100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відноситься Радомишльська на річці Тетерів та стоянки поблизу сіл Довгиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне - Романівського районів. Люди тут жили первісними родами і займалися переважно мисливством.
Пам'ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Поволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам'ятки епох міді і бронзи знайдені в Романівський і Житомирському районах, на околицях Житомира.
У 5-7 століттях нової ери територія області була заселена древніми східнослов'янськими племенами: північ - древлянами, центральна частина і південь - полянами, які займались землеробством і скотарством. Древляни займались також мисливством, бджільництвом, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У 9 сторіччі з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (Овруч), Іскорость (Коростень).
У ранньофеодальний період (11 - початок 12 сторіччя) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в Києві) древньоруської східнослов'янської держави - Київської Русі. Волинь і Полісся, за відомим істориком І.П. Крип'якевичем, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу.
У другій половині 12 сторіччя, внаслідок розпаду Київської Русі, територія краю увійшла до Київського князівства. У першій половині 13 сторіччя разом з іншими слов'янськими землями, Житомирщина потрапила під ярмо ординських завойовників. У 1350-1360 роках Східною Волинню заволоділи литовці.
У 14-16 століттях більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу Київського воєводства, утвореного 1471 році замість Київського князівства. Після Люблінської унії (1569 рік) Литва об'єдналася з Польщею в єдину державу - Річ Посполиту. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської шляхти. Тому історичний розвиток краю починається з кінця 16 століття і позначений масовими селянськими повстаннями (Северина Наливайка, Семена Палія, визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, гайдамаччини тощо).
За результатом трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 роки) Волинь разом з Київщиною і Поділлям увійшли до складу Російської імперії. Територія краю увійшла до складу Волинської і частково до Київської губерній, утворених царським указом в 1797 році. Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.
Починаючи від 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов участі її в єдиному ринку Російської імперії, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, Волинська губернія була однією із економічно відсталих земель. Рельєф
Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280-220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Білокоровицький кряж.
Ґрунти: на півночі-дерново-підзолисті; на півдні - чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007)
Водоймища
По території області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі ріки належать до басейну Дніпра. Найбільші ріки довжиною в межах області - Тетерів - 247 км, Случ (притока Горині) - 194 км, Ірпінь - 174 км, Ірша - 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них - Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке - розташовані в басейні річки Уборть.
Область багата природними ресурсами.
Мінерально-сировинний потенціал:
Представлений облицювальним каменем, мармуром, самоцвітами, сировиною для металургії і будівельної промисловості, вапняками, бурим вугіллям, торфом.
Розвідані запаси лужних каолінов, їх об'єми і кількість дозволяють виробляти до 0,5 млн. тонн польовошпатних концентратів в рік.
Запаси будівельних пісків, пірофілітових сланцев, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини. Декоративно-облицювальний камінь (лабрадорит, граніт, габбро), який має великий попит в країні і за кордоном. Розвідані поклади лабрадориту і габбро в області складають 86% запасів цього каменя в Україні.
Кольорові камені:
Ведеться здобич кольорового напівкоштовного каменя - берилу, топазу, кварцу з подальшою його переробкою і виготовленням ювелірних виробів. Широке застосування в промисловості знаходить п'єзокварц. Є родовища високоякісного пірофілліта.
Перспективним є родовище мармуру, який має незвичайний малюнок. Він є сировиною для виробництва облицювальної плитки, мармурової крихти, смолодоломітов для металургії, різних видів флюсів і наповнювачів, а також мінеральних добрив.
Житомирщина забезпечує потреби України в титановому концентраті, поставляє його на експорт. У рудному масиві, окрім ільменіту, титану, присутні рідкоземельні елементи: ванадій, скандій, гафній, торій, які мають значний попит на світовому ринку. У більшості ільменітових родовищ зустрічаються апатіти. Поклади цієї сировини складають понад 85% всіх розвіданих запасів України.
У нікальним є родовище кварцитів, де сконцентровані майже 89% всіх загальнодержавних запасів. Ця сировина використовується у виробництві огнеупоров для футерування доменних печей і приготування феросплавів.
Лісові ресурси:
Лісистість складає майже третину території. Переважають хвойні породи - 60%, твердолістниє (дуб) і мягколістниє (береза, вільха, осика) - по 20%. Загальний запас деревини складає понад 120 млн. м3. Найбільшу лісистість мають Овручській і Ольовській райони, де вона складає понад 60%.
Тварини:
У лісах живуть лосі, олені, дикі свині, кози, лисиці, зайці, білки, куниці, бобри; з птахів - дикі качки, куріпки, тетереви, рябчики, фазани і глухарі. У водоймищах водяться щуки, окуні, соми, карасі і т.п.
3 СУЧАСНА ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА І РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ
На території Житомирської області сформувалося багатогалузеве промислове виробництво.
Основними є такі галузі: харчова (питомим вага її складає 26,6%), легка (14,8%), лісова, деревообробна і целюлозно-паперова (11,5%), машинобудівна і металообробна (10,8%), скляна і фарфорофаянсовая (10%), промисловість будівельних матеріалів (5,3%), хімічна (4,8%).
Область є лідером в Україні по виробництву деяких видів продукції. У регіоні виготовляється 48% загальноукраїнського об'єму фарфорофаянсової посуду, 33% - льняних тканин і панчішно-шкарпеткових виробів, 26,1% - льоноволокно, 17% - пиломатеріалів, 6,6% - хімічних волокон і ниток, 5,7% - папери.
Що ведуть підприємства Житомирської області:
АТ "Станкоуніверсалмаш" (м. Житомир) - токарні багатошпіндельні автомати і напівавтомати, автоматичні лінії, устаткування для розфасовки харчових продуктів; універсальні металоріжучі і деревообробні верстати;
АТ фірма "Беверс" (р. Бердичев) - токарно-револьверні і універсальні токарні верстати, каменеобробне устаткування; агрегати для переробки сільськогосподарської продукції;
АТ завод Прогрес" (р. Бердичев) - фільтруюче, теплообмінне і сушильне устаткування для хімічної, гірничорудної, нафтохімічної, харчової промисловості;
АТ "Коростенській завод хімічного машинобудування" - теплообмінне сушильне, криогенне устаткування для нафтохімічної промисловості, теплових і атомних електростанцій, промислових холодильних установок;
АТ "Житомирський завод хімічного волокна" - поліамідниє волокна, кордова тканина для шинної промисловості, штапельне волокно для килимового виробництва; технічні і текстильні нитки;
Іршанській гірничо-збагачувальний комбінат - ільменітовий концентрат для металургійної і хімічної промисловості;
Орендне підприємство "Кварцсамоцвет" (пгт Володарск-волинський) - пьезооптічеськоє, камнесамоцветноє, природна і синтетична сировина, природні декоративні камені;
АТ "Першотравневий завод електротехнічного фарфору" - низьковольтні електронастановні і електрофарфорові вироби;
АТ "Електровимірник" (м. Житомир) - комбіновані аналогові і цифрові прилади електровимірювань для автомобільної промисловості; АТ "Промавтоматіка" (м. Житомир) - засоби автоматизації і програмно-технічні комплекси для телемеханических і локальних автоматизованих систем управління технологічними процесами;
АТ "Малинська паперова фабрика" - тонкі сорти електроізоляційного, конденсаторного і інших видів паперу і картону;
АТ "Житомирський завод "Біомедстекло" - медичний посуд і стеклоїзделія з боросилікатного нейтрального скла;
АТ "Виробниче об'єднання "Жітомірнерудпром" - високоякісного щебеня, блоків з природного каменя, архітектурно-будівельних і облицювальних виробів з граніту, пам'ятників;
АТ "Коростенській фарфор" і колективне підприємство "Барановській фарфоровий завод" - високоякісний фарфоровий посуд;
АТ "Жітомірдрев" - сучасні корпусні і м'які меблі, куточки відпочинку, набори для кухонь;
ВАТ "Ленотекс" (м. Житомир) - льняні і напівлляні тканини;
ВАТ "Бердичівське кожоб'едіненіє" - матеріали для верху і низу взуття, підкладкових матеріалів, велюру взуттєвого і галантерейного
ВАТ "Крок" (м. Житомир) - високоякісне жіноче, чоловіче і дитяче взуття для всіх сезонів;
ВАТ "Бердичівська фабрика одягу" і АТ "Новоград-волинська швейна фабрика" - швейні вироби широкого асортименту;
АТ "Укрхмель" (м. Житомир) - хміль цінних ароматичних сортів;
Об'єднання "Жітомірленпром" - льонопродукція для підприємств легкої промисловості.