Перспективи розвитку і розміщення господарського комплексу Житомирської області (стр. 3 из 8)

Область характеризується високим рівнем розвитку залізничного транспорту. З початку 2007 року перевезено вантажним транспортом: 18,3 млн. тонн вантажів, що на 16,6% більше за минулорічний показник. Вантажообіг зріс на 32% і становить 3524,3 млн. тонно-кілометрів.На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2,3% проти минулорічного періоду і склали 9,1 млн. чоловік. Пасажирообіг зріс на 2,1% і становив 1066,6 млн. пасажиро-кілометрів.В свою чергу автотранспортом перевезено 74,1 млн. пасажирів, що на 12,3% перевищує аналогічний показник минулого року. Зростання пасажирообігу становить 15,5% і досягло 983,6 млн. пасажиро-кілометрів.Залізниці перетинають територію області головним чином у широтному напрямі, що обумовлено розташуванням області між промисловим Донбасом і Придніпров'ям та менш промислово розвинутими західними областями України.Найваживіші залізничні магістралі: Санкт-Петербург — Одеса, Ужгород — Харків, Київ — Берлін, Сімферополь — Варшава.Через місто проходять автошляхи Мінськ — Ізмаїл, Біла Церква — Кременець

4 ТЕРИТОРІАЛЬНА СТРУКТУРА ГОСПОДАРСТВА

ОБЛАСТІ

В Житомирській області за сукупністю природних і економічних ознак виділяють два підрайони.

Лісостеповий підрайон (Лісостеповий Південь) спеціалізується на переробці сільсько-господарської сировини, тут зосереджені великі цукрові заводи, ряд підприємств легкої та харчової промисловості, а також найбільші підприємства машинобудування, добре розвинута сітка залізничних та ав-томобільних шляхів. Важливим промисловим центром, транспортним вузлом і культурним центром є м. Бердичів.

Поліський підрайон (Лісова Північ) — район деревообробної та фарфоро-фаянсової промисловості, видобування і обробки каменю, розвинутого льонарства і тваринництва. Найбільші промислові центри — Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський.

5 УЧАСТЬ ОБЛАСТІ У ВНУТРІШНЬО-ДЕРЖАВНОМУ ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКАХ

Житомирщина має економічні зв'язки з іншими областями України.

З Житомирської області вивозять мінеральні будівельні матеріали, довозять нафту та нафтопродукти, кам'яне вугілля, зерно. Житомирська область підтримує дружні зв’язки з Тарновським воєводством (Польща).

Приємно також відзначити, що коли раніше зовнішні капіталовкладення надходили переважно з країн СНД та від зарубіжних нерезидентів, які зазвичай інвестували кошти через невеликі «острівні» держави з ліберальним фінансовим законодавством, то в першому півріччі цього року левова пайка прямих іноземних інвестицій припадає вже на країни Європейського Союзу.

Щодо галузевої спрямованості інвестиційних потоків, то на Житомирщині найпривабливішою для капіталовкладень залишається промисловість, передусім добувна та переробна її галузі, на долю яких припало порядку 56 відсотків всіх вкладених за перше півріччя інвестицій. Втім, тут теж намітились обнадійливі тенденції.

Зокрема харчова галузь, яка впродовж тривалого часу залишалась в області найпривабливішою для інвесторів, нині поступилась своїм лідируючим місцем. Адже якщо в харчову промисловість було спрямовано 12,1 відсотка інвестицій, то на підприємства, що займаються випуском, за економічною класифікацією, іншої неметалевої продукції — 26,8 відсотка залучених у розвиток промислового виробництва коштів.

Однак, на жаль, ще залишається низьким рівень залучення інвестицій в базову, з точки зору потреб технічного переозброєння вітчизняної економіки, галузь — машинобудування. Між тим потенційні можливості машинобудівних підприємств області напрочуд широкі і багатопрофільні — від випуску суперсучасної ґрунтообробної техніки для сільського господарства і високопродуктивного обладнання для цукрової галузі до виробництва устаткування для нафтохімічної промисловості, автоматизованих систем дистанційного контролю і управління для потреб залізничного і трубопровідного транспорту та енергопостачання, які не мають аналогів на теренах Східної Європи.

І тут, на думку голови Житомирської облдержадміністрації Юрія Забели, важко переоцінити роль цілеспрямованої роботи із залучення інвестицій у пріоритетні для розвитку економіки Житомирщини галузі, підтвердженням чого, до речі, можуть служити вже досягнуті в нинішньому році зрушення.

Зокрема порівняно з відповідним періодом попереднього року за перше півріччя ц. р. обсяг капіталовкладень у сільське господарство зріс втричі, у готельне і ресторанне господарство — у 4 рази, у розбудову об'єктів культури і спорту — в 5,5 раза. Відтак у найсприятливіших для ведення аграрного виробництва південних районах області вже з'явилась реальна конкуренція між бажаючими вкладати кошти в розвиток села, а потенційні можливості Житомирщини як вигідного місця для розвитку туристичного бізнесу та обслуговуючої міждержавні транспортні коридори інфраструктури приваблюють нових і нових інвесторів.

Втім, основою економічного прориву Житомирщини, переконаний Юрій За-бела, стануть все-таки не її високий рекреаційний потенціал чи обумовлені вигідним територіальним розташуванням логістичні переваги, а насамперед впровадження сучасних технологій у промисловості та аграрному виробництві.

І, потрібно віддати належне, в області багато робиться для досягнення цієї мети, починаючи від використання нових форм залучення інвестицій і завершуючи супроводом органами місцевої влади реалізації найбільш значимих інвестиційних проектів. Як приклад, можна згадати і вперше проведений за межами області на початку цього року інвестиційний форум-презентацію Житомирщини в Києві, і фактично вже завершене будівництво у Новоград-Волинському районі фірмою «Церсаніт» одного із найбільших у Східній Європі заводів із виробництва сантехнічного обладнання.

Та особливо імпонує те, що на Житомирщині добре розуміють: залучення інвестицій — аж ніяк не самоціль, а насамперед засіб для забезпечення людей кваліфікованою роботою та достойною винагородою за неї, що є однією із головних засад програми роботи уряду Юлії Тимошенко. Відтак, якщо 57,6 відсотка від загальної суми вкладених в економіку Житомирщини в першому півріччі ц.р. інвестиційних коштів було спрямовано на придбання машин, обладнання, інструменту (тобто технічне переоснащення виробництва), а у місті Коростені, Малинському і Радомишльському районах цей показник становив відповідно 89,3, 83,5 і 93,9 відсотка, то не доводиться дивуватись, що саме тут — одні із найвищих в області зарплат.

Реалізація продукції

Впродовж січня-жовтня у промисловому секторі реалізовано продукції на суму 7,3 млрд. грн., що на 33,7% більше за аналогічний показник минулого року. Понад 74% загального обсягу реалізованої продукції забезпечує обробна промисловість.

В структурі реалізованої продукції основну частину займають продукти харчування – 32,4% при обсязі реалізації 2,4 млрд. грн. Обсяг продажу у добувної промисловості становить 946,7 млн. грн. (12,9%), керамічної плитки, фарфорового та скляного посуду, будівельних матеріалів та інших неметалевих мінеральних виробів реалізовано на 603,7 млн. грн. (8,2%), машинобудівної продукції – на 505,9 млн. грн. (6,9%).

Підприємствами міст обласного значення реалізовано продукції на 4,4 млрд. грн., що становить близько 60% загального обсягу продажу.

Найбільшу частку в структурі реалізованої продукції традиційно забезпечили міста Житомир (34,0%), Бердичів (7,4%), Коростень (7,7%), Малин (6,0%) та Новоград-Волинський (4,4%), серед районів – Володарсько-Волинський (4,0%), Овруцький (3,8%), Новоград-Волинський (2,7%), Коростенський (3,1%), Житомирський (2,8%) і Малинський (2,2%).

У розрахунку на одного жителя області з початку року реалізовано продукції на 5603,7 грн. Вищим від обласного рівня цей показник був у Володарсько-Волинському (7986,2 грн.), Малинському (7706,9 грн.) і Коростенському (7372,9 грн.) районах та в усіх містах, у тому числі Малині – 16077,9 грн., Житомирі – 9146,7 грн., Коростені – 8569,3 грн., Бердичеві – 6645,1 грн., Новограді-Волинському – 5777,6 грн.

6 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ОБЛАСТІ

Виходячи із стратегічних напрямків та з метою переведення процесу реформування економіки на якісно новий рівень, в області визначено 6 головних цілей. Зокрема: стале економічне зростання; залучення інвестицій в економіку; інноваційний розвиток; розвиток малого бізнесу; розширення внутрішнього і зовнішнього ринку; розвиток людських ресурсів.

З метою реалізації зазначених цілей визначені пріоритетні напрями. Найважливішим напрямом в інвестиційній політиці є створення привабливого інвестиційного клімату в області.

Сьогодні інвестиції є єдиним можливим шляхом вирішення проблеми виживання малих міст області, монофункціональних населених пунктів, колишніх військових містечок. Для більшості з них характерна вузька спеціалізація виробництва і залежність економіки від роботи одного-двох підприємств.

Залучення іноземних та вітчизняних інвестицій на розвиток пріоритетних галузей виробництва, впровадження нових технологій, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури забезпечить створення нових робочих місць для колишніх військових та інших верств місцевого населення, вирішення інших соціально-економічних проблем.

Для оптимального використання потенційних переваг від майбутнього членства в СОТ потрібні значні інвестиційні вкладення на впровадження інновацій, вдосконалення структури економіки і підвищення конкурентноздатності підприємств області на внутрішньому і зовнішньому ринку.