг Причорноморського регіону України

Ряд південних областей — Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Одеська, Миколаївська і Херсонська — утворюють так званий Причорноморський регіон України. В цієї групи (за винятком Херсонської області, яка знаходиться в зоні з низьким інвестиційним потенціалом і середнім рівнем риски) середні по країні рівні інвестиційного потенціалу і риски. Саме тут формується група інвестиційно-привабливих регіонів. Цю групу назвали «Базисні» регіони, оскільки вони є базисом, на якому формується економічний фундамент країни, вишиковується нова плеяда інвестиційно-привабливих регіонів.

Найближчим часом це викличе до даного регіону підвищений інтерес з боку інвесторів. Програш в потенціалі перед регіонами з високою концентрацією інвестиційного капіталу пояснюється слабким розвитком промислового виробництва, занепадом аграрного сектора. В той же час, питома вага «середнього» регіону в загальноукраїнській сумі складає 0,6-4,8% експорту, 1-5% інвестицій, 2–3% роздрібного товарообігу, 0,5-3% від числа наукових організацій. Кількість працюючих підприємств на душу населення, як правило, нижче середнього показника по Україні, що становить 19 підприємств на 1000 чоловік.

Малюнок 3. Інвестиції в основний капітал областей Причорноморського регіону

Особливо слід виділити Одеську область, оскільки її потенціал істотно відрізняється від інших областей регіону і порівнянний з потенціалом найбільш індустріально розвинених регіонів — Дніпропетровської і Запорізької областей. Одеська область замикає п'ятірку потенційно сильних областей України. Плацдарм інвестиційної привабливості Одеської області забезпечує досить високий і в той же час збалансований потенціал (4 і 7 місце в нашому рейтингу) по всіх його складових: природно-сировинному, господарському, інноваційному, інституційному фінансовому і споживчому.

Розвиток потенціалу регіону не супроводиться підвищеними інвестиційними ризиками. При цьому вплив соціально-демографічних рисок мінімальний в порівнянні з фінансово-економічною складовою інвестиційної риски Одеської області. Разом з Києвом, АР Крим і Дніпропетровською областю регіон характеризується низьким рівнем безробіття. Це багато в чому пояснює той факт, що Одеська область одна з небагатьох має позитивне сальдо міграції впродовж 2004-2005 рр.

Таблиця 3. Приріст іноземних інвестицій за станом на перше півріччя, млн. грн.

Регіон	2005 р.	2006 р.
Україна	491,3	1698,6
Одеська обл.	22,3	49,4
Миколаївська обл.	4,3	0,2
Херсонська обл.	5,1	4,8
АР Крим	62,8	26
Севастополь	11,8	12,1

Потенціал вжитку в області дуже високий, що обумовлене високими доходами населення, що перевищують середньорічні в місяць по Україні в 1,5 разу, транзитною спрямованістю і рекреаційними можливостями регіону. Як наслідок, вжиток населенням значних об'ємів платних послуг і високий роздрібний товарообіг Одеської області (7% і 5% від загальноукраїнських об'ємів відповідно). Про подальше збільшення споживчого потенціалу і, отже, привабливості торгівельного сектора регіону можна говорити з досить великою мірою вірогідності: середньорічні темпи зростання роздрібної торгівлі в 25-30% одні з найвищих в Україні.

Не дивлячись на темпи зниження об'ємів сільськогосподарської продукції і промислового виробництва, область забезпечує п'яте місце в рейтингу по господарському потенціалу, будучи найбільшим, після Києва, продуцентом послуг десята частина від загальноукраїнського об'єму вироблених послуг. Враховуючи перспективи відносно споживчого потенціалу, логічним є збільшення в майбутньому і господарського потенціалу, що в цілому сприятливо позначиться на підвищенні інвестиційної привабливості Одеської області.

В цілому регіон привабливіше для інвесторів, оскільки ризик втрати вкладеного в нього капіталу істотно нижчий, ніж в регіонах з підвищеним ризиком. Програш в потенціалі перед регіонами з високою концентрацією інвестиційного капіталу пояснюється слабким розвитком промислового виробництва, занепадом аграрного сектора. Інвестиційною перевагою даного регіону є його природно-рекреаційний потенціал, який налічує сотні підприємств відпочинку і лікування.