Територіальна організація чорної металургії залежить від багатьох економічних і природних факторів. У розташуванні підприємств чорної металургії особливу роль відіграють сировина і паливо.
Руди кольорових металів здебільшого розташовані в країнах, що розвиваються, а для виробництва потрібно чимало енергії, що продукується в промислово розвинутих країнах. Під час розміщення підприємств кольорової металургії необхідно враховувати як сировинний фактор на стадії видобутку та збагачення, так і енергетичний під час виплавки металу. Територіально ці дві стадії різко збігаються.
Підвищення ефективності машинобудівного виробництва визначається не лише впровадженням у виробництво нових типів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням. Великі можливості приховані у вдосконаленні територіальної організації галузі, кращому розташуванні її підприємств. На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови, потреба районів у продукції галузі, забезпеченість паливом, електроенергією, транспортом. Наявність промислових майданчиків тощо. Крім того. Важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів [2, с. 278].
Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається в основному обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами та наявністю сировинного фактора.
Розміщення підприємств будівельних матеріалів будіндустрії має свої особливості:
1) тяжіння до джерел сировини у зв'язку з низькою транспортабельністю сировини і її значними витратами при виготовленні продукції (цементні, гіпсові, вапнякові, нерудні, покрівельні та ін. підприємства);
2) тяжіння до районів споживання (заводи збірного залізобетону, бетону, розчинів, комбінати крупно панельного домобудування та ін.).
На розміщення легкої промисловості великий вплив справляє науково-технічна революція. Ключові фактори розміщення підприємств легкої промисловості: споживчий, сировинний, забезпеченість трудовими ресурсами.
Якщо розглядати фактори розміщення сільського господарства, то на розміщення галузей рослинництва значною мірою залежить від посівних площ, їх структури та раціонального використання. Розвиток і розміщення галузей тваринництва визначається у значній мірі наявністю кормової бази, яку формують польове кормовиробництво, природні кормові угіддя, а також поживні відходи й комбікормова промисловість. Райони розвиненого польового кормовиробництва спеціалізуються на молочному і молочно-м'ясному скотарстві, свинарстві, а наявність природних кормових угідь сприяє розвиткові м'ясного і м'ясо-молочного скотарства, вівчарства [5, с. 333].
Потужні підприємства споруджуються не лише у великих містах, а й у малих та середніх, тому що в ряді випадків саме останні мають більш сприятливі матеріальні і трудові ресурси, вдало розташовані відносно споживачів і сировинних баз. Ці поселення слід розглядати не тільки як територіальні бази для нового промислового будівництва, але й з позицій більш рівномірного розміщення галузі, забезпечення комплексного розвитку міст. Збалансованості їх господарства, розв’язання назрілих соціальних проблем [2, с. 280].
Фактори розміщення галузей матеріального виробництва для кожної галузі є різними і в цілому включають усі фактори, які впливають на ефективність виробництва галузі. Правильне розміщення певної галузі матеріального виробництва полягає у тому, що при найменших затратах підприємство отримає найбільші прибутки.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОБСЯГІВ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ ГАЛУЗЕЙ МАТЕРІАЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ЗА 2004-2006 РОКИ
2.1 Оцінка розвитку промисловості за 2004-2006 роки
Промисловість України займає значну частку її народного господарства. Спостерігаючи за темпами приросту обсягів виробленої промислової продукції ми можемо оцінити економічний розвиток країни в цілому, оскільки промисловість займає значну його частину. Для того, щоб зрозуміти сучасний економічний стан промисловості, буде достатнім розглянути обсяги її виробництва за останні три роки, тобто за 2004-2006 роки.
Вид діяльності | 2005/2004 | 2006/2005 |
Промисловості загалом | 3,1 | 6,2 |
Металургія та обробка металу | -1,5 | 8,9 |
Машинобудування | 7,1 | 11,8 |
За даними таблиці 2.1 спостерігаємо, що загалом обсяг виробленої промислової продукції за 2006 перевищив на 6,2% обсяг 2005 року, що є вдвічі більшим темпом приросту, ніж у 2005 році проти 2004. Тобто, якщо розглядати обсяг виробленої промислової продукції загалом, а не на рівні конкретної складової промисловості, то можна зробити висновок, що промисловість має стрімко зростаючий характер економічного розвитку. Визначальний вплив на покращання динаміки промислового виробництва мали металургія, яка із від’ємного, негативного темпу приросту у 2005 році перейшла у досить значний темп приросту у 2006 році, а також машинобудування, що за останні два роки помітно збільшив обсяг виробленої продукції відносно попередніх років.
Добувна промисловість протягом 2004-2006 років показала успішні темпи приросту, що можемо побачити з таблиці 2.2.
Продукція | Роки | Темп приросту, % | |||
2004 | 2005 | 2006 | 2005/2004 | 2006/2005 | |
Вугілля готове, млн. т | 59,4 | 60,3 | 61,6 | 1,5 | 2,2 |
Нафта сира, млн. т | 2,9 | 3,1 | 3,3 | 6,9 | 6,5 |
Газ природний, млрд. м3 | 19 | 19,3 | 19,5 | 1,6 | 1,0 |
За даними таблиці 2.2 можна спостерігати зростаючу тенденцію розвитку обсягів виробленої продукції добувної промисловості за 2004-2006 роки. Розглядаючи обсяги виробництва продукції за три останні роки, то можемо побачити лише додатні значення абсолютного відхилення, що свідчать про збільшення обсягів виробленої продукції відносно попереднього року. Проте, якщо розглянути темпи приросту, то очевидно, що у 2005 році збільшення обсягів виробництва відбувалося екстенсивніше, ніж у 2006 році проти 2005, це, зокрема, темпи приросту обсягів виробництва нафти сирої та газу природнього. Водночас зріс темп приросту вугілля готового у 2006 році проти 2005, що свідчить про стрімке зростання обсягів випуску даної продукції.
Харчова промисловість протягом 2004-2006 років суттєво збільшила обсяги випуску продукції, що доводить таблиця 2.3.
Продукція | Темп приросту, % | |
2005/2004 | 2006/2005 | |
Жири | 7,9 | 25,3 |
Продукція м’ясної промисловості | 11,6 | 13,6 |
Продукція тютюнової промисловості | 18,2 | 9,5 |
Продукція перероблення овочів і фруктів | 29,8 | 11,8 |
Напої | 24 | 9,6 |
Макаронні вироби | 18,4 | 7,3 |
Продукція кондитерської промисловості | 11,2 | 0,7 |
Продукція молочної промисловості | 15,6 | -6,5 |
Ми можемо спостерігати лише додатні значення темпів приросту обсягів виробництва продукції харчової промисловості, , що свідчить про постійне збільшення обсягів виробленої продукції протягом даного періоду. Проте розглядаючи темпи приросту ми можемо оцінити, в якому році спостерігався найбільший зріст обсягів виробництва продукції відносно попереднього року. В даному випадку немає чіткої загальної тенденції зростання чи спаду обсягів виробленої продукції відносно попередніх років, оскільки кожен вид продукції харчової промисловості реалізовувався по-різному. Обсяги таких видів продукції, як жиру та продукції м’ясної промисловості за 2004-2006 роки стрімко зростали, про що свідчать темпи приросту, які набули додатнього значення та зростаючого характеру. Вище ми зазначали, що темпи приросту усіх видів продукції мали додатнє значення, то мусимо відзначити, що існує виключення, тобто обсяг виробництва молочної продукції у 2006 році помітно зменшився порівняно з 2005, тобто темп приросту набув від’ємного значення.
Для того, щоб глибше зрозуміти стан харчової промисловості варто розглянути обсяги виробництва основних видів продукції харчової промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів (див. додаток А).
Деякі види продукції харчової промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів мають строго спадний або зростаючий характер, а деякі – коливальний. Такі види продукції, як м’ясо і субпродукти харчові свійської птиці, олія соняшникова, масло вершкове та сири жирні мають зростаючий характер обсягів виробництва продукції протягом даного періоду. Причому, найбільш стрімкого розвитку у обсягах виробництва досягла олія соняшникова. Решта із названих основних видів продукції мають коливальний характер обсягів виробництва. Обсяги виробництва молока обробленого, масла вершкового та сиру свіжого у 2005 році досягали найбільшу величину випуску продукції порівняно з 2004 та 2006 роками. Проте, випуск ковбасних виробів протягом даного періоду скорочувався, тобто з кожним роком знижувався.