Цунамі (стр. 3 из 3)
Отже, своєчасно виявити цунамі у відкритому океані можливо. Для цього, на думку океанологів, необхідно розвивати технології безперервного спостереження за морською поверхнею (як із допомогою датчиків рівня відкритого океану, оснащених телеметричним зв’язком із центрами опрацювання, так і з використанням супутникових альтиметричних вимірів). На жаль, сучасна служба цунамі побудована переважно на регіональному принципі.
І, як показує аналіз дій національних служб 26 грудня 2004 року, їхня «зона відповідальності» обмежена лише підконтрольною ділянкою узбережжя. Багатьом країнам, що розвиваються, не по кишені сучасний рівень оперативного прогнозу, а катастрофи часто набувають жахливих масштабів і забирають життя громадян багатьох держав.
Тому російські вчені вважають за доцільне створення глобальної системи спостережень за поверхнею океану, що працювала б під міжнародним контролем.
2. Комплексна характеристика цунамі
2.1 Фізико-математична основа хвиль
Магнітуда (від лат. magnitude – величина), умовна величина, що характеризує загальну енергію пружних коливань, викликаних землетрусами або вибухами; пропорціональна логарифму енергії землетрусів; дозволяє порівнювати джерела коливань за їх енергією.
(2.1)де ηmax - максимальна висота в метрах, що виміряна на узбережжі на відстані 10-300км від місця зародження цунамі. Географічний розподіл епіцентрів цунамігених землетрусів (класифікованих за магнітудою цунамі m) показує, що більшість із них припадає на Тихий океан біля Японії (але не в Японському морі).
Соловйов відмічав некоректність використання терміну «магнітуда цунамі». Він писав: «Якщо для опису цунамі застосовується сейсмологічна термінологія, то градації шкали Імамура-Ііда є мірою інтенсивності, а не магнітуди. Це є наслідком того, що величина магнітуди повинна давати динамічну характеристику процесу в джерелі, а інтенсивність повинна характеризувати його в деякому найближчому до джерела пункті спостереження». Іншим важливим моментом, відміченим Соловйовим, є різниця між середнім η і максимальним ηmax затопленням при цунамі. Ця різниця необхідна, так як, хоча енергія цунамі визначається за середньою висотою підйому, в старих описах, перш за все, вказується максимальна висота цунамі. Різниця між середньою і максимальною висотою може бути в основному обумовлена топографією.
Соловйов визначив інтенсивність цунамі і:
(2.2)Порівняно з рівнянням (2.1) рівняння (2.2) має три відмінності.
По-перше, замість величини m вводиться параметр і; по-друге, максимальна висота ηmax замінюється на середню η, по-третє, вводиться множник
, що враховує середню різницю між максимальною і середньою висотою цунамі різної інтенсивності. 
Рис. 2.1 - Залежність ηmax від η
Список використаної літератури
1. Денисова П. Тайны катастроф / П. Денисова. – М.: Рипол - Классик, 2000. – 336 с.
2. Вагнер Б.Б. Сто великих чудес природы /Б Б. Вагнер. - М.: Вече, 2002.-496 с.
3. Тарасов Л.В. Природа Земли: прошлое, настоящее, будущее: книга для любознательных школьников/ Л.В. Тарасов. – Сумы: Университетская книга, 2006. - 481 с.
4. Энциклопедический словарь юного географа-краеведа. Сост. Г.В. Карпов.- М.: Педагогика, 1981.-384 с.
5. Бойназаров А.М., Кандиба Ю.І. Географія: Довідник старшокласника та абітурієнта.-Харків: «ТОРСІНГ ПЛЮС», 2006.-352 с.
6. Кукол З. Природные катастрофы.-М.: Знание, 1985.-240 с.